Показово, як американці підносять як історичне та взагалі дуже поважають рішення Венделла Вілкі (суперника Рузвельта на виборах 1940 року) відразу після висунення у кандидати публічно підтримати свого суперника щодо допомоги Великобританії у війні. Причина - таким чином він розв'язав Рузвельту руки для негайного надання цієї допомоги. Якщо б він цього не зробив, ця допомога стала би питанням передвиборчої боротьби, мала обговорюватись на дебатах і, як результат, не могла бути надана до виборів. Тобто все тоді мало бути по закону. Вілкі, я так розумію, й досі пам'ятають завдяки перш за все цьому рішенню. Коли він помирав (а він помер за чотири роки після цього) - він, як пишуть, сказав, що якщо б в нього був вибір - залишитись у історії президентом, який не має значення, або прийняти рішення, яке у критичний момент було важливим для всього світу - він був би щасливий зробити, як він зробив.