Часть 5 статьи 36 Уголовного кодекса Украины теперь, возможно, заработает, а не будет странной и «мертвой» новеллой, как раньше.
5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
В марте 2013 года, в Ивано-Франковской области мужчина, защищаясь от вторжения в свое жилище и нападения со стороны двух лиц, нанес нападавшему (в этом случае - нападающей) один удар кухонным ножом в грудь, в результате чего она в тот же вечер скончалась в больнице. По приговору суда он получил 12 лет тюрьмы, за превышение мер необходимой самообороны.
Но то ли мужик был сверхнастойчивый, то ли с адвокатом повезло, то ли звезды сошлись в его пользу, но в процессе подачи апелляций он таки дошёл до Верховного суда, который месяц назад вынес, я бы сказала, судьбоносное решение не только для конкретно этого осуждённого, но и для практики применения части 5 статьи 36 в дальнейшем.
В своём решении Верховный Суд разъяснил, что:
Згідно з ч. 5 ст. 36 КК незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.
Тобто, закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому. Цими винятками є:
- напад озброєної особи,
- напад групи осіб
- протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення.
У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя.
Враховуючи викладене, вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування судами закону України про кримінальну відповідальність - незастосування ч. 5 ст. 36 КК, а кримінальне провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину.
Полный текст постановления ВС Украины по делу № 342/538/14-к. Это крутое решение, на мой взгляд. Вот просто вау!
