Горі болотом дуб зелений,
Ланцом обвитий золотим,
И динь и нуч мацур учений
Самий там лізат,ні за км.
Направо пуйде-штось моркоче,
Наліво пуйде-морконит,
Біда го знає,што ун хоче,
Чого заязаний сидить!
Усяка вокул там нєвоя,
Де лиш такоє ся й найшло-
З води виходит тридцять троє
(Ни знати,кулько їх зайшло?)
Дурний Іван за вовком втіче-
Тот Марю,царську доч, везе;
Кощей кустлявий гроші лічит,
А їх инфляція гризе,
На путь звірі наклали дикі,
Та так,што щи ни відів світ...
Якась там хижка нивелика,
Пудперта коликом, стоит.
Закриті окна,двирі глухо,
Кругом фляшки пусті лежат...
Ба чим туй пахне? Руським духом?
Туй,значит,палинку варят.
Ймив босорканю я псовати:-
Чого ж отрову ти женеш?!
Она ми каже: - На зарплату
і в казці вже ни проживеш.
М.Чухран