А я в Сіднеї коли був (ми мешкали не в самому місті, а у Кемпбеллтауні, це десь у приміській зоні) прочитав, що не дуже далеко від готелю є якісь місця, де можна зустріти коал. Ну і в останній день годині о 5 ранку пішов шукати (з мапою, як треба). Десь години з три йшов, знайшов жовтий такий знак, що вони тут можуть переходити дорогу, полазив у лісі по обидві боки дороги (там такий я б сказав не ліс був, а чагарник з тонких дерев з білими стовбурами, мабуть ті евкаліпти, чиє листя вони жеруть), але нікого так і не побачив, то ж мусив повертатись (вже далі кудись йти часу не було). Какаду та інших папуг багато бачив.
Але мені так якось здалося, що там поблизу великих міст ймовірність побачити щось екзотичне майже така ж, як і в Україні (ну якщо, наприклад, вважати за екзотику якогось звіра на кшталт кабана або лося). Папуги та евкаліпти. Ну й океан, це, мабуть, найбільше, що вразило. Може насправді це й не так.
В Новій Зеландії інакше, там дива на кожному кроці, більш вражаючої природи не зустрічав ніде. Але з іншого боку ми там цілеспрямовано спланували маршрут через Північний острів від Веллінгтону до Окленду, а в Австралії так зробити не було можливості.
