Мовне питання

[mxm]

Як вам ролик "на основi реальних подiй"?

Ролик так собі, на рівні шкільної самодіяльності, але хтось робить хоча б таке — і за те спасибі. Потім буде краще.

[Ксеня]

Останнього часу я для себе теж так вирішила.

https://twitter.com/vital_ovchar/status/809845279314812928?ref_src=twsrc%5Etfw

[Eney]

Цікавий проект
https://www.facebook.com/jerzy.konopie/media_set?set=a.1136380416475534.1073741842.100003107589151&type=3

[Suddenly]

В одном из тредов недавно пробегала ссылка на новый мультисериал для детей, изучающих украинский язык. Пожалуйста, добавьте ее сюда, чтобы она не потерялась. Заранее спасибо.

[Nortaga]

Сумно, бо гарна мова

[Lilьka]

Ледве знайшла цей тред. Хух.
Шукаючи дикторів УР (українського радіо) з мого дитинства, знайшла от таке:
http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=306 Культура і техніка мовлення в телерадіожурналістиці:

Небезпечних масштабів набули порушення норм вимови. Тут спостерігаються щонайменше три руйнівні тенденції. Перша стосується “фекання”, від якого виникає враження про те, що наша журналістська молодь ніколи не чула про нескладовий “у” в орфоепії української літературної мови, оскільки не послуговується ним, принаймні практичними навичками його застосування у своєму публічному мовленні вона не володіє. Сліпе ж наслідування інших мов - німецької, ідишу, російської та недбале ставлення до культури української мови, постійне порушення правил і норм її вимови і призвело до поширення згаданої вище тенденції. Напевно тому “фекання” в телевізійному ефірі набуло загрозливих масштабів. Звучить таке: “Сказаф, пішоф, зробиф” замість “сказау, пішоу, зробиу”; “свідкіф, фактіф, доларіф”, замість “свідкіу, фактіу, доларіу”; “Киїф, Каніф, Харкіф”, замість “Киїу, Каніу, Харкіу”; "піфтора, безкоштофно, будіфничий”, замість “піутора, безкоштоуно, будіуничий”.

Не менш загрозливою є тенденція “шокання”, що інколи нагадує про себе з вуст не лише продавців одеського привозу, а й, на жаль, і тележурналістів. Вона відображає ігнорування норм вимови шиплячих приголосних української мови “ч” і “щ” , які відповідно до них повинні звучати твердо, наприклад: “часто, щоразу, чемний, щирий, чоловік, борщ”. На щастя, вона поширена переважно в південних та південно-східних регіонах України.

Третя тенденція - “цікання” теж є характерною не лише для деяких говірок північних і північно-східних районів Чернігівщини. Вона відрізняється неприпустимою зміною у вимові м'якої проривної приголосної “т” на м'яку свистячу “ц”. Наслідком такої зміни і є “цікання”: “поцім” замість “потім”, “цік” замість “тік”, “кацівський” замість “катівський”.

Цікава стаття, буду читати.

[В.И.Лемминг]

Не менш загрозливою є тенденція “шокання”, що інколи нагадує про себе з вуст не лише продавців одеського привозу, а й, на жаль, і тележурналістів. Вона відображає ігнорування норм вимови шиплячих приголосних української мови “ч” і “щ” , які відповідно до них повинні звучати твердо, наприклад: “часто, щоразу, чемний, щирий, чоловік, борщ”. На щастя, вона поширена переважно в південних та південно-східних регіонах України.

А що загрозливого? В усіх країнах є регіональні особливості вимови.

[Lilьka]

Не менш загрозливою є тенденція “шокання”, що інколи нагадує про себе з вуст не лише продавців одеського привозу, а й, на жаль, і тележурналістів. Вона відображає ігнорування норм вимови шиплячих приголосних української мови “ч” і “щ” , які відповідно до них повинні звучати твердо, наприклад: “часто, щоразу, чемний, щирий, чоловік, борщ”. На щастя, вона поширена переважно в південних та південно-східних регіонах України.

А що загрозливого? В усіх країнах є регіональні особливості вимови.

Та звідки ж мені знати? У статті йдеться про дикторів і телеведучих. Які мають говорити правильно. Стаття стара, але не застаріла.

[Milena]

Регіональні особливості - це для пересічних носіїв мови (хоча й вони можуть свідчити про банальну неграмотність "носія"), а журналісти мають володіти, пропагувати, вчити пересічних літературній нормі, це невід'ємна частина професіїї журналіста. 

[Mrs_Who]

Попался тест в ФБ на знание украинского.
https://www.arealme.com/ukrainian-vocabulary-size-test/uk/

У меня еще неплохой результат, учитывая то, что в школе не изучала язык (а только литературу), так уж вышло.

★★★ До вершини 6.58%
Розмір Вашого словникового запасу відповідає рівню освіченої інтеліґенції України!

[Кіндрат Калистратович]

У меня еще неплохой результат, учитывая то, что в школе не изучала язык (а только литературу), так уж вышло.

ТБД

★★★ До вершини 0.16%
Рівень доктора філологічних наук! Освічені громадяни – окраса Батьківщини!

[Кру_Элл]

★★★ До вершини 0.01%
Рівень доктора філологічних наук! Освічені громадяни – окраса Батьківщини!

[vs]

★★★ До вершини 0.01%
Рівень доктора філологічних наук! Освічені громадяни – окраса Батьківщини!

але він не важкий

[Suddenly]

Втопку такой тест. У меня до вершины 0.01%, что абсолютно не соответствует реальности.

[krymak]

Втопку такой тест. У меня до вершины 0.01%, что абсолютно не соответствует реальности.

Розмір твого словникового запасу української мови:
26990
★★★ До вершини 0.01%
Рівень доктора філологічних наук! Освічені громадяни – окраса Батьківщини!

[Кру_Элл]

То тому що ми такі розумні, а не тест легкий. 

О. А можна я вам твір покажу? Для курсів укр.мови писала. Тема "Місто, як людина".

Великий галасливий базар, купа людей, котрі поспішають придбати "Устілки у чоботи свіжі майже не ношені!", "Крейду для тарганів безпечну, сам би їв!", "Люді добрі, купіть ті бісові вудки, може чоловік хоч одну неділю дома побуде без тієї рибалки клятої!".
Гармидер, як то кажуть. Давайте пильніше роздивимося ось цей ряд, бачите? Де фарба облущилась з прилавку і собацюра щось у калюжі знайшов. За прилавком стоїть Ніколь Миколаївна, огрядна пані невизначеного віку. Ви добре знаєте цей типаж, фарбована білявка, насиченого кольору повіки, губи підведені бузковою помадою, але їй це пасує та виглядає навіть органічним. Вона кричить на якогось Вову щоб той забрав свої погані ящики, а то буде біда на його голову. Вова слухняно відтягує ящики кудись вбік. Ніколь Миколаївна полегшено зітхає, озирається навкруги, пошепки кляне "Ну що за життя таке, вон лексусів накупили, а на ковбасу мою грошей нема, ніякого виторгу сьогодні. Шо за життя, ще й тарифи, хай їм грець..." Потенційний покупець уповільнив ходу та задивився на сало.
"Мущщина, що ви смотрітє, сало як сало, покупайтє и кушайтє" - Ніколь Миколаївна не упустить шансу щось продати. Але "мущщина" йде далі. Миколаївна засмучується на хвильку, потім маше рукою - "Зурочили, їй-бо зурочили, все та Ганька паршива, треба хоч свічку в церкві поставити чи до бабки піти, хай поворожить". Ніколь Миколаївна дістає з-під прилавку книгу у м"якій обкладинці, надягає окуляри, котрі завжди висять у неї на шиї та починає читати.
Давайте і ми придивимось пильніш до обкладинки. "Жадан. Збірка поєзій". Декілька місяців тому хтось забув цю книгу на базарі, Миколаївна побачила, та вирішила забрати, бо ще за часів навчання в інституті звикла ставитися з повагою до печатного слова. Відкрила щоб подивитися що то воно є. І несподіванно вірші українською мовою знайшли вже майже зниклу стежку до її серця. Щось напрочуд рідне, близьке, глибокосердечне та вроджено СВОЄ побачила вона, може (хто знає, буває й не таке) Жадан нагадав їй чи то Кобзаря, чи то колядки, ще ті, старовинні, которі сьогодні і не пам"ятає ніхто, та й сама Миколаївна вже й забула, чи вітер на галявині, де вона ще малою пасла гусей у бабчиному селі...
Миколаївна читає. Миколаївна продає ковбасу, ледве знаходить здачу з п"ятисотки, потім торгівля жвавішає, сало, реберця, кров"янку - розпродає геть усе. Підраховує виторг, шепче під ніс - оце Альонці, хай малим обувку купить, це за комуналку заплатити, це Серьожі віддам, хай хлопцям в армії купить щось, може той, як його, телевізер.
Вечоріє. Миколаївна збирає торби, звично гучно лається з сусідкою по прилавку, потім не менш гучно мириться, випиває з нею чарчину та поволі йде додому. З торби стирчать пакети, якась дрібнота, парасолька та книга Жадана. Миколаївна йде додому.
Підемо і ми.

[FP-93]

Втопку такой тест. У меня до вершины 0.01%, что абсолютно не соответствует реальности.

Как-то так, да. Подозрительно.
У меня до вершины 0,23%, но где я, а где украинский язык?  Так, читаю помаленьку при необходимости.

[Daisy]

А можна я вам твір покажу? Для курсів укр.мови писала. Тема "Місто, як людина"

Яка цікава історія. А курси давно були?

[Кру_Элл]

Яка цікава історія. А курси давно були?

Дякс
Ще не закінчилися, мабуть через місяць десь свідоцтво про закінчення отримаю.  Хай буде, не для справи якоїсь, а так, щоб було.

[Eney]

Є ще до чого прагнути. 

[В.И.Лемминг]

Занадто простий тест.
Хоча б питання починались з останніх десяти, а далі ускладнювались.

[Shana]

Розмір твого словникового запасу української мови:
26680
★★★ До вершини 0.12%
Рівень доктора філологічних наук! Освічені громадяни – окраса Батьківщини!

Даже знаю, где ошиблась: неправильно подобрала синоним к "ремствувати". 

[Кіндрат Калистратович]

Розмір твого словникового запасу української мови:
26680
★★★ До вершини 0.12%
Рівень доктора філологічних наук! Освічені громадяни – окраса Батьківщини!

Даже знаю, где ошиблась: неправильно подобрала синоним к "ремствувати". 

Если ошибиться в 1 из 50 вопросов, то, по идее. должно быть 2%.

[Mike123]

Одни доктора в треде . Проблема перехода на украинский в чем? Если не знаешь английского слова и вставляешь вместо него русское, то англичанин тебя ни хрена не поймет. Суржик там невозможен. Если не можешь на ходу вспомнить украинское слово и вставляешь вместо него русское, все тебя прекрасно понимают. Только будут ржать и поправлять. А не хочется. А тесты разгадывать - там совсем другая временная шкала, чем при разговоре. Каки проблемы? Вот только при разговоре нужные слова, которые, вроде бы, и знаешь, ни фига в голове быстро не всплывают. От такой порочный круг .

[Suddenly]

Именно. Тест проверяет пассивный словарный запас, а при разговоре нужен активный.

[Ксанка]

У меня еще неплохой результат, учитывая то, что в школе не изучала язык (а только литературу), так уж вышло.

Мой результат
★★★ До вершини 0.16%
Рівень доктора філологічних наук! Освічені громадяни – окраса Батьківщини!

Язык тоже не изучала.

[Охтирка]

Яка цікава історія. А курси давно були?

Дякс
Ще не закінчилися, мабуть через місяць десь свідоцтво про закінчення отримаю.  Хай буде, не для справи якоїсь, а так, щоб було.

А розкажи більше! Хто викладає, як, яка публіка відвідує, з якою метою?

[Кру_Элл]

А розкажи більше! Хто викладає, як, яка публіка відвідує, з якою метою?

Це проект "Безкоштовні курси української мови", вони проводилися в багатьох містах вже. Викладає дуже мила пані Наталя, вона вчитель укр.мови, проводяться курси у приміщенні міської бібліотеки. Окрім саме курсів, відбуваються  цікаві зустрічі, десь 2 тижні тому була зустріч з істориком, котрий вивчає діяльність ОУН на Миколаєвщині, дуже багато людей прийшло послухати, від школярів-студентів, до пенсіонерів.
Публіка різна на курсах, я чи не наймолодша там, є пенсіонерка, котра їздить на курси через все місто, є чудова тітонька - викладач у вузі, є хлопець, який соромиться розмовляти взагалі, як мені здається  .
Мета у всіх різна, мабуть. Для мене не останнє місце посідає те, що в мене є привід вийти з дому зайвий раз. Та й дітям приклад - ось мама вчиться також.

[Mrs_Who]

Язык тоже не изучала.

Одна я тупая.
У меня со всеми  языками плохо. Периодически учу английский на курсах и все равно в группе одна из самых худших.
А если говорю по-украински, то акцент хуже, чем у Азарова.
Когда в школе на уроках литературы отвечала, то ржал весь класс.

[Mrs_Who]

проект "Безкоштовні курси української мови

Погуглила, в Харькове не нашла. Но буду еще искать.