Чепиножки

[RedCat]

Як це не парадоксально, але Тарас Григорович женський празник Восьме марта любив і уважав.
На восьме він, як і положено, напивався з женщинами. А наступного дня, на день народження, просто похмелявся. Сам. Зранку. Йому підходив саме такий алгоритм...
Писав спочатку щось сурове, типу: Повставайте, повбивайте, поховайте, кайдани, вражою кров'ю в Чорне море, будьте ви прокляті...
Потім потроху відходив, м'якшав, теплішав... І з'являлося оте: "Садок вишневий коло хати"...
З Днем народження, Батьку!
🙂

[Солоха]

Половина сучасного людства походить з прадавньої Ямної культури, і зокрема з території сучасної Херсонщини. Про це повідомляє Wall street journal, посилаючись на авторитетних вчених.
В общим, наша Яма - не помиральна, а - культурна, цивілізаційна. Повзіть в правильну сторону!
Як то кажуть, ще ніхто не викопав такої ями, з якої б українці не вилізли.
Так і буде

Та сама стаття
https://www.wsj.com/science/the-ancient-horsemen-who-created-the-modern-world-ba4b314d

[Солоха]

Наш військовий врятував у Венеції хлопця, який після ножового поранення ледве не стік кров'ю.
Що беруть до Венеції європейські та інші туристи?
Путівники, святковий, романтичний настрій, кохану дівчину, рекомендовані списки ресторанів та пам'яток, книги про Венецію...
Що беруть до Венеції українці?
- Аптечку, турнікети. Всяке може буть!
Такий досвід війни...

[Eney ♔]

Коли на телефоні дивлюся погоду зранку, мені там сильно не вистачає одніє функції: Трамп сьогодні за нас, чи за руських?

Це було б дуже удобно, щоб не читать всі аналітичні небилиці…

))

[Солоха]

Перебирав у шафі, знайшов цільнозернову спельту, куплену кілька років тому, очевидно в момент якогось затемнення мозку…
Висипав у миску, виніс птицям надвір.
Простояла спельта тиждень. Не хотять птиці спельту. Панькані…
Забрав спельту назад, зварив собі кашу…
Йдіть ви, птиці, нахер, раз таке діло…

[Солоха]

Оказія... 
Доходжу я сьогодні до лугу. Бачу, переді мною йде хлопець. В білих кросівках "Adidas". Прямо, аж в білосніжних, та ще й замшевих...
Е, - думаю, - друже! - Даремно ти обрав цей шлях, це твоя фатальна помилка...
Днями на лузі спалили траву, а крім того, він ще й мокрий після зими. Тому луг являє собою якесь чорне, брудне малопрохідне місиво по всій своїй стежці...
І тут, шо ви собі думаєте?!
Дістає хлопець з кишені медичні бахіли, одягає їх на свої кросівки, і спокійно йде собі лугом далі...
Отакої!… Я, блін, аж розстроївся... Не люблю таких хитровиї@аних... Якось воно не по людськи...
Думаю, це все іскуствений інтілєкт. Не приведе він нас ні до чого хорошого...

[Фрейя]

Діалог в лузі...
Бачу, йде чоловік назустріч по стежці, який хоче в мене щось спитать. Я таких вже вгадую здалеку...
Підходить, каже:
- Я оце давно хотів вас спитать: з якою метою ви ходите з оцима палицями?
- Та, без особливої мети. Просто так. З метою фізичної активності.
- А, я так і подумав. - А чи не краще було б позаніматься з гантелями, або гирю попіднімать?
- Та є в мене й гантелі, і гиря є.
- О! Ото друге діло, ото я понімаю!
- А ви вправляєтесь з гантелями чи з гирею?
- Хто? Я? Та, нахуй вони мені здалися!?
Пішов далі....

[Солоха]

Дональд Трамп сьогодні може заявити, що Америка забирає свою черепаху.
- Яку черепаху?
- Одну з тих трьох черепах, на яких стоїть земна твердь...
)

[В.И.Лемминг]

Дональд Трамп сьогодні може заявити, що Америка забирає свою черепаху.
- Яку черепаху?
- Одну з тих трьох черепах, на яких стоїть земна твердь...

Їбати буде?

[Солоха]

Дональд Трамп сьогодні може заявити, що Америка забирає свою черепаху.
- Яку черепаху?
- Одну з тих трьох черепах, на яких стоїть земна твердь...

Їбати буде?

Та тут ще хто кого

[Garfield]

Та тут ще хто кого

Важливо ж не хто кого, а як це подасть прес-секретарка і Fox. 

[Mike123]

а як це подасть прес-секретарка і Fox. 

Гусари, мовчати!

[Солоха]

Сьогодні побачив першого лелеку цього року. Повернувся додому. Ходив ще сірим лугом, приглядався. Перший лелека означає весну і нові сподівання в моїй системі координат.
Поки наші лелеки летять додому, дрони СБУ та ССО долетіли до російського аеродрому «Енгельс», звідки росіяни атакують наші міста стратегічними бомбардувальниками.
Нині довкола «Енгельса» потужна детонація і евакуація навколишніх «дєрєвєнь».
Ймовірно, влучили в склади ракет X-101, які могли б полетіти на нас, але тепер не полетять.
І це також означає весну. Весна різна. І все в цьому світі повʼязано.
Тримаймося!

[Солоха]

Щодо вибуху та пожежі на газорозподільній станції Суджа.
Дід Юхим колись пʼяним заснув у сараї з самокруткою. То той сарай згорів к лихій годині. А дід не згорів.
Дід Юхим оцінював ту надзвичайну пригоду так: «Так воно вже получилося. Що ти вже тепер зробиш?»…

[Солоха]

З цікавого літературознавчого матеріалу :                                                                                             *                                                                               Пісатєль Лєв Толстой під кінець життя трохи з’їхав з глузду і поїхав до Криму лічиться... Толстой був патріархом гражданського общества, хоч і слєгка "нє в сібє", і майже святим...
До нього в гості прийшов молодий Горький і читав свою п’єсу "На днє"... То був тодішній "нуар"... Читав так пронікновенно, що аж сам плакав від чувств...
Толстой слухав Горького хвилин сорок. Потім спитав:
- Нащо ви оце все понаписували, для чого?
...Потім до Толстого прийшов Чехов і читав йому "Чайку"...
Толстой також послухав половину п’єси і сказав:
- Нічого не понятно, херня якась... І пішов спать...
Лєв Ніколаєвич Толстой міг би писать прекрасні коменти під чужими постами на ФБ.         

[Солоха]

Літературні дискусії...
Виглядаю тебе ще з весняних доріг
Де коти назбирали ковтЮхів
Замість тебе в саду раптом сніг, раптом сніг
Ранній сніг... і рука Кокотюхи!
Це я виніс  комент Леонид Руденко з попереднього допису.
Днями мав у Києві літературну дискусію щодо сучасного літературного процесу.
Одна дама дуже хаяла Кокотюху за безвкусіє і примітивність.
Я кажу: Кокотюха зайняв свою нішу. Він пише для людей, які раніше читали Марініну й Дашкову. І честь та слава йому за це. Кокотюха - не Джойс і не Марсель Пруст, бо він - Кокотюха!
Дама каже: Джойса будуть згадувать століттями, а хто згадає Кокотюху через сто років?
Я кажу: думаю, що мертвому Джойсу вже сто років як похуй, згадують його, чи ні...
Тут раптом чоловік, який сидів збоку, пив каву, і мовчки прислухався до нашої розмови, сказав:
- А Кокотюсі похуй ще живому...
Такі літературні розмови можливі тільки в Україні. Під час війни...

[Фрейя]

Історія про внесок соціальних мереж в світову істерію та паніку ще має бути колись кимось написана. Люди чомусь люблять погрози, залякування і опасності. Навіть тоді, коли в них живуть.
От взяти хоча б грядуще "похолоданіє", яке наступить вже завтра... Банальна історія, яка трапляється перед кожним Великоднем.
В мережах - суцільний жах, ІПСО та інформаційна атака. Ховайтеся, покайтеся, гряде! Рийте нори, відрощуйте волосся на пузі і спині! Рийте нори, моліться, їбіть індиків! Ще такого не було, не є, й не буде... Морози йдуть, страшні морози на півтора градуса, нам всім пизда!
Раніше як було? Погоду передавало телебачення, але на то ніхто не зважав. - "На Украине - заморозки, в Петропавловске-Камчатском - полночь!". Чомусь в тому Петропавловске-Камчатском зажди полночь була, хуй його зна, чого воно так...
Виходив чоловік надвір вдосвіта, і бачив сніг на шпориші...
- Ох, ти ж, йоб твою мать, - казав сам собі чоловік... І на цьому його внутрішній діалог з собою й з природою закінчувався...
Потім виходив ще через два дні, бачив, що вже тепло, і джмелі літають над тюльпанами... - Ох, ти ж, йоб твою мать, - казав чоловік та йшов годувать свиней...
А зараз - рятуйте, нам конєц! Кличко, вмикни батареї, сука!
Олександр Білаш та Михайло Ткач колись з цього приводу написали прекрасну пісню "Білий сніг на зеленому листі"... А зараз би матюкалися в інтернеті, і вимагали від Наталки Діденко жарі...
Коли десь, моє щастя, ти збилося з ніг,
То поклич - і до серця мого нахилися, -
І розтане той сніг - ранній сніг, ранній сніг,    |
Сніг, як сум, на зеленому листі...

[Солоха]

Ну, не знаю, не знаю...

Аналітики американського Інституту дослідження війни (ISW) вважають, що у випадку перемир’я між Україною та РФ, сильна українська армія зможе стримувати російську агресію та гарантувати безпеку всій Європі.
Це один з головних побічних результатів путінської «СВО», зокрема в частині «демілітиразації України»: Збройні Сили України – найсильніші на континенті!
Повертаємо своє з давніх давен, насамперед – у військовій звитязі. Становлення новітньої української армії ще буде описано істориками. І не тільки статистично, чи подієво, а й ментально, психологічно, історично. Бо це є феномен! Носії певної культури навіть не підозрюють, якими навичками вони володіють, аж до того моменту, коли спільнота (нація) не виступить з вимогою про свій захист, який потребує цих навичок. «Було колись в Україні, ревіли гармати»… Оце – вона, та генетична пам’ять, що перетворюється на історичну практику.
Гійом де Боплан колись писав: геть нікого не боялися турки, окрім українських козаків. Коли вони довідувались про появу запорожців на морі, сполох поширювався по всьому краю до самого Константинополя. І це при тому, що турки на той час володіли найсильнішим флотом у світі.
Так і буде далі! Тільки «константинополь» тепер з другого боку...

[В.И.Лемминг]

А хто буде платити цим захисникам Європи?
Це при тому, що багато хто зовсім не хоче продовжувати військову кар'єру.

[RedCat]

Раніше в селах городи орали тракторами.
Один тракторист міг зорати за день не більше трьох городів. Бо в кінці кожного городу тракторист випивав бутилку горілки, і відповідно, був непридатний для подальшої аграрної діяльності.
Трактористи були в дефіциті. Через це вони дерли носа і вважали себе елітою... Трактористи не знали, що попереду на них чекає криза і упадок.
Бо тепер чи не кожен купив собі культиватор і оре город самотужки, коли хоче і як хоче...
А трактористи ходять селом тверезі і злі...
Так наступає Руїна...

[Солоха]

Сьогодні - Вербна неділя!
Надворі ще доволі прохолодно, але сонячно. Вдень буде тепло.
Я таку погоду, якщо чесно, не дуже люблю. Чому? Тому, що така погода спонукає до того, аби сісти на сонці, та випить. А пить не можна, бо піст! Отака непереборна діллєма!
Можна хіба почитать. Але зараз такі книжки, що там всі жостко бухають на кожній сторінці. Навіть в патериках... Не годиться таке читання...
І робить сьогодні нічого не можна... Та я й не збирався...
І тут мені трекер зі смартфона підступно пише: "Ви досягли своєї цілі в кількості кроків впродовж ста днів підряд! Вітаю!"
От, сука така. Як ти не вип'єш? Сто днів - це серйозно, треба отмічать!
В общим: не я п'ю, верба п'є!
З празником, православні!

[Солоха]

Зі світу цікавого ,орнітологічного : )                       *                                                                                                           Хотів синиць погодувати надворі. А, дай, думаю, почитаю, як їх правильно годувати, щоб не зробити шкоди.
Написано: харчування синиці має бути постійним, регулярним, різноманітним. Якщо ви раз нагодували синиць, мусите це робити постійно!
Це що ж виходе? Один раз погодувать синицю, і закабалить себе на всю жизнь?
Радять давати синицям сало, соняшникове насіння, вівсяні пластівці, зерна конопель, льон, подрібнену кукурудзу, насіння гарбуза...
Та,  блін, я сам так не їм.
Якщо так годувати синиць, то через тиждень синиці тобі на шию вилізуть, і ноги звісять. А потім вимагатимуть борщу наварить. На молодому півні...
Взагалі, як з'ясувалося, тема птиць доволі опасна.
На форум орнітологів зайшов, щоб почитати ще й їхні поради. А там якраз один орнітолог каже іншому орнітологу: "Повісить би тебе, сука, на сухій гілці!"... А починали вони з того, чи можна горобцям пшоно...
В общим, якщо хочете зробити якусь добру справу, робіть її мовчки. І боже збав ні з ким не совітуйтесь, і порад не питайте!

[Солоха]

Сільські зарисовки...
Страстна П'ятниця, а все село стоїть раком на грядках... Мабуть, щось шукають... Всім до жопи ті релігіозні предрасудки... Гріх у їхніх душах поселився...
Ну, чекайте-чекайте, ось прийде до вас П'ятнонька, познімає з вас шкури, і розвішає на заборах...
Що, цікаво: собаки гавкають тільки на мене... І тільки, коли господарі вдома. А коли нікого немає, то не гавкають, бо нема смисла... Хитрі, блядь, расчотліві...
Підійшов до лелек, кажу: скільки там у вас яєць? Дайте, я сфотографірую, та в інтернеті покажу!
- Свої, кажуть, сфотографіруй і покажи в інтернеті...
Якось в індійському місті Пурі здибалися мені жінка-гуру, з Луганська. Вона була вдягнута в помаранчеву сукню, лиса, і в татуїровках. Біля неї стояла табличка: "Говорю по русски. Беру доллары и рупии"...
Вона мені відкрила сутність нашого непевного світу. "Вся духовность давно накрилась пєсдою" - сказала мені індійська жінка-гуру з Луганська...

[Солоха]

Україна - 2025
Квітень, весна, вишні, хрущі над вишнями гудуть, зозулі розповідають, скільки кому ще жити... Неозоре синє небо, світанок...
По небу летять лелеки. По небу летять "шахеди"... За ними - гвинтокрил ППО України...
Хлопці працюють акуратно. Ведуть "шахеди" за периметр села, і аж там починають стріляти...
Шахед падає десь у Дніпро...
Не кожна птиця долетить до середини Дніпра. Не кожна. Не дадуть...
Христос воскрес!

[Солоха]

Я недавно писав, що вся Трампова команда - це тотал Голлівуд.
Трампова Америка - це метафора, гіпербола! Це саме той випадок, коли ти намагаєшся бути драматичним і серйозним, але виходить гомерично смішно. Це "Дємон" Врубеля, який сів срать в лісосмузі, коло тракторної бригади.
От ді Венс до папи Франциска з'їздив, і всьо - нема Папи, кранти.
Це чистий Леслі Нільсен і "Голий пістолет". Це чорна комедія. Прийшов до лікарні, сів на трубку з апаратом штучного дихання, тримав папу за руку, співчував, просльозився...
Вони ще начудять...
Ну, і якби там був Трамп, "цього б ніколи не трапилось"...
))

[Фрейя]

На одному з найбільших арсеналів Головного ракетно-артилерійського управління Росії, в Володимирській області, вже приступили до виборів нового Папи.
Дим водночас і білий, і чорний, і вибухи. Мабуть обрали вже кількох пап, і судячи з усього, ще обиратимуть доволі довго...

[RedCat]

Ще буде колись написано книгу про використання Збройними Силами України абсолютно нових технологій в україно-російській війні. Про те, як утопили флагманський крейсер «Москва», про те, як ставили «Хаймарси» на плоти, про те, як створювали унікальні протикорабельні морські дрони СБУ «Sea-Baby», як громили військові склади РФ та нафтобази на відстані кількох тисяч кілометрів. Про неймовірні вдосконалення і модернізацію БПЛА та РЕБів. Бо ця війна є першою в історії людства, де технології мали пріоритет перед грубою силою.
BBC днями розповіло, як Служба безпеки України підірвала Кримський міст в жовтні 2022 року. Вибухівка була замаскована в звичайну харчову плівку (!), і пройшла на «об’єкт», як побутовий товар, з допомогою російських контрабандистів (!!!). Було проведено цілу серію тренувальних вибухів. Спецслужбі вдалося «обійти» спецглушилки на мосту, які заважають детонації. До операції було залучено сотні людей, і жодного витоку інформації!
«Ми пройшли сім кіл пекла, доки реалізували цю операцію» - розповів керівник СБУ Василь Малюк.
Операція «Кримський міст» стала дуже важливою. Як з точки зору психології війни, так і з точки зору залучення до військових операцій абсолютно «невійськових» матеріалів, технологій та інструментів. І недарма до нас сьогодні приїздять представники країн НАТО "для вивчення досвіду".
Маємо знати й про те, що Україні вдалося вистояти у війні насамперед тому, що кілька людей змогли робити неймовірне й неможливе…

[RedCat]

В підмосковній Балашиці від вибуху припаркованого авто загинув важливий генерал, заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу МО РФ. Саме це управління займається плануванням військових операцій проти України.
Найкумеднішим в цьому інциденті є те, що прізвище цього генерала я не можу вам назвати, бо фб за це банить.
Але дуже символічне прізвище…
Та й піднімем браття,
Кришталевий шкалик.
На Москві загинув
Генерал…

[RedCat]

Кажуть, що тільки перша зозуля, яку тобі довелося почути навесні, скаже правду про те, скільки тобі жити лишилось.
Тому з віком, на першій зозулі починаєш переживати. Щоб, не дай бог, не захлинулась, не закашлялась, відкувала, як положено...
Рахуєш, весь на нервах... Одне "ку-ку", два, три, десять, п'ятнадцять... Потроху заспокоюєшся...
Після того, як зозуля щедро відкувала мені 311 разів, я їй сказав, щоб вона йшла нахер!
Тим більше, я в книжці читав, що зозуля кує тоді, коли їй хочеться ібацця, а нема з ким...
І то не зозуля, а зозуль, самець. Плювать він хотів на мої роки...

[Солоха]

Люди, які потрапляють у владу, - то інші люди.
Не обов'язково - гірші, ніж були. Хоча, як правило,  - так. Вони - інші. У них - інше мислення. Вони знають значно більше, ніж можуть казати.
Я дуже давно знаю Діму Кулебу. Колись ми з ним разом працювали, в одній приватній конторі. Діма був такий собі рафінований хлопчик, який мріяв про дипломатичну кар'єру, любив кольорові хусточки в кишені піджака, і строкаті краватки.
Якось, на другом Майдані, ми разом з Дімою відкидали сніг лопатами... Говорили про поезію Зерова і есеїстику Віктора Петрова...
І тут життя його кинуло в дипломатію так, як він і не мріяв. Без краваток і хусточок...
Міністр закордонних справ України. Війна. Переїзди-перельоти. Президент Сполучених Штатів Америки, прем'єр Британії, президент Франції. Переговори. Про ракети, про танки, про ППО... Ультиматуми. Зеленський-Єрмак, Верховна Рада... Невиспані ночі, страшенні навантаження... Життя ніколи ні до чого нас не готує...
Сьогодні трапилося інтерв'ю з Дімою. Він каже таке: Трамп - ніколи не буде наш. Він ніколи не розумів і не зрозуміє Україну. Він не знає, що ми таке. Та нам і не треба, щоб він нас розумів. Нам треба, щоб він був на нашому боці. Бодай, мимохіть. І це - можливо!
Ми всі звісно, україноцентричні, і нам хочеться аби всі клали руку на серце, коли звучить гімн України, любили вишиванку і червону калину. Але так воно не є й не буде.
Ми мусимо використовувати світ і його тимчасову емпатію до України. На 1000%.
У всіх в сучасному світі своя особиста мотивація. Трамп хоче Нобелівську премію миру і бізнес з Путіним. Путін хоче зняття санкцій і реабілітації в світовій політиці. Європа хоче аби Росія посильніше й надовше застрягла в Україні, та не могла напасти на Європу. Китай хоче обігнати США і стати гегемоном у світі номер один… І тільки в України та в українців єдина мотивація – вижити! Не найкраща мотивація, але найсильніша і найдієвіша...