Як, виявляється, мало потрібно людині для щастя (хоча б неповного): після довгої перерви побачити лампочку, яка щойно загорілась, почути задовільне пихтіння холодильника, відчути вдячне (вібро)тремтіння телефону на зарядці, помилуватись вогниками на панелі роутера. Серце наповнюється спокоєм, думки приходять до ладу, воля знову міцніє. І навіть мороз на вулиці і майже мороз у квартирі (згоден, це перебільшення) не здаються такими страшними.
Ти знову готовий до наступних будь яких негараздів, які, безперечно, ще попереду.
Але рсні все рівно пзда.