Юра феерический долбоеб.
Volodymyr Boyko
Юрій Луценко, народний депутат України і головний претендент на посаду генпрокурора, раптом вийшов з запою та зненацька довідався, що 26 квітня 2016 року відбудеться всеукраїнська конференція працівників прокуратури. Для Юрія Віталійовича стало відкриттям і повною несподіванкою, що, відповідно до нового Закону України «Про прокуратуру», на цій конференції прокурори мають уперше вибрати Раду прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію.
Кажуть, цю новину Луценку повідомила його прес-секретар Лариса Сарган, вичитавши її на фейсбук-сторінці колишнього прес-секретаря прокуратури м.Києва Альони Яхно.
Розпач Юрія Віталійовича був безмежним. Він себе вже бачив у кріслі генпрокурора, уявляв, як буде продавати посади (у бутність Луценка міністром внутрішніх справ це була друга за доходністю стаття сімейного бюджету після контрабанди), і на тобі – виявляється, ще 14 жовтня 2014 року був прийнятий закон, який запроваджує прокурорське самоврядування.
Як заявив Луценко в інтерв’ю 112 каналу, чорти не можуть обирати янголів, а тому вибори Ради прокурорів є катастрофою для країни: «Найгіршим є не відмова прийняти закон, який міг зруйнувати монополію прокурорського могильника, а те, що в наступний вівторок відбудеться конференція представників прокуратури, яка має намір обрати Раду прокурорів – з числа нинішніх прокурорів, а також дисциплінарно-кваліфікаційну раду, яка матиме монополію на звільнення і призначення всіх адміністративних посад».
Більш того, Юрій Віталійович заявив, що за таких обставин не бачить сенсу домагатись генпрокурорського крісла: «Бути декоративним генпрокурором при всевладді генерального могильника, який не допустить змін – хтось піде? Я – ні», – сказав Луценко.
Звісно, стало цікаво, який же ж супостат зробив таку капость Юрію Віталійовичу й призначив на квітень 2016 року оту кляту конференцію? Зрозуміло, що це зроблено відповідно до закону, але яка ж паскуда той закон придумала й проштовхнула його через Верховну Раду?
Пошуки були недовгими. Дійсно, 2 липня 2015 року Верховна Рада України підтримала законопроект №2667 від 17.04.2015 й ухвалила Закон №578-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень», яким Розділ ХІІІ Закону України «Про прокуратуру» був доповнений пунктом 6-1 такого змісту: «Перше скликання та проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури для виконання вимог цього Закону здійснюється у двотижневий строк з дня набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» цього Закону».
Одночасно були внесені зміни й у пункт 1 розділу ХІІ, який став звучати наступним чином: «1. Цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім: … статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2016 року».
Отже, згідно з поправками, внесеними в Закон України «Про прокуратуру» Законом №578-VIII від 02.07.2015, всеукраїнська конференція працівників прокуратури має відбутись в період між 15 і 29 квітня 2016 року. І тому все відбувається за законом. Але хто ж вніс таку поправку?
Нескладно переконатись, що автором цієї, як каже Юрій Віталійович, катастрофи для країни є народний депутат України Луценко Юрій Віталійович. Ось картка законопроекту №2667 від 17.04.2015:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54826Як зазначив Юрій Луценко в пояснювальній записці до свого законопроекту, «необхідність прийняття законопроекту зумовлена потребою визначення низки механізмів реалізації положень нового Закону України «Про прокуратуру» в частині добору прокурорських кадрів, здійснення дисциплінарного провадження до запровадження в повній мірі системи органів прокурорського самоврядування та формування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів...»
Отже, це саме Юрій Віталійович, не приходячи до тями, пропхнув через Верховну Раду закон, відповідно до якого 26 квітня 2016 року має відбутись всеукраїнська конференція прокурорів з виборами Ради прокурорів і Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
А якби б не його прес-секретарка, то Луценко б про цю конференцію й не довідався. Що, безсумнівно, є зайвим доказом того, що генеральному прокурору юридична освіта геть не потрібна.
