Наверно будет как-то так.
Cпойлер
Alex Noinets
1 ч. ·
Є такі вороги, яких не потрібно довго аналізувати, щоб випадково не приписувати їм більш складних мотивацій, ніж вони можуть собі дозволити.
А є такі вороги, яких неможливо недооцінити, тому що вони все одно складніше, швидше і непередбачуваніше, ніж ми зможемо проаналізувати в межах нашого інформаційного потоку.
І от Ігор Валерійович Коломойський - саме такий ворог.
З того, що я можу наразі оцінювати, заявою про дефолт ІВК досягає одразу декількох цілей.
Публікація в Financial Times - це означає, що першочерговим адресатом меседжу є не ми з вами, а власне США, його фінансовий та політичний істеблішмент. Сигнал, який, до речі подає їм не просто веселий дідусь з Ізраїлю, а найвпливовіша на дану хвилину людина в Україні. Тому що, незважаючі на рекомендації Курта Волкера, фамілія голови АП все ще Богдан. І в Білому Домі, Конгресі та МВФ це знають.
Що означає цей сигнал? Багато чого. По-перше, це ВЖЕ вдарило по інвестиційній привабливості України. Фактично, це сигнал від терориста, який захопив заручника і погрожує відрізати йому руку. Нічого особистого, але якщо ви людина, яка на це зараз дивиться, навряд чи ви будете пропонувати заручнику разом з вами записатися в гурток з плавання. Бо навіть якщо заручник погодиться, є ризик, що плавати йому доведеться вже без рук. Рятувати його - не ваша справа, тому ви, ймовірно пошукаєте іншого партнера для плавання. Такий цікавий сигнал для фінансового істеблішменту всього світу.
По-друге, сигнал для політичного американського істеблішменту звучить так: хлопці, у вас тут інфраструктурний проект, яким ви давили РФ, я бачу, є? Розбудовували тут його з попередньою владою, я бачу? Інвестували гроші платників податків американських? Ну то він тепер не ваш, а мій, і я його зараз розіб'ю, мені втрачати нічого, я людина проста, мені під міжнародним слідством перебувати - як з гори котитися, а збитків я зроблю всій планеті стільки, що не розгребетеся. Або давайте домовлятися, насправді я хочу домовлятися, мені потрібні мільйон гелікоптерів і один доллар.
Welcome to the wonderful world of Manuel Noriega, кароч.
По-третє. Тут в Україні. Що будуть робити люди, коли почують, що скоро їх чекає смачний та поживний дефолт? Всі, хто пам'ятає дев'яності - виведе всі гроші в кеш, всі гривні в долари. Так, навіть виборці Зеленського. Бо країну віддати клоуну - це ще нормальна ідея, а двісті доларів віддати - вони не настількі дурні. Тобто якщо Коломойський та його місцеві друзі продовжать педалювати тему з дефолтом - наші співгромадяни влаштують масштабну банківську кризу без всяких дефолтів, просто з інстинкту самозбереження.
А це відкриє Ігорю Валерійовичу шлях до зміни керівництва Нацбанку на більш кероване.
По-четверте. Зменшення кількості грошей в обігу в країні для будь-якого ресурсного олігарха - це добре. Тому що ціна активів падає, можна скупати активи цілими містами, цілими областями. Дефолти та фінансові кризи власне і створюють олігархів. В мирний ситий час грошей в обігу стільки, що олігархам важче конкурувати з такою масою. А коли всі гроші лягли на дно, щоб перечекати кризу, той, у кого достатньо інструментів, або силових, або фінансових, для агресивного перерозподілу конфліктних активів, той стає королем, і коли цунамі проходить, королем і залишається.
По-п'яте. Криза, дефолт - це паніка. Це розгублені громадяни, які не розуміють, куди бігти, але бігають. Здебільшого, як курки з відрубаними головами. В такий час той, хто має великий телевізор - укріплює свою владу, тому що має можливість скерувати паніку в потрібне русло. Наприклад, призначаючи винних. Якщо Зеленський буде керованим - то винним в кризі стане Парубій (такі справи, хлопці, зараз саме Парубій, а не Порошенко - головний ворог Зеленського). Якщо перестане якимось чином бути керованим (я жодної гадки, щоправда, не маю, яким чином це можливо) - тоді винним в кризі може стати навіть сам Зеленський. Розлючений натовп, який штурмує твій дім - не те, що люди люблять бачити у вікно ввечері перед сном.
По-шосте. А хоча навіщо. Вже і так достатньо. А хоча ні, недостатньо, скажу шосте. Ця заява - це заява про те, що про майбутнє України треба розмовляти сюди, в Ігоря Валерійовича, а не в інших якихось людей. І це заява не тільки для американців. Це заява ще й наприклад для росіян. Заява "хлопці, якщо ми домовимося, я можу радикально полегшити вам вхід в Україну. Без підтримки МВФ і США Україна сама до вас буде проситися, ви це вже в 2001 бачили. Давайте поторгуємось".
Є ще й по-сьоме і по-восьме, і це те що я бачу, тут, на Осокорках, дуже далеко від Коломойського. А сам він напевно бачить ще набагато більше варіантів, і всі вони для нього він-він-він-він, а для нас - ні.
Але проблема Мануеля Нор'єгі в тому, що кидаючи ЦРУ через свій великий міцний латиноамериканський хєр, він в якийсь момент забув про наявність у США такого інструменту захисту своїх активів, як авіаносні флоти. Тому, незважаючі на всі свої численні таланти, кінець-кінцем він все одно помер у в'язниці.
Але економіці та політиці Панами це жодним чином вже не допомогло.
