Я присяжний перекладач (тобто роблю завірені переклади), живу у Варшаві. Перекладаю з української та російської. Кілька днів тому Бюро перекладів прислало на переклад кілька документів - свідоцтво про народження українською мовою, атестат і ще якісь довідки - російською, видані днр-ою. Я відмовилась перекладати днрівські документи. Сьогодні знову отримала питання про переклад від жінки, знову документи українською та видана в днр довідка і документ цивільного стану виданий у Кримі.
У Польщі ці справи не врегульовані, тобто я можу переклади робити, а можу ні.
Як ви вважаєте,
1. я взагалі не повинна перекладати такі документи
2. декому можна перекладати - наприклад, цьому хлопцю, який - як видно - недавно закінчив навчання і не хоче там жити, тобто на мій розсуд
3. власна думка
Ваша думка для мене дуже важлива
Ліньки шукати на сайті польського Мін'юсту нормативні акти, які регулюють правовий статус
та особливості роботи польських присяжних перекладачів.
Тим більше, що ти, Маріка, безумовно, знаєш зміст цих документів, і питаєш тут про це, тільки,
щоб дізнатись про наше відношення до цих "докУментів"...
Однак, зайшов на сайт першого-ліпшого присяжного перекладача і прочитав, що
"Польська влада не визнає офіційних документів, таких як свідоцтва про народження, і університети не приймуть дипломи з іноземних держав, якщо такі документи не будуть перекладені сертифікованим присяжним перекладачем. Присяжні перекладачі в Польщі мають таку ж владу, як і нотаріуси, щоб засвідчити свої підписи та штампувати перекладені ними документи."ДНР не є державою (Польща це створіння не визнала), відповідно, папірці з їхньою куркою
не є дипломами чи іншими документами.
Думаю, тобі нема, чого перейматися.
Хіба що, якістю перекладів "людських" документів
