Иван Примаченко
4 hrs ·
"Судді за мене! Студенти за мене! Для перемоги Революції Гідності геть Супрун" - написано на банері, який сьогодні було вивішено на місці загибелі майданівців чотири роки тому. Я то думав, що "перемога Революції Гідності" це, як мінімум, припинити корупційну вакханалію в очолюваному тобою університеті. Не допустити самогубств студентів після поборів адміністрації. Вирішувати суперечки в судах, а не беручи в заручники навчання 15 тисяч студентів.
А виявляється, що "перемога Революції Гідності" це зберегти тепле ректорське місце для Катерини Амосової, спекулюючи на Революції Гідності в місці, де розстрілювали її героїв. Тим часом беручи проректорами регіоналів і отримуючи публічну підтримку від рига Рабіновіча. А ще хворобливо брехати про те, що "студенти за мене" після того, як сотні студентів в соціальних мережах обурилилися "страйком", вигаданим Амосовою. Ну і звичайно писати, що "судді за мене". Оцініть формулювання. Судді, на думку Амосової, не за закон чи справедливість. Вони за неї - ще до того, як прийняли рішення по суті справи.
У всякої брехні та самозакоханості має бути край. Захист корупційних інтересів ім'ям загиблих під час Революції Гідності це та червона лінія, яку ми не можемо дати їм переступати. Бо інакше вже скоро Бойко, Рабіновичі, Медведчуки і ко будуть нас повчати за що стояв Майдан.
