Ну и вот ее пост, то есть официальная позиция президента, про Харьков и памятник, из которого выше приводили цитаты. В комментариях есть ответ, что никаких коллизий нет и памятник следует снести.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=10211654392793634&id=1781187626
Iuliia Mendel
5 ч. ·
Ситуація в Харкові навколо пам`ятника маршалу Жукову - яскравий приклад непродуманості та недосконалості гуманітарної політики, яка проводилася протягом останніх років. А також - свідчення нагальної необхідності запровадження процедур народовладдя та нової якості діалогу між владою і суспільством.
Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» закладає правову колізію. Він вимагає перейменувань та знесення пам`ятників радянським діячам, але водночас робить винятки для випадків, коли такі історичні пам’ятки пов`язані із опором і вигнанням нацистських окупантів з території України. (Пункти д) та є) частини 4 статті 1 Закону).
Отже, закон не вимагає знесення пам`ятника. Але правова колізія, пов’язана з ним - так само як з перейменуванням проспекту - присутня. Тим більше, за відсутності громадського консенсусу з цього питання у місті Харкові.
Президент вважає, що розв’язання подібних колізій в рамках закону є справою винятково територіальної громади міста. Що передбачає проведення громадських консультацій і слухань та досягнення оптимального рішення, яке б задовольнило всі зацікавлені сторони.
Міський голова, як лідер територіальної громади, має бути арбітром у цьому протистоянні і організувати процес пошуку оптимального рішення, а не ставати на чийсь бік.
Реакцію на ситуацію з боку МЗС РФ президент вважає черговим втручанням у внутрішні справи суверенної держави і застерігає російську сторону від повторення подібних кроків.
Президент закликає міську владу Харкова провести широке обговорення ситуації в територіальній громаді. Він також закликає національну поліцію та прокуратуру надати правову оцінку подіям, що сталися 2 червня.
В комментариях с ней спорят, но не понятно кто может комментировать - комментирование закрыто.
Чушь собачача.
Никакой правовой коллизии там нет:
В пункте , который имеет в виду Мендель, речь идет о памятниках событиям, а не людям.
Например, есть в Харькове Мемориал, посвященный погибшим в ВОВ.
Есть памятник "Солдату". Памятник "Харьковским дивизиям", участвовавшим в освобождении города.
Их никто не собирается сносить.
Жуков - не событие. Жуков - "лицо". "Особа". И дело не в том, что Жуков не только полководец ВОВ, не жалевший солдат.
Жуков еще и министр обороны СССР.
А это другой пункт ст. 1. Пункт "ґ".
Который не допускает различного толкования.
Cпойлер
ґ) зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів;
д) зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури);
Короче, в очередной раз мы видим явно неквалифицированное правовое обоснование отзеленского.
Имеющее своей целью уклониться от формулировки четкой государственной позиции по принципиальному вопросу.
Предложение выступить пройдохе Кернесу арбитром в таком вопросе - оно не только незаконное,
оно аморально по своей сути.
Это предложение сродни идее о референдуме по вопросу замирения с Россией.
