По іракському теракту пишуть, що те, що така кількість вибухівки потрапила у Багдад, незважаючи на жодні міри безпеки, може бути пов'язана з однією історією декількарічної давнини. Свого часу Ірак (і не тільки він, а ще так із 20 країн, здебільшого в Азії) купив у британської фірми для використання своїми силами безпеки такі собі девайси:
https://en.wikipedia.org/wiki/ADE_651Ірак їх купив на 52 мільйона фунтів. Один девайс коштував десь 60 тисяч доларів, заявлена функціональність включала можливість детектування чого завгодно - від вибухівки до трупів. Так ось, ці девайси були абсолютно фейкові, вони взагалі, як потім казали, були чимось на кшталт прутків для лозоходства. У 2010 році проти директора фірми, що їх виробляла, відкрили карну справу за шахрайство, та засудили по ній на 10 років. А детектори ці використовуються в Іраку дотепер, на нові немає грошей.
У вікі-статті про девайс ще багато подробиць, деякі з них реально вражають, наприклад:
The cards were supposedly "programmed" or "activated" by being placed in a jar for a week along with a sample of the target substance to absorb the substance's "vapours". Initially, McCormick reportedly used his own blood to "program" the cards for detecting human tissue, but eventually gave up even the pretense of "programming" them when demand for the devices was at its peak.
Девайси "заряджувались" картками, котрі мали бути витримані в якійсь склянці на протязі тижня разом із зразком речовини, котру планували детектувати, щоб вони "абсорбували її випарування". Директор фірми спочатку використовував для цього свою кров (щоб налаштувати на людські тканини), а потім взагалі кинув це, коли попит на девайси сягнув піку.
