А давайте я вам щось веселеньке розкажу, потіштеся:
Мені сьогодні щелепу підганяли, таке все, неприємне. Коли перший раз вставили ті зуби (я тепер красуня, ...

), і я прийшла додому, то чоловік спитав: "Ти як? Є.. говорити можеш?" Я щось сказала, непевною українською, скоріше, матюки, і щелепою по 3000 гривень клацала.
Та ж треба було навчитись говорити, крім "сіськи-масіськи".
Я тренувалась. Чесно, шламашапошосеісосалашушку. Голова боліла. А ще ж треба і англійською артикулювати! Раптом, згодиться.
Вранці, випивши каву, я сказала чоловіку, що я не можу говорити. Зовсім. Я не можу говорити про астрономію, про біг бенг, навіть просто про секс, з цими_дебільними_зубами.
А він такий: Спробуй "грасувати", ніби говориш французькою!
І порадив запитати у лікаря "Доктор, я
буду играть на скрипке зможу говорити французькою?"