Подзвонила мені вчора донька, дещо схвильована. Каже в неї в квартирі (8 поверх брежневської панельки, там колись я жив) можливо завелись миші. Тобто прийшла сусідка знизу, мовляв вони під стелею мишине гніздо знайшли, тож може і в нас є.
Я пригадав, що коли був ще малим, то оці тварини там вже заводились, я їх мишоловкою ловив, але можливо виловив тоді не всіх. Донька потім сказала, що то їй нагадало Гарі Потера і таємну кімнату з отим василіском.
Донька трохи заспокоїлась і заходилась знімати плінтуси та паркет вздовж стін, щоб нірку знайти. Тому паркету вже більше 50 років, тож його час таки настав. Та поставила мишоловку. Якусь більш гуманну, ніж я свого часу.
А вранці в тій мишоловці було оце пухнасте створіннячко. Я задумався - що ж вона з ним робитиме, бо як я її знаю, вбити оце ось вона ну ніяк не зможе. І точно.