Iryna Gerashchenko
42 хв.
Звільнення . Це завжди надзвичайно важкий переговорний процес. Й коли треба витягти наших, завжди потрібен компроміс, де головна червона лінія - це інтереси держави.
1. Це не вперше, коли злочинці- громадяни України ідуть в Москву, як передумова звільнення наших патріотів. В червні 2016, для звільнення Солошенка і Афанасьєва , президент Порошенко також помилував двох українців, причетних до подій в Одесі. Аби витягти наших. Їх ніхто не депортує, не видає, вони помилувані і , по суті, вільні в своїх пересуваннях. Я тоді особисто, за дорученням, президента, спілкувалася в тюрмі з одним з помилуваних, щоб тільки все це відбулося.
2. Примітно, що РФ забирає не так з російським громадянством ( бо в списку переданого Росії людського шлаку я не побачила кількох « знайомих» , яких ми готові були давно передати РФ , аби витягти наших), як ментально своіх, русскомирцев з українським паспортом - зрадників, покидьків, які зрадили Україну і були завербовані, ментальні яничари і гірші , ніж чужі...,
2. Інформаційна діарея і діурез в питаннях звільнення- це найстрашніше зло. Й шкода, що наші соцмережі і деякі посадовці повелися на інформаційну спецоперацію Кремля , піднявши планку ціни звільнення і підігравши Кремлю. Якби не ця історія, можливо, Україні і вдалося б провести звільнення без Цемаха.
3. В період перемовин мовчання - це ключове. Й також правда в тому, що звільнення може зірватися навіть в останню хвилину. Влітку 2018 активізувалися переговори про звільнення Сущенка і Сенцова, в обмін ми готові були передати пару - трійку- четверо покидьків , аби витягти наших. В розпал перемовин, коли здавалося, що скоро побачимо наших в Україні, в Донецьку підірвали Захарченка . Це заблокувало будь-які переговори про звільнення наших- і з тюрем РФ, і з окупованих територій..... Й найстрашніше, це вкрало ще рік життя наших і російських тюрмах.
4. Українців з російських тюрем вдалося витягти в обмін на росіян . Саме такою була і наша вимога всі попередні роки , коли ми категорично відмовилися передавати росіян ОРДЛО. Це було правильно і я рада, що наша тактика виявилася вірною, й сприяла звільненню наших . Попри зовнішній тиск, безумні ідеї деяких наших партнерів передати росіян як жест доброї волі, команда Порошенка то все витримали і відкинули, як нікчемні ідеї.
Все це дуже непросто. Важко. Неоднозначно. Щаслива, що наші на волі. І тепер треба витягти інших. До перемоги- довго і важко. Потребує консолідації і єдності. Ворог в Кремлі. Для мене це аксіома . Й боротися треба не лише з РФ, а за суб‘єктність України в світі.
Ще раз дяка всім причетним. І новій команді, і попередній. Порошенку, і Зеленському, і СБУ, і ГПУ, і МЗС, і АП, і ОП, і нашій групі в міжнародних судах, на чолі з Ланою Зеркаль. Найстрашніше і найважче в моїх 5 роках було спілкування з родичами заручників, коли не знаєш відповіді про дату звільнення. Тому кожне звільнення - це щастя. Україна своїх не кидає.
