До речі, недавно десь почула і мене дуже вразило. Хтось чув, щоб поруч з визначеннями "французська культура", "італійська культура" було визначення "велика"? Ні, в цьому взагалі немає потреби. Тільки з російською - "великая русская культура", причому "великою" її називають виключно росіяне. Це так жалюгідно.
А зроблено вочевидь, щоб приосанитись над культурами сусідів.
Тю, я давно кажу, що найміцніша та найнебезбечніша пропаганда в РФ відбувається зовсім не в телевізорі, а в шкільних підручниках та на уроках з російської літератури. Зокрема тому, що її не вставляють у контекст мирової літератури. І в учнів створюється хибне уявлення, що воно таке єдине, неповторне, могутнє та само по собі з'явилося нізвідки. І майже одразу читабельне й талановите. Велике тобто.
А от коли починаєш вивчати світову (ну західну, гаразд) літературу за хронологією та бачиш, що к середині 17 сторіччя в Європі вже багато шедеврів, які й сьогодні можна читати для задоволення, а в Росії на той момент те, що можна з певною натяжкою назвати белетристикою, -- це записані зі слів бухих моряків не зовсім освіченими людьми перекази західних романів чи оповідань...
А розказували б дітям як є, без постійного підкреслення неіснуючої величі, то, може, вони б з тієї літератури й навчилися б чомусь корисному. Там є насправді, чому навчитися. Тільки кут зору, який з дитинства показаний як единий можливий, потім дуже важко змінити.