Cпойлер
радниками на чолі України» - долучився до Таращанського повстання. З повстання стирчали червоні більшовицькі вушка, залишки повстанців пішли на російські терени, тож гетьманська Державна варта зайнялася Шинкарем всерйоз.
І патріотиТМ збурилися: Шинкар – творець українського війська, Шинкар – патріот, влада ідіотів гнобить патріотів!!!...
Фінал історії сумний. В січні 1919 р. прямо під час боїв з більшовиками на кордоні, Шинкар на тилах Запорізького корпусу вчинив бунт, захопив Полтаву і тим примусив полковника Болбочана відволікти від фронту частину сил. По тому Шинкар відверто перейшов на червоний бік, командував одним з каральних більшовицьких загонів, висунутих проти Зимового походу і був зарубаний козаками Українського полку ім. Мазепи.
А патріотамТМ за десять років витягували жили і ламали кістки в катівнях НКВД.
Ще приклад – командир славетної Гайдамацької бригади Омелян Волох.
Питання, чи був Волох патріотом? Звісно! Активіст українського військового руху в Харкові, командир куреня Червоних гайдамаків в Гайдамацькому Коші Симона Петлюри, учасник боїв за Київ і визволення від більшовиків Донбасу і Криму – командир 1-го куреня Гайдамацького полку Окремої Запорізької дивізії.
За період гетьманату Волох складати присягу гетьманові відмовився і почав проти нього боротьбу – підбивав на бунт Гайдамацький полк. Звісно, ним зайнявся Освідомчий відділ гетьманської Держварти.
І патріотиТМ заголосили: Волох за Україну кров проливав, Волох – патріот, влада ідіотів гнобить патріотів!!!...
Невдовзі, під час протигетьманського повстання Волох знову очолив Гайдамацький полк. Саме за наказом і участю Волоха, гайдамаками був заарештований полковник Болбочан. Очоливши Запорізький корпус після Болбочана, Волох швидко довів його до голоду і оточення (корпус був притиснутий до Румунського кордону). Від знищення запорожців тоді врятували тільки спаяна середня ланка офіцерів – кадри ще генералів-гетьманців Прісовського та Натієва.
Пройшовши крізь Румунію до своїх, і потрапивши під старий надійний дах (Петлюра), Волох пустився берега остаточно. Неповний список його вихилясів становлять – убивство отамана Божка, самочинне роззброєння 1-го полку Січових стрільців, ігнорування наказів командування, тощо. Дійшло до того що головштаб Дієвої армії УНР скаржився на Волоха особисто Петлюрі, але той вперто захищав старого друзяку, бо «гайдамаки – то справжнє революційне військо».
А патріотиТМ волали: Волох за Україну кров проливав, Волох – патріот, генерали-ідіоти гноблять патріотів!!!...
Розв’язка сталася 6 грудня 1919 р. коли Волох викрав Скарбницю УНР і відверто перейшов на бік червоних. Потім він воював у Червоній армії, нищів українських вояків що здійснювали ІІ Зимовий похід, обіймав низку посад в номенклатурі УРСР. Ідилія скінчилася 1933 р. – коли Волох був заарештований і потрапив у катівню НКВД. Не сам потрапив – у сусідніх камерах слідаки НКВД з насолодою витягували жили і ламали кістки патріотамТМ. Чимало їх разом з Волохом розстріляли в 37-му.
Прикладів – до чорта. Нинішні патріотиТМ просто не хочуть усвідомлювати, що застреливши чергового «терориста-патріота», бійці «Альфи» їх самих рятували від витягнутих жил і розтрощених кісток в катівнях вже путінського НКВД.
І допоки так, підтримка у 5-6% виборців країни і мітинги до 1 тис осіб у 5-мільйонній столиці, для всіх найбільш радикальних партій патріотівТМ – це межа
