у України нема "позитивної кредитної історії" що стосується партій. Тим більше Яценюк за останні 10 років був в Нашій Україні, Фронт Змін, БЮТ, а тепер в НФ. Подумаєш буде інший фронт, тим більше його однопартійці недавно говорили, що потрібно ребрендинг зробити, так як щось негатив великий у народу.
Ребрендинг або відображає суттєві зміни, або — сміх і гроші на вітер.
Про НФ можу сказати тільки те, що змін там не бачу і близько.
Я особисто рахую, що навпаки, ПМ має бути політиком і постійно прикривати підлеглих міністрів-технократів.
В принципі, такий варіант може бути кращим, ніж ніякого. Але це все. Все рівно відповідальність буде не тільки на міністрах, а й на прем'єрі. Тому підвищення пенсійного віку, підвищення тарифів, реформа податкової і т.і. — все це буде "куля в лоб" не тільки конкретним міністрам, а й прем'єру, можна не сумніватись.
Теперь питання, де такого камікадзе знайти. Ось найшли Яценюка, він свідомо на це погодився. І це не гірша кандидатура, достатньо просто список переглянути. І що?
"Правильний" прем'єр у нас, в даний час, має бути технократом. Саме тому, що або він зробить реформи і у нього будуть мізерні шанси на політичну кар'єру, або його шанси будуть вище, але реформи він не проведе.
Як, здається, казав Бальцерович, якщо вас не матюкають на вулиці, то реформи ви проводите погано.
І що кращий варіант, коли основні посади у однієї партії, і нема постійних договорняків в коаліціі. Вся відповідальність на одній партії. А тепер таке відчуття, що крайніх нема. Або всі крайні.
Це на мою думку іллюзія. Так, досвід Сингапуру нам не дає спокою. Але наша ситуація сильно відрізняється, про Сингапур нема чого і мріяти, тим більше, що там не так вже все було й добре.
Я не хочу диктатуру лише заради економічної ефективності.