За Ж и М. Всё вокруг.

[Охтирка]

Якщо в мене буде час та можливість я спробую дізнатися, чи можливо взагалі не заповнювати графу патроніму,  якщо дитина   не має патроніму  у свідоцтві про народження.

В випадку, якщо на це є законні підстави, зокрема звичаї національної меньшини, до яких людина належить, то так, це можливо. Згідно зі статтею 28 ЦКУ та пунктом 2.2.1 частини 2 Наказу МВС України щодо Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.

До речі, з цікавого - зміни в законодавство щодо права на зміну по-батькові були внесени з метою виконання рішення ЕСПЛ у справі «Гарнага проти України». До 2004 року закон передбачав право на зміну по-батькові, але прийняли новий Цивільний кодекс, в якому таку можливість було скасовано. Того ж року українська адвокатка Наталія Гарнага звернулася у відділ реєстрації актів цивільного стану з заявою щодо зміни по-батькові (до цього вона вже змінила призвіще біологічного батька на призвіще вітчима, який її виховав). Отримала відмову. Пройшла усі судові інстанції країни, усюди отримала відмови й як останній крок звернулася до ЕСПЛ та виграла справу. У ЄСПЛ визнали, що положення Цивільного кодексу України невиправдано обмежують людину у зміні по-батькові та рекомендував усунути цей недолік. Таким чином, до законодавства повернулася норма, згідно з якою  з 16 років (ти трошки помилилася, кажучи що з 18) можна вільно змінювати не лише ім’я та прізвище, а й по-батькові, а для громадян, які досягли 14-річного віку, це можливо за згодою батьків або опікунів або органів опіки чи по рішенню суда у разі заперечень одного з батьків.
Шлях до цієї зміни тривав як найменше 13 років - в 2007 було подано позов в ЕСПЛ, через 6 років, у 2013, було винесено остаточне рішення по справі, зміни до закону внесено наприкінці 2020, почали діяти у 2021.

Якось була в клініці, молодий хлопець реєструвався на прийом. Запитали прізвище, ім’я, по-батькові -- він відповів, що у нього немає. Ім’я та прізвище наче не іноземні були. Може, десь за кордоном народився і його без по-батькові записали.

[Milena]

спосіб утворення патроніму не робить  наявність патроніму не притаманим українській мові.

Робить та ще й як! Анна Ярославна - такий патронім ідеальний і з огляду укр. словоутворення, і з огляду пояснення родинних відносин, а от Анна Ярославівна - настільки чужеродний українській мові і незграбний, що аж .......   

[Teagan]

мені з одного боку зручно шо все в тіліфоні, а з іншого не зручно шо треба переживати весь час якби його не вкрали чи не загубити
але до вшитих чіпів я морально не готова
от якби замість телефона був який небудь елегантний браслєтік  з можливістю активації екрану, який зручно на собі носить

[Shannou]

мені з одного боку зручно шо все в тіліфоні, а з іншого не зручно шо треба переживати весь час якби його не вкрали чи не загубити
але до вшитих чіпів я морально не готова
от якби замість телефона був який небудь елегантний браслєтік  з можливістю активації екрану, який зручно на собі носить

будь-який смарт бенд з NFC. мені по факту виявилося незручно, продовжив платити телефоном.

[Garfield]

мені з одного боку зручно шо все в тіліфоні, а з іншого не зручно шо треба переживати весь час якби його не вкрали чи не загубити
але до вшитих чіпів я морально не готова
от якби замість телефона був який небудь елегантний браслєтік  з можливістю активації екрану, який зручно на собі носить

Був колись років з двадцять тому анекдот про крутеликів, що вихваляються вшитими в тушку гаджетами... Там останній скидав штани, кажучи що зараз факс піде. 

[Mike123]

А звідки про сумку з гаманцем знаєш?

Бо наполягати на відсутності блокування у пристрою, в якому документи та гроші - це гірше, ніж гаманець з сумкою відкрити усім крадіям світу.

[Охтирка]

А звідки про сумку з гаманцем знаєш?

Бо наполягати на відсутності блокування у пристрою, в якому документи та гроші - це гірше, ніж гаманець з сумкою відкрити усім крадіям світу.

А я не наполягаю. Мені не подобається такий спосіб, я і не користуюся. Мені не важко винути картку з незамктутого гаманця.

[BigSister]

Усну сучасну традицію української мови ти свідомо ігноруєшь?

Аш, будь ласочка, годі шукати чорну кішку в темній кімнаті, де її не має

[BigSister]

Там ще могли бути нюанси, відносно кого використовувати прізвище, а для кого ім'я. 
В британців то від права на титул - "діючий" лорд отримував звернення з прізвищем, а його син, що ще не успадкував володіння - ім'я (те ж стосувалося дочок з деякими відмінностями)

Я мала на увазі українську класику , тобто герої - скоріше українці і поляки. Може, то полонізм. Не знаю.

[Volf Ram]

і можна NFC ще? ну пазязя.

І GPS. Невідмикаємий.

[invariant]

Там останній скидав штани, кажучи що зараз факс піде.

Навіть так просто? Я чув лише варіант, що схопився за шию і нахилився над унітазом. 

[Shannou]

і можна NFC ще? ну пазязя.

І GPS. Невідмикаємий.

Це для дитини.

[Фрипп]

Не знаю, мене ось ця історія, яка пару днів тому обговорювалась у ФБ про номера телефонів і приа'язаних до них акаунтів соц-мереж або мессенджерів переконала в тому що не треба номери замість імен.
Особливо якщо номери із тобою не назавжди.

Ну і картинка

[Lilьka]

Ви тут бозна-що обговорюєте, а є реальна, практично не розрулима на даний час ситуація.
Три сестри: Віра, Надія, Любачка і мати їх Софія. Як завжди 
Віра найстарша; Надя і Любачка - 2 роки різниці. Жили вони не то щоб погано, а так, як всі в Україні. Віра зїбалась з дому в 17 років, як тільки атестат отримала. І жила собі сама, отримала вищу освіту, ніякої допомоги від сім`ї не мала, навіть сестрам і матері інколи щось надсилала.
Продовжувати?

[Ксеня]

Тільки якщо сама хочеш. В нас все добровільно 

[Volf Ram]

Голусовалку тре.

[Ксеня]

Голусовалку тре.

Спочатку голосувалку щодо голосувалки!

[Lilьka]

Та ну вас, це було риторичне запитання.

[Ксеня]

Та ну вас, це було риторичне запитання.

Ну і де далі? Не тягни )

[Volf Ram]

Так і відповіді не то шоб зовсім конкретні

[Чиби]

І зникла.

[Lilьka]

Отже, прийшов час, і Надія теж покинула не дуже затишне сімейне гніздо, і полетіла до своєї старшої сестри. Надія теж була дівчина нівроку; сама отримала нормальну  освіту, з невеликою допомогою старшої сестри. І Віра, і Надія не отримували  ніякої допомоги від своєї матері, бо ж на маминих плечах лежала Любочка! І вони це добре розуміли.
Бо ж Любочка втратила батька!
У Віри був інший біологічний батько, якого вона ніколи не знала, та й хєр з ним.
А у Надії і Любочки був батько-п`яниця, домашній насильник, нероба і альфонс (це я зараз знаю, а тоді було норм в порівнянні з шахтарями). Та Любочка його дуже любила! І він її теж 
Кароче, батько вшився, як тільки Вірі виповнилося 18 (щоб аліменти на 3-х не платити). Мабуть, Любочку це дууууже травмувало. Таке життя.

[Shannou]

я вже відчуваю, що автор чомусь не любить Любочку.

[Lilьka]

Не знаю, чи правильна моя думка, та Софія так запала на молодшу доньку, шо капєц. Можливо, через непозбувну любов до її батька. Чи просто як радянська жінка боялася залишитись "покинутою развєдьонкою". Можна зрозуміти. І старші дівчата це розуміли, співчували, любили свою маму і молодшу сестру. Це ж норм, правда?

[Lilьka]

я вже відчуваю, що автор чомусь не любить Любочку.

Ні, це не так. Автор любить Любочку, попри все.

[Ксеня]

Ну коли вже інтрига й столкновєніє інтересів? Тобто, в чому між-питання?

[Shannou]

я вже відчуваю, що автор чомусь не любить Любочку.

Ні, це не так. Автор любить Любочку, попри все.

тіки шо стало ще більш негативу в бік Любочки. я вже на її боці підсвідомо.

[Чиби]

Лілька! Май совість!

[Ксеня]

Лілька, зара самі почнемо будувати версії, втомишся потім заперечування випускати 

[Охтирка]

Сінєнькая юбочька, лєнточька в касє,
Кто нє любіт Любачьку?
Любу любят всє.

Еней, вибач, не стрималася.