У статті про фемінітиви, Volf Ram запостив, та в мене ж цитата неповна.
Там спочатку було "дорогі мої прихильниці і прихильники фемінітивів, якщо ви відмовляєтеся називати іменниками чоловічого роду (формально чоловічого, про це нижче) осіб жіночої статі/гендеру, вам віднині не можна...". Хоча мені все одно дивно.
Абсолютно маніпулятивна стаття, де задіяний широковідомий прийом: вигадати якусь хню та почати її заперечувати. А щоб виглядало солідніше, напхати у свої "аргументи" якомога більше лінгвістичних термінів, сподіваючись, що пересічний читач не буде розбиратися, а повірить на слово такому "обізнаному" автору.
Правда ж полягає в тому, що:
1) фемінітиви просто притаманні українській мові з давніх часів, тому вони й поширюються, а зовсім не тому, що "певна група осіб" щось там вирішила стосовно гендерної рівності;
2) ніхто не зобов'язує вживати фемінітиви, якщо вони комусь поперек горла (але варто було б хоч замислитися, чому вони викликають таке стійке неприйняття);
3) лінгвістика, звісно, не біологія, але й не математика, тому "якщо ви віддаєте перевагу фемінітивам, то вам не можна того й того" не працює, хоч би як це здавалося логічним і хоч би як цього хотілося автору статті.
Про фемінітиви нормальною людською мовою можна дізнатися тут: