І тут бабах - Любочка виросла! Поступила в медичний коледж, стала медсестрою. Софія, Віра і Надія пропонували репетиторів для вступу в Діпропетровський медінститут. "Я ніколи не здам фізику"! - репетувала Любочка.
"Та ти що, я тебе підготую!" - казала Віра, я ж фізик.
"Я не здам хімію!" - та в нас же мама хімік! - АААА! Я боюся, - відбивалася Любочка.
Ну й ладно, хай працює в поліклініці.
Любочка покинула рідну хату і маму, Переїхала в Дніпро, влаштувалася на роботу. Тут іще таке. Любочка дуже любить спати і їсти. Вона не встає вчасно на роботу, ні в першу зміну, ні в другу. Добові чергування - це не для неї.
Далі все передбачувано: спершу пиво, потім міцний алкоголь (кажуть, медики п`ють більше за шахтарів). Наркотиків не було, точно (сім`я не знає, то й фіг з ним). Вигнали з роботи. Прибилися до секти. Стала продавати мамину квартиру. Разом всі справились. Основний тягар впав на Віру, - вона найстарша, вона мусить!