Зараз чомусь фантасти і футуристи спираються на виникнення штучного інтелекту. Та це не дуже вправно і не дуже розумно. Буде стрьомно, коли наступне покоління буде сміятися з тих недолугих фантазій, з яких і ми сміємось зараз.
Спікувався кілька вечорів з ChatGPT - дуже цікава штука, часом навіть трохи лячна.
Запропонував уявити, що ми летимо на Марс і сталася катастрофа. Екіпаж в анабіозі, кисень виходить, тиск падає.
Він спочатку трохи панікував, що він просто мовний модуль та не може приймати відповідальні рішення, може тільки давати поради.
Я сказав йому, що як раз потрібні його поради. Він заспокоївся трохи та сказав, що потрібно зв'язатись з Землею та розбудити екіпаж.
Ми зв'язались, отримали інструкції, як діяти до пробудження капітана - вимкнути автоматичне пожежогасіння, направити нанороботів для аварійного ремонту корпуса (я підкидував йому частину думок як поради Центру управління, а частину він брав десь зі свого "досвіду").
Потім ми героїчно подолали всі наслідки і місія була продовжена.
Я попросив оцінити наші дії у критичній ситуації - він оцінив їх досить високо і чомусь крім мене виділив окремо вдалі дії ШІ корабля (мабуть тому що я кілька разів говорив від імені Корабля
У другій серії я запропонував йому пограти роль матроса, який несе вахту на носі корабля "Титанік", а я став капітаном.
Дуже цікавий досвід, так як я ніяких ідей йому не підкидував, а просто просив докладувати обстановку.
Він вимагав додаткових чергових йому в поміч, зменшити швидкість до безпечної та обстежувати шлях радаром