Нотатки про насущне

[Аля]

Розповідала ще до 14, що в мене вмерли родичи через голодомор. Що були заможні, великі родини, а стали - як доведеться.
Мало хто казав про те саме, зате майже всі - що то було давно, що воно звісно жахливе, але часи змінилися. Деякі, ще додавали, що от потім при советах було добре... Це мої ровісники, чи навіть молодші.

[BigSister]

Деякі, ще додавали, що от потім при советах було добре...

Деким справді було добре і вони вважають, що добре було всім 

[Eney ♔]

Сергей Ауслендер

Можно сколько угодно поносить Израиль за его «нежелание»  Украине оружием. Я уже раз сто примерно объяснял, почему мы не можем отдать системы ПВО. Вкратце: «Железный купол» не годится для условий этой войны, остальных систем не так много, живем под угрозой массированных ракетных обстрелов и Израиль — это не гигантский завод по производству систем противовоздушной обороны. Только в августе отбивались от "Исламского джихада". 900 ракет за три дня. И вообще: о таких вещах договариваются втихаря и сильно заранее. Израильская ПВО прикрывает территорию страны в 22 тысячи квадратных километров, это меньше, чем Киевская область.

И тем не менее: по данным Сирийской обсерватории по правам человека (а это наиболее надежный источник происходящего в Сирии) какие-то неизвестные самолеты раздолбали там производство по сборке иранских дронов-камикадзе, а также склад с готовой продукцией и взлетно-посадочную полосу, с которой БПЛА планировалось доставить в Орду.

Дней семь тому было другое сообщение: израильская авиация уничтожила крупную партию дронов, предназначенных для передачи РФ.

Официальный Иерусалим хранит по этому поводу молчание. Как всегда, впрочем. Потому что можно трепаться, а можно делать.

И я еще раз повторю свою мысль: помогать надо, но делать это можно тихо. И, уверяю вас, мы очень многого не знаем. И еще один нюанс - как быстро какой-нибудь идиот снимет видео со стоящим на позиции возле Киева, допустим, "Железным куполом" и выложит его в сеть?

[Аля]

И еще один нюанс - как быстро какой-нибудь идиот снимет видео со стоящим на позиции возле Киева, допустим, "Железным куполом" и выложит его в сеть?

О да. Ще й з коментами, чому неправильно стоїть.

[fakir]

И я еще раз повторю свою мысль: помогать надо, но делать это можно тихо.

вочевидь це підспів послові
https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/izrajil-ta-ukrajina-mayut-obgovoryuvati-postachannya-zbroji-tayemno-posol-izrajilyu-novini-ukrajini-50278562.html

я ніколи не повірю, що наші от просто так, без попередніх спроб почали волати в голос про небажання Ізраїлю допомогти
ще літом було неоднозначно повідомлено, що Ізраїль зброї не дасть
думаю наші враховують фактор виборів
ну а посла Міхаеля Бродського ми, звичайно, любимо, але не за це

[Охтирка]

Где фотоотчёты с миллионом зажжённых лампочек, электродуховок, калориферов, греющих уличный воздух?

Ну, могу батарею сфотать. Включили отопление, клоуны боксёры. В квартире 25, хожу в футболке, экономлю.

А я от дуже пишаюсь свідомістю мешканців свого будинка. Мешканці більшістю голосів в чятику вирішили, що ще можна не вмикати, бо тепло. Ти, хто позносив стіни на балкон, самі винні.

[Eney ♔]

И еще один нюанс - как быстро какой-нибудь идиот снимет видео со стоящим на позиции возле Киева, допустим, "Железным куполом" и выложит его в сеть?

О да. Ще й з коментами, чому неправильно стоїть.

Сергей Ауслендер

Раз 500 я уже повторял — Израиль не любит в этих вопросах публичность. «Такие вещи иногда делают, но делают тихо».

Открываю украинские сайты: везде цитируют NYT: «Неназванный представитель украинского руководства сообщил журналистам на условиях анонимности, что Израиль предоставил разведданные, которые помогут в борьбе с иранскими дронами». Заметьте, не американского, не израильского — украинского!

К коллегам у меня вопросов нет — все мы любим лайки, просмотры и подписки. Есть вопрос к «неназванному представителю украинского руководства»: Вы охуели? Разведданные передают для того, чтобы вы об этом рассказывали на каждом углу?

До тех пор, пока «неназванные представители украинского руководства» будут трепать языками и рассказывать «на условиях анонимности» вещи, о которых должны знать 5-10 человек на планете, наше сотрудничество будет продвигаться гораздо медленнее.

Все это актуально, если NYT не выдумало эту историю. Впрочем, ранее издание в таком замечено не было.

[fakir]

Все это актуально, если NYT не выдумало эту историю. Впрочем, ранее издание в таком замечено не было.

https://texty.org.ua/fragments/107323/byuro-nyt-u-kyyevi-ocholyv-prorosijskyj-zhurnalist-informnapalm/

[Eney ♔]

Б.Береза
Отличная статья вышла в "Ньюйоркере". Она рассказывает об эволюции отношений Украины и США в течение последних 10 месяцев. О том, как и о чем нас предупреждали, как мы действовали и как Залужный удивил американцев, о поставках оружия и о том, что ещё нам поставят и о том, как менялось у США отношение к мифу под названием "военная мощь России".

https://www.newyorker.com/magazine/2022/10/24/inside-the-us-effort-to-arm-ukraine

[Eney ♔]

Нойнец
Как они заебали этой сраной "грязной бомбой", господи. Реально, шо свидетели Иеговы. Алло, это министерство Обороны Шри-Ланки? Шойгу беспокоит. Нет ли у вас минутки поговорить о грязной бомбе и том, как она опасна? Нет? Ну извините. Алло, это Минобороны Эквадора? Шойгу, Сергей Кужегетович вас беспокоит. Нет ли у вас... трубку положили, ну что за люди.

А на самом деле ситуация наступна.

Это они сначала получили пизды под Харьковом, страшно перепугались и такие ебать, нет, очень плохо всё, давайте начинать ядерный шантаж. И такие хуяк хуяк заявления начались о том, что вы знаете, ядерная держава, она такая знаете, нестабильная, может ебануть, подводные лодки там, Ярсы, хуярсы.

Я так понимаю, после этого в их ебанашечной раздался звонок и им зловещие англосаксы, подрыватели устоев и потоков, объяснили, что ещё немного такой хуеты, и мы на вас проверим теорему о том, что подводную лодку вместе с торпедами можно человеку в жопу запихать, если он пиздит дохуя, ду ю блять андерстенд, хуйло ебаное?

Хуйло как бы андерстенд и всё, как отрезало, больше они про ядерные ракеты не пиздят, ни про тактические, ни про стратегические, ни про венозные, ни про артериальные.

Теперь они пиздят про грязную бомбу. И прямо доставляют этот месседж от двери к двери, у Шойгу уже наверное язык устал звонить по всей планете и говорить голосом рекетира из фильмов про мафию - а вы знаете, грязная бомба, она же очень опасная, будет очень неприятно, если у вас прямо в магазине взорвется грязная бомба, это будет большой потерей для всех нас, просто ужасно будет, жертвы, семья пострадает, дети. Вы же не хотите, чтобы пострадали ваши родственники. Тупо рэкет и больше нихуя, короче.

Идея их следующая, насколько я разбираюсь в психологии долбоебов. Ядерную войну мы начинать боимся, потому что нам немедленно пизда. Просто нихуя не делать мы не можем, потому что конвенциональными методами Залужный делает нам ататат тапкасы и когда мы будем отмечать годовщину "Киев за три дня", тосты в Кремле будут произносить уже на украинском языке и без нас. Давайте угрожать ядерным терроризмом, значит. Типа радиоактивный чемоданчик мы же просто в фуре, в морском контейнере можем провезти куда угодно, пиздануть, всё взорвется, плохо будет всем. Чтобы не было плохо, давайте вы нам отдадите Украину на поругание, а мы тогда ядерным шантажом и терроризмом заниматься не будем.

Проблема в том, что это тоже не работает. Если бы работало - Шойгу бы не в минобороны Таджикистана звонил, а в Пентагон, и мы бы об этом не из российских СМИ узнавали. Просто окей, ко всем прочим вашим грехам добавился шантаж ядерным терроризмом, хорошо, спасибо, нет проблем, вы убедительно доказали всему миру, что проблема не в Украине, а лично конкретно в вас, и если вас не заебашить, то вы все равно рано или поздно пустите мир по пизде, потому что такие уж вы люди.

[Volf Ram]

Приходят в комментарии люди и в древнерусской тоске вопрошают в наш, пропитанный концентрированным нацизмом, эфир сакраментальный вопрос "Откуда у вас столько ненависти к нам?!".

Смотрите. Я прям вот на пальцах, без непонятного. Чисто по баблу.
Мой домик в Донецке стоил до войны где-то 100к долларов, чтоб сразу, без торга.
В Мариуполе у моей семьи было две квартиры и дача, ну пусть 50к за всё. Помимо имущества, тупо стены.
Потом 8,5 лет я вынуждена снимать жилье, в среднем по 250 баксов в месяц, т.е. ещё 30к плюс минус. Плюс переезды, плюс инструменты мужа, плюс, плюс, плюс, т.е. ваш русский мир стоил моей простой пролетарской семье плюс-минус 200к долларов.

А ещё вы 8,5 лет пытаетесь убить меня и мою семью. Не какого-то абстрактного биндеровца, а коренную донбасянку, глубинную, всё как вы любите. Не говорящую українською сколько-нибудь прилично, до 14го относящуюся к вам спокойно, не зигующую по утрам вместо кофе и в еде предпочитающую свинину младенцам.
Которая жила себе ровно, зарабатывала как могла, Украину вспоминала крайне редко, учила дочь в русской школе и за всю жизнь не заполнила ни одной официальной бумажки українською.

У меня всё норм было. Смекаете?
А теперь девятый год вы пытаетесь убить мою семью. В Донецке, в Киеве, в Мариуполе, под Херсоном, везде. Вам очень надо нас убить почему-то и соответственно нам не очень приятны условно говоря люди, основная цель в жизни которых - убить нас.
Вроде ж очевидно, да?
Вы пытались меня убить в Донецке. Потом моего мужа в Дебальцево. Потом моих родителей в Мариуполе. Потом опять меня и дочь, но уже в Киеве. Потом...потом...потом...

В общем, вам надо как-то принять тот удивительный факт, что люди, которых вы хотите убить, к вам относятся плохо.
Вам надо принять тот факт, что мне все равно как зовут условно говоря человека, который стреляет, сбрасывает бомбы или оплачивает это всё прямо или налогами.
Вам надо принять тот факт, что вы для меня - обобщенная какая-то херня, которая хочет лишить жизни меня и мою семью.

Вот ровно также принять, как приняла я то, что теперь все мои планы вертятся около слова "выжить", а моё "выжить"  напрямую связано с вашим поголовьем.
 Так что да.
Я вас не люблю.
 Вы мне слишком дорого обошлись и это ж ещё не конец.

Tanya Adams

[Eney ♔]

Олександр Сурков
Анотація для роману:

На другий день після прибуття на саміт G20 російський диктатор пудінг несподівано зник зі своєї резиденції під час перебування у туалетній кімнаті. Наступного дня в Кремлі почалася боротьба за владу яка швидко переросла в криваву громадянську війну між регіонами.

Ситуація стабілізувалася тільки після вводу у зону бойових дій україно-польсько-балтийських миротворчих сил за мандатом ООН.

Після денуклеаризації та розвалу РФ пудінг був доставлений у Гаагу представниками українських спецслужб.

Головних героїв роману уявіть самі )))

[Eney ♔]

Володимир Молчанов
6 хв  ·
щодо переправ русні.
1. Гребля ГЕС + самопальна недодамба через шлюзовий канал. Знищується вдалим влучанням по верхній створці шлюзового каналу. Хвиля чи просто вода швидко підймається до рівня дамби (+12 н.р.м), переливається над нею і розмиває її, після чого повільно ален невпинно піднімає рівень Дніпра до затоплення плавнів. Переправа греблею унеможливлюється.
2. понтонно-поромна переправа від рибінспекції в НК до пристані Нібулона в Козацькому. Після прориву шлюзового ходу за "підтримки" іншими водосховищами додатковими водоскидами, рівень води підіймається до 2,5 м, затоплюються набережні яхт-клубу та рибінспекції і берег на захід від останньої - місцями до Дніпровського проспекту. ані просування понтонів до нового тимчасового берега, ані висування автомобілів затопленою територією до максимально доступної для понтонів лінії, стає неможливим, переправа припиняється.
3. понтонно-поромна переправа від Корсуського жіночого монастиря до Львового. Рівень підняття води до 1,5 м, жорствяна грунтова дорога плавнями від монастиря до лівого берега місцями йде під воду, місцями розмивається. Переправа стає неможливою.
В цілому всі переправи на правий берег на схід від Інгульця втрачаються щонайменше на тиждень, необхідний русні на здійснення земляних робіт (яким треба активно перешкоджати, не даючи зробити те, що їм дали зробити на шлюзовому каналі)
4. понтонно-поромна переправа від берега Конки біля Пойми до Антонівського лісу (нижче залізничного мосту). Підняття рівня води близько метра, але цього досить для затоплення грунтової дороги на ділянці між залізничним насипом і берегом Конки (десь 200 м). Переправа стає неможливою.
5. понтонно-поромна переправа біля Антонівського мосту. Підняття Дніпра теж близько 1 м, дачі підтоплюються, але гарантованого припинення переправи не відбудеться, все залежить від якості проведених рашистами з обох берегів земляних робіт. Можливо, насипи буде розмито, але це не точно, тому для гарантії необхідно завалити Олешківський автомобільний міст.
6. Баржово-понтонна переправа Гола Пристань (від Нібулона, від річкової пристані, від вугільної пристані) на Херсон (набережна Фрегат, але за потреби можливі річпорт, Морпорт, чи причали суднобудівного заводу, Нафтогавані і ще багато чого). Підняття рівня води не перешкодить цій переправі. Разом із тим вона є найдовшою, і зосередження лише проти неї вогневих зусиль дозволить взяти її не під декларований, а реальний контроль. Крім того, використання барж має один недолік - баржі, на відміну від понтонів, що їх можна ще довезти, закінчуються. Перетягнути в Дніпро нові баржі русня не зможе повз наш Очаків. Тому баржі треба виявляти з супутників і оперативно винищувати, також треба знищити всі захоплені рашистами стаціонарні і плавучі крани на лівому березі, зокрема морпортівську "Астрахань-1". На правому їх забагато, і починати не варто.
Навіть якщо цією переправою певний обсяг перевезень зберігатиметься, його не вистачить для постачання угрупування в 40 тисяч солдатів, які тим більше позбавлені оперативних тилів (шпиталів, складів, кухонь, заградзагонів росгвардії).
Це єдиний, якщо не планувати якогось дива, спосіб виконати прогноз Буданова про звільнення Херсона до кінця листопада.  Якщо цього не станеться, то русня в дискомфорті і напівголоді зимуватиме а на херсонців чекають справжні голод, холод, колапс комунальних послуг і транспорту, відсутність медичної допомоги - фактично великий нацистський концтабір.
.

[RedCat]

Ніч з 31 жовтня на 1 листопада час коли тоншають межі світів — #час_Велеса, який на межі стоїть Світ Прави сторожить, Світ Нави доглядає, Світу Яви допомагає, хранитель віди (знань), переправляє душі тих хто відійшов в засвіти калиновим мостом через світ Нави до Прави прямувати, наглядач закону й присяги. Боги і душі, те, що було й не було, буде, не буде й може бути підходить близько до живих.
В цю ніч не ворожать, не чаклують, не дивляться в дзеркала, бо хто зна що подивиться звідтам на тебе і чим обернуться чари і чи лишишся ти по цей бік.
В цю ніч запалюють свічки та позначають ними дороги й перехресті аби Душі знайшли свій перехід з цього світу в засвіти.
В цю ніч запалюють ліхтарі душ аби рідні Душі знали, що про них пам'ятають і вони мають до кого повернутись, адже є рід, який тримає кровний зв'язок живих, мертвих та ще ненароджених.
В цю ніч ставлять свічки в різьблені лячні писки з ріпи, редьки, брукви, гарбуза, аби те все, що пройшло неналежного крізь тонку Завісу — страхи, хвороби, прокляття, душі ворогів і примари недознищенного — обманулось тим і не шукало за масками живі душі.
В цю ніч прикликають і відпускають Душі непохованих, незгаданих. загублених, незнаних, безіменних — тих, хто померли далеко від домівки і не було кому доправити їх звідси у потойбіччя.
В цю ніч збирають родину і оповідають живим про мертвих, а мертвим про новини світу живих. Адже ми одна родина в трьох світах суща. В цю ніч накривають гостину для живих і неживих, в хаті й на дворі — коливо (кутя), хліб з медом, узвар чи компот, горіхи й печиво, овочі й сири та ін. Не багато і разом з тим достатньо для всіх, хто завітає звідси й звідтам.
В цю ніч вшановують Велеса і дякують Йому за Його роботу — що знищено негідне, вичищено з цього світу неналежне, зруйновано зайве, переведено калиновим мостом Душі тих, хто пішов засвіти, покарано тих хто робить по кривді. Дякують за перетворення всього, що завершило своє буття і передано до рук Сварога-коваля, щоб почалось нове буття. Це коло вічне — від віку до віку, від Коляди до Коляди крутяться кола Сварожі.
Так було, так є і так буде завжди‼️
✋🏻СЛАВА ВЕЛЕСУ У ВІКАХ‼️
☝🏻ПІЗНАВАЙ — ОБМІРКОВУЙ — ВІДАЙ! 🙌🏻 РІДНІ ЗВИЧАЇ ЖИТТЯ! ✋🏻🟨🟦
З щирою душею та Вогнем у серці,
етнопсихолог Віктор Фіалковський — жрець Зореслав
ꑭ Київська громада українських рідновірів

[Фрипп]

Павло Поцелуєв

Росіяни стріляють ракетами не через затоплені кораблі. Росіяни стріляють ракетами не через міст. Росіяни стріляють ракетами, бо можуть.
Росіяни нас обстрілюють тому, що ми — українці.
Жодного зв’язку між цими подіями немає. І обстріли, і вихід з зернової угоди росіяни планували заздалегідь. Перше — в рамках залякування цивільного населення на фоні успіхів сил оборони України, друге — в рамках залякування цивілізованої світової спільноти перед самітом G20.
Не варто повторювати російські брехливі тези, росіяни шкодять Україні та українцям (та й цивілізованому світові) лише через те, що ми існуємо. Бо просто поки що можуть. А Україна та українці за це дають їм тягла. Так буде й надалі.
Попередній дійсно великий обстріл відбувся 10 жовтня, майже три тижні тому. З тих пір і до сьогодні ворог продовжував бити ракетами по окремих об'єктах, але без мети повторити одночасний масовий залп ракет.
Чому? Навряд через те, що вирішив пожаліти цивільне населення. Скоріше за все, йому потрібен був час. На дорозвідку, підготовку ракет та їхніх носіїв до нової атаки, планування та доведення задачі. Знаючи, що ворог поспішає, можна дійти висновку, що оці 2,5-3 тижні — той мінімальний час, що потрібний росіянам для підготовки нових масованих ударів залпом в 60+ ракет.
Кілька цікавих міркувань. По-перше, кожен виліт стратегічного бомбардувальника — це серйозне зменшення його ресурсу, бо найновіші з них виготовлені 30 років тому, а найстарші — понад 50. Кожна така атака, хоч і завдає шкоди цивільному населенню, але зменшує для ворога хоч на одну атаку по наших військових. Рано чи пізно, це старе залізо почне падати.
По-друге, хибно вважати, що росіяни сьогодні запустили «атвєтку» за Севастополь і нашу успішну суботню атаку на їхній флот. Таку операцію неможливо підготувати за дві доби. Вірогідніше, що якраз наш удар по севастопольській бухті був превентивним — саме з метою вивести з ладу носії «Калібрів» напередодні запланованої ворогом ракетної атаки.
Ну і по-третє, за останній тиждень Збройні Сили утилізували майже 4 тисячі особового складу росіян. Це — третій результат з початку вторгнення (більше було лише в перші два тижні). Це саме те, на що ми маємо насамперед звертати увагу. Про це ми маємо давати коментарі західній пресі: ми повинні виглядати жертвою, але такою жертвою, яка під важкими ракетними обстрілами здобуває перемоги на полі бою. Наші партнери мають бачити результат своєї допомоги, а не лише плач та сум.
За прикладом минулого масованого обстрілу варто очікувати повторної (але менш масованої) атаки завтра, після дорозвідки. Подивимось, чи вона буде. А далі, коли росіяни знову напружаться за 2-3 тижні, ми вже матимемо два сучасних комплекси ППО NASAMS.
Велика шана ДСНС та ремонтникам, які роблять неможливе. Велика шана Силам оборони, які тримають фронт.
Росія програє війну. І наголос в слові «програє» можна ставити на будь-яку з останніх двох літер.

[Teagan]

Стерненко

Дуже хочеться простого людського щоб США розбомбили керівництво Ірану насмерть

[Eney ♔]

Кирило Дубоділов
Бачив вчора сир. Грана Подана, 12 років витримки.
От уявляєте, як його а Україні робити?
Поставив ти сир дозрівати, а тут Янукович перемагає на виборах, харківські угоди, Євро 2012, Азіров, дерібан, Євромайдан, мусора, Майдан, мусора, Інститутська, мусора біжать, Крим, зелені чоловічки, Донбас, "референдуми", Порошенко, Іловайськ, мінські, Дебальцево, знову мінські, томос, закон про мову, Зеленський президент, 25%, Рада в турборежимі, 24 лютого, рускій корабль, Харків, Буча, Маріуполь, жєст доброй волі, Зміїний, пєрєгруппіровка, Херсон, мопєди - і ти такий - УРА, СИР ДОЗРІВ, МОЖНА ЇСТИ!!!
А ви кажете - чому європейці нас не до кінця розуміють?
То вони сир в Україні не готували.

[Eney ♔]

У Ирана есть много причин для помощи России в ее войне против Украины. Одна из них — это возможность массового испытания своих вооружений – для подготовки к войне против Израиля. Несложно заметить, что иранские дроны-камикадзе используются преимущественно не против ВСУ, а против гражданских объектов и энергетической инфраструктуры Украины. Это не просто людоедская тактика Кремля: уверен, что русским генералам про это нашептали их иранские советники.

Иран отлично понимает, что у него нет шансов на поле боя против Армии обороны Израиля, нет шансов и в войне в воздухе. ВВС Израиля не просто на голову сильнее, нежели чем иранские ВВС – это вообще несравнимые величины. Но Иран прекрасно знает об уязвимости израильского тыла, небольшой территории государства евреев и колоссальной плотности населения на этой территории.

Для Ирана террор – это асимметричный ответ на военное могущество Иерусалима.

Используя свои вооружения в Украине, в особенности против гражданских, Иран проверяет их эффективность, способность преодолевать противовоздушную оборону, влияние их ударов на общество и масштаб разрушений. Корректировки и изменения после сбора данных иранские инженеры уже вносят в новые модели. Террор должен быть не просто тотальным, но и непрекращающимся – растянутым во времени и невыносимым для гражданского населения.

К слову, это одна из причин, почему Израиль не готов продать Украине свои системы ПРО, такие как "Хец". Их использование в небе Украины даст Ирану уйму информации о том, как эти системы работают, на что способны и как научиться им противодействовать. Реальные возможности "Хец-3", например, неизвестны. Мы знаем, что в 2019 году Израиль совместно с США успешно провел три секретных испытания "Хец-3", и эти испытания не просто так были секретными.

Израиль меньше всего хотел бы, чтобы Иран знал о реальных возможностях израильских систем ПРО и создавал свои дроны и ракеты с учетом этих знаний. Иран же максимально изучает все случаи перехватов и пытается достать любую информацию по этой теме. Не просто так украинское командование запретило разглашать информацию об успехах и возможностях немецкой IRIS-T SLM, которая показала себя не как эффективная, а как сверхэффективная система перехвата.

Резюмируя: важно понимать, что российско-украинская война для Ирана — это не более чем полигон подготовки своих систем для грядущей войны с Израилем. В Тегеране, как и в Иерусалиме, все прекрасно понимают, что в том или ином масштабе, пока существует нынешний режим аятолл, эта война случится – как с иранскими экспедиционными корпусами вроде той же Хезболлы, в планах которой уже есть намерения захвата территорий Верхней Галилеи, так и с самими силами КСИР напрямую.

— Игаль Левин

[Фрипп]

Тобто стратегічно Ізраілю було б вигідно завершити полігонні випробування в Україні як можно скорше, так? Тоді ж чому він не допомогає чимось несекретним?

[Teagan]

Чепинога

Найбільша людська помилка, яку я зустрічаю в соцмережах - це повість про «відкладене життя» через війну.

Найбільша - бо це помилка саморуйнування.

Насправді, ми живемо свої життя повною мірою. Навіть тоді, коли шукаємо дизельний генератор, замість светра з оленями на новий рік.

Життя наше зараз настільки повне і повноцінне, що не дай бог ще кому…

Немає нічого «відкладеного». Є воно, таке, як є. І треба його жити, так, як воно є.

Все в нашій голові відбувається. Так, як налаштуємо самі себе. Ну, так, ми не поїхали цей рік до Хорватії й на Сіцилію. Але навіть це не головне.

Я років 15-ть тому був на Балі. Жив в «Аммані» й «Фосізенсі». Але якось увечері випив півтори бутилки віскі, а потім ще пивом позапивав то всьо… То на ранок, скажу я вам… В общим, і на Балі буває сильно хреново. Істино вам кажу! 🙂

Всі часи - непевні. Але це - наші часи! Наші найкращі, великі часи.

Не повчаю нікого, боже збав. Просто кажу…

[Фрипп]

Кирилл Данильченко
4h

Настанет, конечно, это время, Марго.
Димон Медведев задушит своего князя тьмы и уйдет в сибирский скит стоять на столбе.
А каждый Кеосаян и Симоньян на родном русском языке, вместе с незнакомыми тремя столами, сможет спеть песню в Киеве  "Ніч яка місячна зоряна ясная".
А потом вероятно "Лента за лентою".
И возможно про "Гуцулку Ксеню".
Потому, что на базе отдыха "Ізолятор" под Киевом без пары песен на усмотрение старшего по бараку не прозвучит команда - "Встать, приступить к приему пищи".

[Milena]

Кириле Д., а ви впевнені, що вони здатні хоч щось заспівати? Щелепи в них русские, а після того бруду, який вони виливали на нас, змінити своє амплуа вони просто не здолають.

[Фрипп]

Там якась історія була про твіти сімонянши. Де вона співать збиралась.

[Фрипп]

Остап Українець
  ·
У зв'язку з тим, що Єкатєріна в Одесі чомусь засоромилась людського погляду і скоро втомиться, смію нагадати:
- Імперія не "принесла нам" класицизм, романтизм, реалізм чи модерн. Імперія просто була тут, коли ці процеси почалися. Жодним із них ми їй не завдячуємо і пієтету відчувати не маємо.
- Імперія не будує школи, університети, заводи. Це роблять підневільні люди своїми руками і недооплаченою та неоплачуваною працею. Імперія просто забирає в людей можливість самим обирати, що їм потрібно.
- В тому, щоб, зносячи пам'ятники, зберігати житлову/соціальну/промислову інфраструктуру, жодної суперечности немає. Все це гамузом є спадщиною, яку ми отримали від минулого. Нам вирішувати, що з нею робити і ми не підзвітні додикам, котрі досі живуть в СРСР чи взагалі в РІ.
- В будинках живуть люди, в дитсадках і школах вчаться діти, на заводах люди створюють нову продукцію і заробляють гроші. На пам'ятники серуть голуби. Саме тому немає жодного сенсу зберігати пам'ятник тим, хто не заслуговує комеморації з нашого боку. Так само як немає сенсу реанімувати циклопічні совкові цехи там, де вони нерентабельні в сучасних умовах.
- Якщо ви вважаєте, що люди, котрі проти пам'ятників окупаційним діячам в українських містах, так само мають бути проти всього іншого, що з'явилося в нас за 300 років у складі імперії - ви охуїли.
А також ви повторюєте російську мульку про те, що в українців "нема і не може бути нічого свого, створеного без Росії", але це вже на вашому сумлінні.

[Eney ♔]

"Бунты" чмобиков и розовые очки. Не поэма

Умиляют люди, которые радуются так называемым "бунтам" мобиков рф. Честно, не догоняю абсолютно чему радоваться

Радости нету вообще. Да, проржать с этого дебилья, безусловно, можно. Но не более того. Иначе большие шансы превратиться в русню и показательно получить пизды от русского мяса. Недооценивать врага нельзя, это заканчивается плохо. Всегда

Но вернёмся к русским мобикам-чмобикам, которые постоянно на что-то жалуются. Предлагаю снять розовые очки(а лучше выбросить в мусор) и посмотреть внимательно на то, чем недовольно русское мясо:

Качеством обмундирования

Условиями содержания

Плохой военной подготовкой

Оружием, которое устарело

Нерешенными бытовыми потребностями

Невыплатой денюх

А теперь выдохнули, вспомнили ещё раз то, что видели на видосиках с мобиками-чмобиками и спросили себя вслух:

В каком из требований русского мяса вы услышали, что мясо против войны? Попробуйте ответить четко и по сути хоть себе.

Правильный ответ вы знаете - ни в каком.

Мобики-чмобики, какие бы они не были уебищные, смешные, как бы им не было хуево и т д, не против войны. Они хотят, чтобы их командование сделало что?

Правильно, создало максимально комфортные условия для убийства украинцев на територии Украины.

Мобики-чмобики хотят "делать работу" качественно, а не быть бомжами в камуфляже, от которых воняет.

Мобики-чмобики хотят понимать и знать, что за выполнение приказа(убийства украинцев на территории Украины) им будет вовремя капать денежка

Мобики-чмобики хотят "выполнять задачи" командования и делать это не допотопным оружием, а современными средствами, с помощью которых можно при минимальных усилиях и количестве времени убить максимальное количество врагов, украинцев то есть

Мобики-чмобики хотят быть уверены в том, что за убийство украинцев на територии Украины их семьи, в случае уничтожения самих мобиков, не останутся без денег и что правительство позаботится об этом

Не извиняюсь, если кому-то разбил розовые очки. Просто такова реальность.

Мобики-чмобики хотят нас убивать. Они не против войны, не против путина.

Это просто работа для них. Да, грязная. Но зато высокооплачиваемая. Это для них шанс в их никчемной жизни срубить бабла немерено. И все

Они считают, что это ебаный джекпот - можно официально убивать хохлов за бабло. И они будут это делать

Потому, что мобики-чмобики не против убийств украинцев. Они просто не хотят быть мясом, которое тупо пустят в расход и просят-требуют от правительства увеличить их шансы выжить.

Им вот просто насрать на то, кто прав, кто виноват в войне. Их мотивация проста - убиваю хохлов за деньги, решаю свои финансовые проблемы. Тчк

А если попаду в плен, то скажу шо я жертва и меня заставили(укры в плену кормят нормально, не пропаду - может обменяют даже скоро)

У них, у мобиков-чмобиков, нет ни  жалости, ни сострадания, ничего вообще по отношению к украинцам. Они считают убийство украинцев на територии Украины такой же работой как пробивать товары в супермаркете. Только за эту работу платят больше.

Поэтому, повторюсь, что радоваться нам с вами особо нечему, когда видим то, как скулит русский скот. Правильная реакция - фиксирование жалоб смердов, чтобы понимать самые слабые места и проблемы в армии врага

Нет, никто не говорит, что нужно с серьёзным еблом и с карандашом в руке сидеть + записывать то, на что жалуется очередное кодло русскоговорящих уебков и ни в коем случае не ржать над этим. Высмеивать это нужно и можно

Главные не перегибать - есть все шансы превратиться в безмозглое стадо, считающее, что одной пулей легко можно убить минимум трех кацапов

Эпилог. Если кто-то увидел в тексте попытку показать мобиков-чмобиков страшной силой, а не мясом - выдохните. И снимите очки

Это мясо не хочет подыхать и не сделает массовое самоубийство.

Умные люди это понимают, не совсем умные будут разочарованы как русня, которая до сих пор не понимает, как "недолюди"(украинцы в смысле) пачками отправляют фтарую армию мира в черные пакеты и вообще не парятся о том, что там кто о них говорит и кем считает

Мораль. Во время военных действий долбоебизм и недооценка противника убивают не меньше, крылатые ракеты. Помните об этом.
 Фашик Донецький

[Milena]

Фашик Донецкий,

Cпойлер

все правильно, но зачем так длинно?

[RedCat]

Одна з тих страшних речей, якими ламали українців за совєтів - то податок на дерева (і кущі) та масова примусова вирубка садів.
Їх було кілька: 1929го, 1939го, 1948го і останній 1953го, буквально перед самою смертю Сталіна.
В деяких селах люди самі вирубували дерева і кущі, бо не мали чим платити (за несплату карали). В інших - це робили показово бригади "буксірів" і червоноармійців.
Скасували його в 1954 р.
Те, який вплив мав цей аспект геноциду на українську культуру - важко оцінити. Про це детально мають говорити як історики, так і ботаніки. Але якщо коротко: було знищено десятки старовинних сортів яблук, груш, слив, жерделів і морелів (старі різновиди абрикос), смородини, вишень, черешень, малини, суниці, бросквини (старовинна назва персиків). От ви куштували коли-небуть дулі? Не ті, що з маком, а я маю на увазі різновид дрібних ранніх літніх груш, дуже запашних і солодких, він був поширений на території Речі Посполитої із 16 ст. (і аж до 19 ст. не мав конкурентів). Деякі культури - чишкун, айва, старовинні сорти горіхів, вишнево-черешневі гібриди, персики - просто зникли, часом навіть назви не лишилося... (Мені здавалося, що фізаліс - це нова культура. А виявляється, його масово вирощували в кін. 19 ст. і називали ліхтарником.)
...А разом із тим усим - зникли рецепти солодощів і домашніх наливок.
І навіть слова - зникли.
От ви знали, що первісно означало слово "смаколик"? На Фастівщині, в районі с. Яхнів і с. Мала Половецька ще з царських часів - від скасування кріпацтва і до першого податку на садки, тобто майже три покоління - селяни вирощували на продаж для Києва масово фрукти і ягоди. Кожна сім'я мала свою спеціалізацію - смородина, малина, аґрус... або яблука, або вишні. А "смаколик" - це цукати, виготовлені за принципом сухого київського варення.
Коли податок на садок скасували, мій дідо - Петро Сікачина - заповзявся посадити садок. Це була його стрижнева мрія, життєва опора. Того ж року селянам-колгоспникам дозволили мати більші присадибні ділянки. І ось родина отримала рівніший наділ на город, а схил яру дозволено було засадити садком і використовувати як сінокіс. А сам яр - для стримання ерозії - засадити швидкоростучими деревами (дід посадив верби, осокори, вільхи, терносливи, а також ліщину й бузину). Ерозія припинилася. Загалом тоді по селу було висаджено багато дерев - лісосмуги між полями, стримуючі балки по ярах, ялини, верби, осокори, тополі, дуби. Це по суті врятувало село й поля довкола нього. Інакше б прийшли суховії.
Так ось, щоб змогти посадити садок із яблунь і груш - всі дерева дід сам щепив - він обійшов усі довколишні села в пошуках живців. Бо плодових дерев, що вціліли - були одиниці. Йому вдалося роздобути: донешту, антонівку, семеренку, пепенку, шафран, папіровку, джонатан, сніжний кальвіль і ще якесь дрібне раннє солодке яблуко (за моєї пам'яті в нас його ніхто, крім корови, не їв, на Вінничині це - "канхветка"). Крім того, 4 сорти груш. Сливи і вишні росли дикі. 4 сортові сливи посаджені були вже в кінці 1960х. Найважче було відновити популяцію абрикос і горіхів - дідові молодші брати, які пішли у військові, надсилали дідові кісточки з Кавказу. Ще одну морелю місцеву дід нашукав у лісосмузі. Смородина в нас росла дика - велетенські кущі в півтора людські зрости, з дрібними кислими ягодами, дуже пахучими. Порічки й малина з'явилися пізніше.
До дерев ставилися з благоговінням. Зрубати? Гріх. Кожне вимерзле чи поламане бурею дерево - оплакували. Кожне весняне саджання - свято і символічний акт "я живу, я росту, я вірю в майбутнє... і коли навіть я помру, дерева - залишаться".
Вікіпедія пише, що відновити шкоду завдану цими сталінськими указами і втамувати "фруктовий голод" вдалося в 1969р. Як на мене, відновити шкоду не вдалося ніколи - втрачені сорти й культивари, природні гібриди... вони втрачені навіки. Зупинка селекції та розвитку на три десятиліття - це втрачений час. І головне, що зцілить душевний біль тих, хто пам'ятав з дитинства, як поторочі в чорному з червоними зірками вирубували щойнорозквітлі садки? Такі рани зціляє тільки Бог. Такі гріхи прощає тільки Бог. Наш обов'язок - пам'ятати.
Автор: Зоя Жук.

[Minime]

https://twitter.com/GraniTweet/status/1589734317650980864

В Москве умер правозащитник и журналист Александр Мнацаканян, человек абсолютного бесстрашия и честности. Он работал в Чечне и Грузии, на акциях протеста в Беларуси, на киевском Майдане и в Крыму в момент оккупации. Публикуем его обращение к украинцам от 14 апреля 2014 года.

Украинцы, друзья мои!

То, что я хочу вам сказать, будет выглядеть немного не по-людски. Но не сказать этого нельзя.

В какой-то момент меня очень порадовали дружелюбие и невоинственность вашей армии. Не только месяц назад в Крыму, но и раньше. Например, когда под Севастополем на Фиоленте рядовой обращается по рации к лейтенанту с просьбой прервать на 5 минут стрельбы и дать пройти гражданским вдоль берега моря.

Сейчас же это дружелюбие меня вовсе не радует. За 23 года независимости ваши солдаты не участвовали ни в одной войне. Ну, разве только УкрБат на Балканах порох нюхал немного. Ветераны Афганистана - те в подавляющем большинстве в отставке или на высоких должностях, не связанных с боевыми действиями напрямую. Со всей очевидностью, у украинских военных нет не привычки, ни желания убивать.

Россия же в это время вела постоянные войны. Только за последние годы - Чечня, Дагестан, Грузия (Осетия и Абхазия). Российские военные привыкли убивать. Они привыкли к тому, что противник должен быть уничтожен, привыкли к вывернутым кишкам и оторванным конечностям - своим и чужим. К тому, что выжившим дают ордена, звездочки и иногда даже деньги. Кроме того, у них нет никаких комплексов по отношению к гражданскому населению. Они привыкли к тому, что можно стрелять по мирным гражданам, устраивать облавы и зачистки, не неся за свои преступления никакой ответственности.

Из разговоров с украинскими коллегами я понял, что вам просто-напросто неизвестны наши реалии и способы ведения войны.
Перечислю их кратко.

Стрельба тактическими ракетами "Точка-У" по городам и селам с большим количеством мирных граждан (Комсомольское, Грозный - Чечня; Поти - Грузия). Ракетные обстрелы жилых кварталов из РСЗО, вертолетов и бомбардировки с самолетов. Карательные операции в Новых Алдах (60 мирных граждан в один день, включая стариков, женщин и младенцев + грабежи и поджоги домов) и Самашках (больше 100 мирных жителей за 2 дня) - это только два самых ярких и известных примера. Побои и унижения пленных солдат (российская пропаганда их называет бандитами, как и ваших побратимов) - посмотрите в сети кадры из села Комсомольское в Чечне. Дело Буданова (изнасилование и удушение чеченской девушки Эльзы Кунгаевой российским полковником), дело Ульмана (расстрел машины с учителями - по ошибке - и последующее убийство раненых - уже сознательно), дело Лапина (пытки и издевательства над задержанным с последующим убийством - за то, что Зелимхан Мурдалов "не так посмотрел"), дело Худякова и Аракчеева (немотивированное убийство на блокпосту водителей "КамАЗа") - это только то, что удалось довести до суда, но таких "персонализированных" случаев десятки, если не сотни. Рвы и ямы с десятками неопознанных трупов после смены дислокации российских подразделений. Фильтрационные лагеря, где пленных солдат противника и просто случайно попавших людей травили собаками, пытали током, обливали на холоде водой, держали в ямах с хлоркой, отрезали уши, калечили на дыбе.

Бесконечная череда грабежей и поджогов; изнасилования, избиения, сожжения заживо. Несколько тысяч пропавших без вести после незаконных задержаний дома в ходе "зачисток" (я почти в одиночку в 2003 году за месяц работы насобирал более 700 случаев).


Это не значит, что все эти методы будут применяться в Украине. И предыстория другая, и команды другие, и отношения тоже. И это не значит, конечно, что все российские военные таковы. Но такова система, господствующая в российской армии и идущих вслед за ней карательных подразделениях ОМОН ("Беркут" по-вашему). И таков опыт российских подразделений в Чечне (в основном) и Грузии.

Я понимаю, что это страшно, что возможная первая реакция - сдаться во избежание всего этого кошмара. Я совершенно не хочу вас пугать, дорогие украинцы. Но я хочу, чтобы у вас не было иллюзий относительно того, с кем (а главное - с чем!) вы имеете дело. Я хочу вас предупредить заранее. Чтобы вы не удивлялись, не говорили "да как они могут" и прочую гуманитарную ерундистику. И чтобы вы понимали, что фраза "Хорошо отметили праздник" и последующее радостное "гы-гы" из недавнего перехвата переговоров по мобильнику - наверняка не фейк. Федералы так разговаривают, так думают и так дышат.

Есть вероятность, что в Украину войдут российские войска. Если кто-то выберет сдачу - это его дело, это тоже можно понять. Но тот, кто выберет путь сопротивления оккупантам - вне зависимости от того, будет это партизан или военнослужащий регулярной армии, - должен драться по-настоящему. Без сантиментов и комплексов.

Вам, дорогие мои, придется учиться убивать врага. И учиться надо срочно и только на "отлично". Времени на эксперименты и на пересдачу у вас не будет.

[Eney ♔]

Дякуємо за підказку, пане журналісте. Ми до Вас дослухалися - 77170 на сьогодня, непогано, так?

[Eney ♔]

Сергій Марченко
1 год  ·
Нова #Мрія це совєцький союз. Найбільший у світі паровоз, гусеничний трактор, цукровий завод, найбільша виплавка чавуну, залізних окатишей і ще купа всіляких найбільших у світі речей – улюблена тема совєцької пропаганди, щоб показати могутність #ссср.
Всі ці совєцькі найбільші речі об'єднує одне спільне - безглуздість. Найбільший у світі паровоз  так і не пішов у серійне виробництво, бо був надто дорогим. Найбільший у світі цукровий завод у Лохвиці виявився нерентабельним і його порізано на метал. Мрія нічим не відрізняється від цього списку. Коли вона дісталася в спадок від ссср, її можна було експлуатувати. Але вона ніколи не принесе прибутку і навіть не окупиться, якщо будувати її заново. Півмільярда доларів - колосальні гроші, які нереально відбити і за сто років експлуатації. То навіщо ці потьомкінські дєрєвні? Щоб що?
Україна – не совєцький союз. У нас принципово інші цінності. Коли росіяни напали на нас, їх зупинили не найбільші у світі гармати чи найтовща у світі броня, а люди. Звичайні, нічим до війни не видатні. Бухгалтери, вантажники, менеджери, трактористи вийшли разом з професійною армією і наваляли другій армії світу так, що мало не показалось.
Пора усвідомити, що наша цінність не всрата бляшанка, а саме люди. Турбуватися, підтримувати, берегти треба саме людей. Незламних, сильних, затятих на фронті і беззахисних перед державною бюрократичною машиною після війни.
Будь-який державний піар-проєкт, поки кожен українець на буде забезпечений житлом взамін зруйнованого – це мародерство. Кожна копійка вкладена в піар, буде танцями на кістках, поки не буде вилікуваний, протезований, забезпечений кожен воїн, що віддав своє здоров'я за Україну.
Ми Україна. Люди - понад усе. Це наші справжні цінності, а не захмарної вартості понти.