Українська політика до 23.01.20

[Няма Донецкая]

Срочно побежали сдавать анализы?

Не знаю, куда все побежали, но трибуны для зрителей пусты. В театре это назвали бы провал!

Зрители стояли в основном на Владимирской и возле парка Шевченко (я немного снимала на видео).

.
Чем ниже и ближе к Хрещатику, тем их было меньше. Причем именно у парка хлопали и благодарили. Внизу, на последнем квартале, зрителей было мало, в один ряд, но видно было, как народ перетекает сверху вних. На Хрещатике снова появились зрители, в основном стояли на теневой стороне (что понятно, под солнцем таки было жарко), но возле Майдана с той стороны стояли всякие фаст-фуды, поэтому они сосредоточились больше возле метро Хрещатик. Эти зрители уже хлопали и кричали мало, больше смотрели. Но, возможно, это связано с тем, что мы подходили уже после 12 и народ элементарно устал. А вообще было удивительно и очень волнительно слушать аплодисменты и "Дякую" на всем протяжении, это ж как минимум пару км! И да, неоднократно срывались на слезы, было от чего.

[Няма Донецкая]

Девчонки, платье Какутины. Налетай.

https://www.joom.com/ru/products/5c9f4f408b45130101f09479?utm_productid=5c9f4f408b45130101f09479&utm_linktype=fbweb_install&utm_source=internalbuyingweb&fbclid=IwAR1By4BwuOQ026CvKGiha6g6cSrj_YplyRxDRHn6uaJqahjo2yvjv0OKbK4

Не, это не такое. 

[Mrs_Who]

Зато у нас  сад/парк  Шевченко забабахали!

И фонтан с обезьянками.
А мост и теплосети подождут.

[Охтирка]

Антон КолумбетСтежити
23 хв.
Залаштунки Маршу Захисників України з точки зору мене. Щоб пам'ятати

О 8 ранку я прибув до парку Шевченка. Відбувся перший інструктаж - частину особового складу Муніципальна Варта Києва потрібно було відправити на допомогу поліції з метою здійснення поверхневого огляду. Домовились що о 11:00 вони залишать пости і встануть в загальний стрій.

Тут, насправді, був ключовий момент - з самого початку коммунікації з поліцією ми наполягали на мінімізації різноманітних обмежувальних заходів, тобто заборів, рамок, металошукачів і всього такого. І я з задоволенням дякую керівництву та особисто начальнику Поліція Києва Андрей Крищенко за найвищий рівень співпраці та сприяння з усіх можливих. Пане Генерал, моя повага і подяка усім правоохоронцям.

Далі Оргкомітет, який поступово збирався на місці, почав відчайдушні спроби щось, власне, організувати. 😂 Medvedko Andrii Oleksandrovych бігав з гучномовцем і закликав координаторів колон підійти на брифінг, Oleksandr Voitko розподіляв прибулі прапори областей, плакати, палки, вудки, знамена і прочій реманент, Dmytro Shatrovskyi готував агітаційну машину і намагався придати процесу якусь чіткість, Іван Кішка тарабанив воду для дітей та сімей, Daria Tsepkova хапала всіх за рукава і вимагала негайно з'явитись на запланований брифінг для преси (про який ми всі забули), Dolinska Bohdana привезла поранених з шпиталю, корочє почався трохи адок. Вже о 9:30 почали надходити доповіді від вхідних груп, що здається людей буде більше запланованого. В натовпі, який все прибував, хтось періодично хапав мене за рукав і вітався, але якщо чесно, я майже нічого не пам'ятаю через трешак з усім цим.

Але ок. Спільними зусиллями почали будувати колону. Звісно, у нас був план. Ні, навіть не так. У нас був План! Зібрати реєстраційні заявки, згідно них створити схему Маршу, вишукувати всіх за нею і рушити. Традиційно, в бою План загинув перший.

Для початку, виявилось, що багато хто не заморочувався ніякими реєстраціями (нашо ото воно мені треба), а просто прибув. Інколи мова шла про цілі підрозділі чисельністю від ста людей. 😒

По-друге, серйозною проблемою виявились "групи підтримки" з цивільного населення, яке вперто хотіло йти в одній колоні з ветеранами. Довелось пережити декілька не дуже приємних моментів, пояснюючи загальну ідеологію та Регламент, але завдяки вмінню вмовляти сікось-якось ситуацію заровняли. 😃

Періодично доводилось пояснювати командирам зведених підрозділів, які вирішили пошикуватись самостійно і заблокувати рух, що дисципліна і дотримання регламенту - це те, що відрізняє нас від різноманітних двіжух. Переважно вдавалось.

Згідно того самого Плану, кожну колону мали супроводжувати наші стюарди-муніципали, допомагаючи тримати дистанцію. В їх ролі виступив відділ швидкого реагування Муніципальна охорона у повному складі. Побудував я цю роботу наступним чином - ми йшли вдовж формуючогося Маршу, на кожну колону я виділяв по дві людини, призначав їм позивні і біг далі. Всього в розпорядженні у мене було 64 людини, чого мало б вистачити за нашими прикидками на 32 колони, з запасом.

Добігши до середини Червоного Корпусу я обернувся і зрозумів, що за мною більше нікого немає. Стало остаточно зрозуміло, що людей не просто багато, їх приблизно в два рази більше ніж очікували ПРЯМО ЗАРАЗ. Потрібно було починати.

Провівши швидку нараду біля агітаційної машини, яку ми призначили своїм штабом, вирішили що фіг з ним, з тим супроводженням, кому вистачило тому вистачило, а решта настільки самоорганізована, що ми їй власне і не потрібні. В кінці наради надійшла чудова новина - всьо, площа перед Університетом закінчилась, місця більше немає, шикування наступних колон припинено через неможливість кудись їх впихнути.

І ми пішли. Боже, як ми пішли. Боже. Боже.

Коли машина, в яку я заліз з двома радіостанціями і телефоном, рушила і завернула з вугол, я побачив бульвар Шевченка до Бесарабки, обабіч якого стояли люди і чекали колони. І вона пішла. Люди аплодували, вітали, дарували квіти, щось скандували, позаду мене волали динаміки, і почалось щось неймовірне.

Марш Захисників України спокійно і величаво рушив бульваром униз. Ми тримали спокійний темп, оскільки в голові у нас були сім'ї полеглих героїв та поранені, і це було правильне рішення. Це дало змогу колонам спокійно витримати інтервали, розтягнувшись на передбачені 7-10 метрів одна від одної.

Біля Цуму ми зробили першу зупинку, підрівняли стрій і рушили в бік Майдану.

Тут у нас теж був План. Він полягав в доволі складному маневрі, завдяки якому всі колони мали б поступово вишиковуватись на Майдані по порядку. Але як раз коли колеса головного автомобіля сягнули Майдану, надійшла остання доповідь з парку Шевченка (після цього зв'язок, який і так постійно "лягав", вмер остаточно) - ХВОСТ КОЛОНИ ЩЕ НАВІТЬ НЕ ВИЙШОВ З ПАРКУ.

Власне тут і почався бій. Знаєте, я ніколи не був в бою, як його показують в кіно - коли всі стріляють, бабах і так далі. Посада і завдання в мене були не ті, про що мені дуже люблять нагадати шановні побратими Тому для мене "бій" - це відчайдушні спроби керувати процесами, які відбуваються десь далеко. Саме це і почалось. Стало остаточно зрозуміло, що всі ми на Майдан не вліземо. Крім того, величезна кількість людей, яка прийшла підтримати Марш, вже успішно його зайняла, включаючи сцену (на якій ми мали б розташувати сім'ї, і навіть теоретично ніхто б не зміг зачистити його для розміщення колон. Довелось панічно і швидко приймати рішення - заводимо на алею Небесної Сотні до мосту, а там подивимось.

В цей момент виявилось що діти, які у нас мали б бути на Майдані, знаходяться під головуванням Daria Tsepkova по іншу сторону Хрещатика, за металевими заборчиками. Вибіг, знайшов старшого поліцейського, швиденько порішав, відвів на Майдан, поставив на отой білий постамент звідки Президент віщав (символічно вийшло).

Тут я майже вперше обернувся на Хрещатик і заліп. Це було щось, ну відео з коптеру ви всі бачили.

Далі ми намагались розвести колони спочатку на Майдан, потім на алею Небесної Сотні, потім на Михайлівську. Періодично місце закінчувалось, тому доводилось змінювати маршрут руху і просити глядачів звільнити дорогу. Тут я остаточно втратив координацію по рації, тому просто вибіг з машини і розтягував коридори вручну, командуючи муніципалами на місці. Братюням моя повага, розрулювали як боженьки.

Ну і далі воно вже якось самостійно скоординувалось і йшло самостійно. Так само і звершилось запалюванням фаерів на Глобусі за збереження Міністерство у справах ветеранів.

На виході.
1. Я вдячний всім без виключення членам Оргкомітету. Друзі, ми зробили неймовірне.
2. Я вдячний усім тим, хто нас підтримував - копійчиною на рахунок Повернись живим, власною присутністю, та навіть лайками.
3. Я вдячний всім побратимам з Рух Ветеранів України, які координували прибуття з своїх регіонів, та ще і паралельно робили марші-побратими в своїх містах.
4. Я вдячний комерційним структурам, які надали нам воду, вишиваночки для волонтерок, смаколики для дітей і ще тисячі маленьких ніштячків, які дуже допомогли.
5. Я вдячний правоохоронцям та органам державної влади - КМДА дало транспорт для перевезення поранених з шпиталю, поліція забезпечила мінімум обмежень, ОПУ дотримало слова і звільнило Хрещатик.
6. Я вдячний усім плювателям жовчі, які спочатку намагались придумати якісь скриті смисли, а тепер шукають чим прикрити розтоптану гідність - не зупиняйтесь, ваш біль гріє мені душу, жалюгідні фейсбучні кукаретики.
7. Я вдячний всім тим, кого сто відсотків забув.

Парад 2019: Марш Захисників України увійшов в історію. Я бачив те, що мріяв побачити - не жалістліве поминання загиблих, і не пафосний стройовий крок, а волю. Рішучість. Боротьбу. Досить сонечок, свічечок та маргіналів. Вперше Україна побачила своїх справжніх Захисників - трохи незграбних, але таких впертих вбивць. І нехай наші і зовнішні, і внутрішні вороги тремтять - абсолютно так само невідомо звідки завжди можуть з'явитись цілі бойові бригади, і понести біль та страждання окупанту чи колаборанту.

Бійтесь. Просинайтесь вночі. Продовжуйте спроби помирити, залякати, купити. Мені тепер пофіг, я нічого не боюся. Ми вже ніколи нікуди не дінемось.
І думка про те, що я доклав руку до цієї демонстрації українського духу, наповнює мене гордістю.

Слава Україні!

[Mrs_Who]

Может, он у тех друзей погостить останется, можно аж до крестин 

Причём внуков...

Но тоже отмечал тут уж ничего не скажешь Быдло стайл.

Политик посетил праздничную вечеринку в местном ресторане L'Opera. СМИ нашли в сторис Instagram видео, на котором Богдан поет гимн Украины во главе процессии девушек гоу-гоу, которые несли бутылки с шампанским и бенгальским огнем.

https://korrespondent.net/ukraine/politics/4132844-bohdan-vozghlavyl-marsh-devushek-s-shampanskym

[Чиби]

Знаєте, я досі не можу вгамувати емоції. Це було щось неймовірне. Стільки людей, які, з одного боку, абсолютно ніяк з тобою не пов'язані, а з іншого -- ти відчуваєш себе з ними єдиним цілим. І з тими, хто в колоні, і з тими, хто на тротуарах. Мені досі шкода, що не можна було знаходитись і там, і там одночасно. І коли десь далеко попереду ледве чутно лунає в гучномовець "Слава Україні!", а у відповідь гремить "Героям слава!", то воно гремить так, що ще кілька секунд після цього чути ехо. І хлопець з прапором України, на якому написано "Севастополь", витирає кулаком сльози, бо всі, хто проходять поруч, хором щосили скандують йому: "Крим -- це Україна!" І відчуття повної, абсолютної безпеки, спокою та впевненості серед цього натовпу... Це все залишиться як один з найемоційніших, найяскравіших моментів на все життя...

[Солоха]

Девчонки, платье Какутины. Налетай

От шоб ви панімали, то китайська підробка!!!

Чтобы певицу заметили издалека, она выбрала белоснежное пышное платье из последней коллекции арабского бренда ASHI. Образ дополнило оригинальное ожерелье  от украинского бренда Guzema jewelry в виде колосков в цветах флага Украины. На руке у Кароль было кольцо из синих и желтых драгоценных камней от Ukrzoloto.
В этом году, в день Независимости имею невероятную радость и возможность выступить на Майдане. В утреннем поздравлении нашего президента. Поэтому, я очень счастлива. Это было моей детской мечтой. И она осуществилась. И сегодня мы плодотворно готовимся к этому моменту. И я горжусь тем, как это делается, что там будет. Мне очень нравится, какой красивый будет у нас парад, - поделилась накануне эмоциями артистка в программе “Зірковий шлях”.

Тина Кароль не спроста появилась на празднике в белом платье. Накануне Офис президента негласно попросил всех гостей прийти в одежде светлых тонов.

[Солоха]

[Milena]

И опять противно до тошноты - гимн Украины на пьяной вечеринке от "главы офиса" и все только для show must go on.

[Eney]

Радіо Свобода
23 год ·
Зняли для вас Марш захисників до Дня незалежності України в форматі 360°. Не забувайте рухати картинку!

[Eney]

Cпойлер

Антон Ходза
3 хв. ·
- Так, для Ходи гідності в Києві у нас все готове. Але хто представлятиме Україну на ході в Сен-Тропе? Це також важливий захід, там будуть і смотрящі, і Вавриш. Треба комусь їхати. Хто?
*Всі з цікавістю розглядають носаки своїх черевиків*
- Та ну, гайз, камон. Треба щоб хтось поїхав, не можна так. Може ти, Андрію?
- Та чо одразу я??!!! Я вже минулого разу в Монте-Карло їздив. Я хочу в Києві День незалежності зустріти!
- Ну Андруша, ну будь ласочка. Ну ти бачиш що більше нікому? Тільки на тебе вся надія? Ну що ти, трохи побудеш і назад. Там шампанське буде та ескортниці симпатичні. А?
- Та ну я манав. Я хочу тут.
- Ну позязя. А я генпрокурора призначу такого як ти захочеш.
- Ну ладноооооо. Поїду мучитись за вас всіх.
- Дякую, дуже дякую.

[Eney]

Януковича вбили.

Cпойлер

Чи ні? А якщо ні, то де він?

Cпойлер

Мабуть, таки вбили.

[В.И.Лемминг ♔]

А це було б трешово. як би Яник вітавукраїнців з днем Незалежності по Росія 24.

[ТетраМ]

https://twitter.com/mhmck/status/1165612599217668096

[ТетраМ]

Януковича вбили.

Cпойлер

Чи ні? А якщо ні, то де він?

Cпойлер

Мабуть, таки вбили.

https://twitter.com/MrHimikus/status/1165314904259203072

[Степанида Ластівченко]

И опять противно до тошноты - гимн Украины на пьяной вечеринке от "главы офиса" и все только для show must go on.

У нас - братство, у них - блядство

[Lily_was_here]

Oleksiy Bobovnikov
Допишу-таки пару впечатлений.
1. Это невероятно.
Я недавно смеху ради делал поиск по своим же постам по слову "похуй" - и их оказалось довольно много. Так вот сегодня я увидел огромное количество людей которым НЕ похуй. Как в колоннах, так и среди людей которые пришли нас поддержать. Не буду говорить за всех - но для меня это было самым важным. Я был невероятно тронут тем единством и поддержкой которую увидел и ощутил сегодня.
2. Это искренне
Это, возможно, еще важнее. Никакой показухи, никакой фальши, ничего. Просто одни прошли продемонстрировать что мы еще есть, что мы еще готовы убивать и погибать за что-то высокое, недостижимое, но в то же время несомненно - общее. А вторые - что еще есть ради чего и кого нам продолжать воевать, и оно у нас, опять же - общее. Мы - вместе.
3. Это настоящее.
Никакого жесткого сценария, плана, ничего. Это было максимально похоже на то чем и как мне запомнился Майдан - самоорганизация. Когда добровольцы в одном строю с бывшими и нынешними военными, и все сами выстраиваются внутри коробочек, беззлобно подшучивая над теми кто ломает строй - просто потому что так НАДО - это стоит любых планов и сценариев. Кому надо? Всем нам.
Когда кучи людей без всяких запевал или согласованности скандируют "Дякую!" - это стоит вообще всего. Потому что ты на 110% знаешь что это по-настоящему. Актеров тут нет - ни в колоннах, ни на обочинах. Каждый знает кто, почему и зачем.
 4. Это то чего не хватало.
Я помню в 17м году когда попал в качестве зрителя на парад как люди встречали коробочку ветеранов - это был шквал эмоций. При том что ветераны были во всех коробочках, на самом деле тогда. Но все равно. В любом параде до этого не хватало того что было сейчас - РЕАЛЬНОСТИ НАСТРОЯ. Потому что добровольно шли те кто знают цену Незавимости, и встречали их те кто знают сколько мы уже заплатили и готовы еще заплатить за нее. И, черт побери, все кто захотел увидеть - увидел что нас таких много.
5. Не паркет.
Большинству из нас никогда не светило бы оказаться на настоящем параде. Большинству из нас раньше и в голову не приходило когда-нибудь оказаться на настоящей войне. Но мы оказались. И там и там. И огромное спасибо тем кому не похуй и то и другое.

З.Ы. А план конечно есть. Какой-то высший, недосягаемый, не осязаемый, но несомненно - общий для всей Украины. И никаких денег мира не хватит что бы повторить или имитировать подобное.
Спасибо всем.

[Solmir]

Пару деталей про зепарад, которые отметили разные люди. Смысл единый - Зе до усрачки боится всего, особо свою армию.

Начнем:
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2356661814430473&set=a.377478042348870&type=3

Олексій Петров is with Aleksey Petrov.
1 hr ·
Перед глазами конечно же мелькали фото и видеокадры с официальных мероприятий на День Независимости. Ну там, где Бадоев, рэп и фишечки. Я конечно смотрел одним глазом и не мог понять, что здесь не так. Нет, шоу белой тарелки, это как раз по сценарию. И вообще преобладание белого цвета, который во время войны означает сами понимаете что, это тоже скорей всего по сценарию.
Червячок сомнения грыз меня почти двое суток. И когда совсем уже загрыз, до меня наконец-то дошло... Все военнослужащие, принимавшие участия в официальных мероприятиях были... БЕЗ ОРУЖИЯ. А так же без элементов тактикульного обвеса, который в минувшие года, присутствовал на участниках парада, подчеркивая силу и мощь українського війська.
В субботу на Хрещатику были мирненькие такие себе коробки, которые характеризуют украинскую армию. Мирненькие и безоружные.

Фото в ссылке.

[Solmir]

Вместо ветеранов на пораде были не-ветераны, которым на парад раздали награды.

[Solmir]

Сам Зе был в бронике

[Shana]

Ссыкло зеленое. 

[Охтирка]

tZe передает (извините, что сюда, но может быть важно)

Вчера вечером начальник Генерального штаба ВС Украины, Верховный командующий ВСУ генерал-лейтенат Хомчак передал президенту Украины Зеленскому прошение об отставке. Детали нам неизвестны.

Вова рысью пробежал в кабинет.... У нас что? Вторжение инопланетян, военный переворот или это мираж в пустыне?

В кабинете Зеленского Полторак, Хомчак, Кравченко (командующий ООС) и еще кто-то из военных, генерал-майор. У дверей два адъютанта. Рука вперед, ладонь под 90 градусов, "Наказ Президента України !" Данилюка не пустили.

За последние два дня действительно было очень много обстрелов. Есть погибшие. Похоже, Хомчак устал от запрета на ответный огонь. Да и марш не мог не впечатлить.

[Omela]

Сам Зе был в бронике

Так вот почему он такой широкий на фото, я удивлялась, когда успел наесть.

[Lilьka]

Сам Зе был в бронике

... і з капсулою цианіду у комірі протигазом у краватці?

[True Path Into Nowhere]

... і з капсулою цианіду у комірі протигазом у краватці?

Про підгузники головне шоб не забув.

[Охтирка]

Сам Зе был в бронике

Так вот почему он такой широкий на фото, я удивлялась, когда успел наесть.

Не, он таки потолстел))
На других фото было уже видно. Там, где в моднем узком пинжаке)
Тут пиджак широкий, но ткань тонкая.
А по задумке праздника по идее должен был быть в одной рубашке. Хорошо, что хоть никто белый костюм не предложил.

[~Багира~]

Хорошо, что хоть никто белый костюм не предложил.

Или платье от Тины. Шоу так шоу!

[Omela]

Не, он таки потолстел))

Да, ширину лица на броник не спишешь. 

[Няма Донецкая]

Сам Зе был в бронике

Он не в курсе, что то место отлично простреливается из многих точек и нормальный снайпер легко попадет в голову? Хотя хроники Майдана не изучал же...

[Volf Ram]

Вместо ветеранов на пораде были не-ветераны, которым на парад раздали награды.

Ничо, теперь в Лиге смеха зажигать будут.