Я в Новій Зеландії був на конференції із одним моїм студентом і в нас була можливість проїхати весь Північний острів самотужки (конференція була ближче до Велінгтона, зворотний літак - через тиждень з Окленду). Як результат, в чувака з'явилася світла ідея взяти для цього машину, це було в принципі не набагато дорожче, ніж сумарні квитки на автобуси. Ніякі аргументи щодо того, що він ніколи в житті не водив лівосторонню машину і що він не одного себе буде везти не діяли: "та що там її вести, на ходу розберуся" (там кілометрів так з 650, ага, розбереться він). Я подивився, як це все виглядає, плюнув і відмовився їхати категорично, кінець кінцем він погодився на автобус, але всю дорогу страдав. А в мене навіть у автобусі від одного вигляду дзеркального водійського місця голова паморочилась.