Автор Тема: Истоки истории
 

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #180 : Травень 09, 2017, 22:13:05 »
Германія відразу після війни. Американська кольорова зйомка.

Offline Post Scriptum

  • *****
  • Повідомлень: 2119
  • Karma: 2306
  • Стать: Чоловіча
  • Киев
Re: Истоки истории
« Reply #181 : Травень 10, 2017, 14:17:12 »
Познавательная инфографика по потерям во ВМВ: http://ru.fallen.io/ww2/

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #182 : Травень 11, 2017, 18:59:50 »
Цитувати (виділене)
Письмо-платок Василия Лаищева, 1945 год


Подробиці
http://mi3ch.livejournal.com/3758659.html

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #183 : Травень 13, 2017, 10:27:44 »
Цитувати (виділене)
Ріг вулиць Щекавицької і Межигірської, 1931 р. Вода стала справжньою катастрофою, найбільша повінь за 339 років

Offline Kaa

  • *****
  • Повідомлень: 3024
  • Karma: 4554
  • Стать: Чоловіча
  • Жидомоскальский укр
Re: Истоки истории
« Reply #184 : Травень 15, 2017, 13:10:45 »
Praise the Lord and pass the ammunition
And we'll all stay free

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #185 : Травень 15, 2017, 16:47:12 »
Цитувати (виділене)
14 травня помер багаторічний політв’язень таборів ГУЛАГу, один із лідерів Норильського повстання 1953 року Євген Грицяк, який минулого року відсвяткував 90-річчя. У 2004 році в ефірі Радіо Свобода Євген Грицяк розповідав про події в Норильську – його інтерв’юером був також багатолітній політв’язень, філософ Євген Сверстюк, який теж відійшов у вічність кілька років тому.
Цитувати (виділене)
....І як бараки затріщали, нари почали ламати і з дошками на блатних кинулися. А ті з ножами: «Ти смотрі, смотрі, мужикі! Фраєра». То їх щось 80 осіб вбили там. Деякі з них скакали через колючий дріт і кричали: «Конвой, нас нє стрілять – бандери нас убівают». Але конвой стріляв.....
https://www.radiosvoboda.org/a/28489283.html

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 7195
  • Karma: 13120
  • Стать: Жіноча
Re: Истоки истории
« Reply #186 : Травень 20, 2017, 17:30:28 »
с днем пионЭрии вас или нас.. ну вобчем многие там были :hmm:

Offline ТетраМ

  • *****
  • Повідомлень: 18384
  • Karma: 17887
  • Стать: Жіноча
  • Пропагандист нездорового образца
Re: Истоки истории
« Reply #187 : Травень 30, 2017, 16:52:49 »
«Ганьба! Слава! Тобто – добрий вечір!» ©

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #188 : Червень 05, 2017, 11:05:28 »
Цитувати (виділене)
Посвідчення отамана Петра Болбочана видане на право формування добровільних військових підрозділів, 1919 р.
:large

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #189 : Червень 05, 2017, 13:05:06 »
Цитувати (виділене)
70 лет назад госсекретарь США Джордж Маршалл произнес речь, которая стала началом тектонических изменений в мире

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #190 : Червень 11, 2017, 19:59:06 »
Цитувати (виділене)
Король Андраш I та королева Анастасія, українська княгиня. Пам’ятник дочці Ярослава Володимировича в Угорщині


Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #191 : Червень 16, 2017, 22:08:33 »

Портрет Марії Корсун (1812–1886) з укр. козачого роду, власниці села Велика Круча на Полтавщині виконав Т. Г. Шевченко. Харківський худ.музей

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #192 : Червень 17, 2017, 08:52:20 »
Так буває.
Цитувати (виділене)
17.6.1668 - у селі Будищі козаки вбили Гетьмана Лівобережної України промосковського Івана Брюховецького
Ще живий

Offline Taranis

  • *****
  • Повідомлень: 5000
  • Karma: 612
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #193 : Червень 18, 2017, 17:15:59 »
@buch1004  13 хвилин тому
Поездки Уинстона Черчилля во время Второй Мировой войны.



Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #194 : Червень 20, 2017, 09:45:46 »

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #195 : Червень 21, 2017, 07:45:04 »
Цитувати (виділене)
21.6.1900 - народилася Катерина Грушевська. Була єдиною і улюбленою дитиною Михайла Грушевського. Померла на Росії в таборі Темлаг

Offline Taranis

  • *****
  • Повідомлень: 5000
  • Karma: 612
  • Стать: Чоловіча

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #197 : Червень 28, 2017, 07:45:52 »
1918 рік, УНР

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #198 : Червень 29, 2017, 08:36:43 »
https://www.facebook.com/Luhansk.official/photos/a.564971090286207.1073741828.500914950025155/1302027773247198/?type=3&theater

Цитувати (виділене)
Цікаві факти про Луганськ і Луганщину, яких ви не знали

Offline ТетраМ

  • *****
  • Повідомлень: 18384
  • Karma: 17887
  • Стать: Жіноча
  • Пропагандист нездорового образца
Re: Истоки истории
« Reply #199 : Червень 30, 2017, 21:16:08 »
ФАЛЬСИФИКАЦИИ ИСТОРИИ ИЛИ КАК РОССИЯ БОРЕТСЯ С «РЕАБИЛИТАЦИЕЙ НАЦИЗМА»
Цитувати (виділене)
Фальсификация истории как один из важнейших инструментов информационной войны против Украины.

В каждом обществе историческое образование и пропаганда исторических знаний находятся под опекой государства. Последнее через отношение к прошлому определяет перспективы своего будущего. В России историческая наука уже давно стала инструментом информационного влияния на массовое сознание. Причем такому влиянию подвержены все возрастные аудитории: в школе детей учат по «правильным» учебникам, а для взрослых сформировано культурное поле в виде художественных фильмов, исторических названий улиц или праздничных дат, а российские учёные-историки сами стали инструментарием информационно-пропагандистского арсенала Кремля.

Как известно, 17 апреля 2014 года президент РФ В.Путин провозгласил, что Харьков, Луганск, Донецк, Херсон, Николаев и Одесса не входили в состав Украины в царские времена и были подарены большевиками в 20-е годы. Через несколько месяцев Институт российской истории начал работу над учебником по истории Новороссии, который в дальнейшем стал массово завозиться на Донбасс в «гуманитарных конвоях» и стал основой для изучения истории по новой учебной программе в оккупационной зоне. В них нет упоминаний о терроре СССР во времена правления И.Сталина, не сообщается о Голодоморе 1932-1932 гг. и о многих других событиях. Как ловко подметил российский писатель Виктор Ерофеев, история в РФ — это не наука, а наступательное оружие.

Cпойлер
В самой России уже давно не воспринимают Украину как независимую страну. Широко известны слова Путина, сказанные им ещё в апреле 2008 г. о том, что «Украина — это даже не государство! Часть ее территории — это Восточная Европа, а часть, и значительная, подаренная нами!» С определенной периодичностью в российских источниках публиковались заказные материалы о возможном расчленении Украины на несколько отдельных регионов. Для таких заказных публикаций привлекались историки, публицисты, политические деятели, журналисты. Первое серьёзное оживление было отмечено в 2004 г., во время президентских выборов. Тогда была зафиксирована попытка создания восточной автономии Украины. Первая половина 2014 г. была особенно результативна на кремлёвские откровения по поводу «распада Украины». Диапазон авторов оказался неимоверно широк — от думских депутатов и телеведущих до блогеров и троллей. Тема не сходила со страниц новостей.

Ещё в апреле 2009 г. депутатская группа при активном участии Константина Затулина, который в 2014 г. стал одним из организаторов «русской весны», внесла проект Федерального закона «О противодействии реабилитации в новых независимых государствах на территории бывшего СССР нацизма, нацистских преступников и их пособников». Понятие «реабилитация нацизма» толкуется очень широко. Под него вполне можно подвести не только политиков, но и авторов научных исследований в России и странах постсоветского пространства, несогласных с официальной точкой зрения. Предусмотрено крупный штраф или тюремное заключение от 3 до 5 лет. Проект не стал законом. Но не было никакой гарантии, что его вообще не будет. Причём сегодня они примут закон, направленный на «правильное освещение» истории Второй мировой войны, завтра дело дойдёт до других страниц «общей истории».

С началом украино-российской войны борьба с «реабилитацией нацизма» вышла на новый уровень. Известен пример, когда российский профессор Андрей Зубов был уволен с работы только за то, что 1 марта 2014 г. в газете «Ведомости» опубликовал статью, где сравнил оккупацию Крыма с действиями Гитлера по отношению к Австрии и Чехословакии в 1938 году. Другой пример, когда петербургский историк Кирилл Александров был подвергнут нападкам за защиту докторской диссертации, посвященной власовскому движению во время Второй мировой войны. Диссертацию он защитил, но произошло это под беспрецедентным давлением: директора института вызвали в прокуратуру, в зал, где проходила защита, набились десятки людей, которые явно не имели отношения к науке, и выкрикивали всякие безобразия. Организация «Народный собор», которую возглавляет помощник одиозного депутата Милонова Николай Артюх, направила в прокуратуру материалы, обвинявшие Александрова в «реабилитации нацизма» и «призывах к разжиганию агрессивной войны».

Создание мифа об искусственности украинского государства стало неотъемлемым элементом введения гибридной войны против Украины, которую Россия начала задолго до 2014 г. Йозеф Геббельс как-то сказал, что «если отнять у народа историю — через поколение он превратится в толпу, а ещё через поколение им можно управлять, как стадом». Именно поэтому первый удар РФ был направлен на уничтожение украинской истории, восстановление российской цензуры на украинские книги. Для формирования мифа об «искусственном образовании Украины» были привлечены:

— украинские СМИ пророссийской направленности и отдельные пророссийские группы внутри украинской аудитории. Свободно выходили написанные в имперских традициях книги российских псевдоисториков и различных сомнительных деятелей, например, одного из идеологов «русского мира», широко известного в Московии борца с англосаксами и майданами Николая Старикова, которого в самой РФ настоящие историки подняли на смех, обвинив в фальсификациях и отсутствии элементарных знаний истории;

– украинские неправительственные организации с российским финансированием и отдельные сомнительные личности. Как тут не вспомнить скандально известного своими украинофобскими заявлениями в СМИ журналиста Олеся Бузину, который, среди прочего, состоял в финансируемой Кремлём партии «Русский блок», которая выступала опорой РФ во время оккупации Крыма и Донбасса. Он также был автором скандальных книг «Воскрешение Малороссии», «Вурдалак Тарас Шевченко», «Верните женщинам гаремы» и других. С началом войны неоднократно приглашался в качестве эксперта на эфиры запрещённых в Украине российских телеканалов.

Но главными, безусловно, были действия военно-политического руководства России для оказания на Украину давления политического, военного, дипломатического, финансового, экономического, социального характера в рамках достижения поставленных целей.

Ещё в годы правления Кучмы Москва, выразив недовольство первыми украинскими учебниками по истории Украины, потребовала совместного их редактирования. Требование Москвы получило поддержку Совета ветеранов Украины, возглавляемого генералом Иваном Герасимовым. Совет обратился к руководству Украины с требованием наложить мораторий на публикацию работ отечественных историков до полного согласования их концепции с российской и беларуской сторонами. В мае 2002 г. была создана украинско-российская рабочая группа для разработки новых учебников по истории Украины и России. Эту группу возглавляли вице-премьеры обоих государств — со стороны РФ Валентина Матвиенко, а со стороны Украины Владимир Семиноженко. Поводом для «согласования» была объявлена «общая история» Украины и России. Таким термином российские эксперты характеризуют период пребывания Украины и других постсоветских стран в составе Московского царства — Российской империи — Советского Союза.

При Кучме идея «согласования» не получила поддержки профессиональных историков Украины и учительской общественности, был создан Комитет в защиту украинской истории, почётным президентом которого согласился стать известный историк Ярослав Дашкевич. Появилось открытое письмо президенту Кучме, премьер-министру Кинаху и председателю Верховной Рады Литвину «по поводу угрозы политического пересмотра украинских учебников». В нём ведущие украинские историки, деятели культуры и искусств, многочисленные представители общественности заявили: «Мы настаиваем на роспуске упомянутой украинско-российской рабочей группы, поскольку пересмотр освещения истории в украинских учебниках в угоду политической конъюнктуре нынешних украинско-российских отношений считаем недопустимым».

Во время президентства В.Ющенко со стороны пророссийских политических сил постоянно звучали призывы «не переписывать историю» и «исправить» учебники. Попытки возродить советскую концепцию истории Украины стали еще наглее, когда в 2007 г. на парламентских выборах победила Партия регионов и премьер-министром стал В.Янукович. 19 декабря 2007 г. известный своими украинофобскими выступлениями регионал, нардеп В.Колесниченко обратился через газету «Сегодня» к другому члену ПР — вице-премьеру в правительстве Януковича Дмитрию Табачнику — с открытым письмом «Уроки лицемерия для «маленьких украинцев»», в котором призвал изменить содержание учебников. При этом он предложил, чтобы Юг и Восток учились по одним учебникам, Центр и Запад — по другим. Не надо быть проницательным аналитиком, чтобы понять истинную цель этого пророссийского политика: призыв к разжиганию межнациональной розни и расчленение Украины. В то же время в России, как заявил Путин в марте 2013 г., выступая на конференции Всероссийского народного фронта, это совершенно недопустимо: «Если мы будем на востоке изучать одну историю, на Урале — другую, а в европейской части — третью, это в целом может разрушить… единый гуманитарный простор нашей многонациональной нации».

Критика украинских учебников особенно усилилась после прихода к власти Януковича. Вспомнили идею «исправления», «согласования» и даже «совместного учебника». Уже 13 мая 2010 г. СМИ сообщили о договоренности между министрами образования РФ и Украины о создании совместного учебного пособия для учителей истории Украины и России. Министром образования Украины в то время был Дмитрий Табачник. Это был радикальный пророссийский политик, который «прославился» множеством антиукраинских и даже ксенофобских высказываний. Показательным выглядит также тот факт, что к созданию новых учебников не был допущен ни один из авторов первых украинских учебников.

С помощью специально подобранной рабочей группы по разработке учебных программ по истории в 2012 г. были внесены изменения в программы по истории Украины для 5–9 классов. Проанализировав программу, кандидат педагогических наук Сергей Терно констатировал: «Вместо Киевской державы» — «киевские князья»; вместо «Козацкой республики и Украинского козацкого государства» — «Украинское казачество в битвах и походах»; вместо «Возрождения украинского государства в 1917-1920 гг.» — «Украинцы в революции 1917-1920 гг.» и др. Таким образом, исчезает понятие «Украинское государство», вместо него возникают отдельные обезличенные фигуры князей, козаков и т.п.»

Текст новой редакции программы внушал мысль, что не было никакой украинского государства, не было выдающихся украинцев, которые отстаивали идею государственности. А само государство появилось только в 1991 г. с провозглашением независимости, что порождает ощущение искусственности и случайности этого события. А по закономерностям восприятия, первое впечатление часто бывает самым сильным и нередко определяет всё дальнейшее восприятие истории Украины.

Историческая наука оказывает влияние на социальную память, главным образом, через массовое историческое образование. События последних лет убеждают, что фальсификация истории остаётся одним из важнейших инструментов информационной войны. При этом, технологии конструирования необходимых представлений и их внедрения в общественное сознание применяются как на исторических событиях прошлого, так и в разрезе современных событий. Как писал Джордж Оруэлл в своем известном романе «1984»: «кто контролирует прошлое, тот контролирует будущее. Кто контролирует настоящее, контролирует прошлое».
«Ганьба! Слава! Тобто – добрий вечір!» ©

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #200 : Липень 01, 2017, 09:17:42 »
Цитувати (виділене)
Хореограф Павел Вирский вывел украинские народные танцы на большую сцену и был достойно вознагражден — премиями, орденами, зарубежными поездками. Все это перечеркнула мимолетная встреча с главным диверсантом нацистской Германии.
https://was.media/2017-06-29-skortseni-virskiy/



Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36404
  • Karma: 24119
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #201 : Липень 02, 2017, 14:12:27 »
1923 рік. Канадійська Альберта.

Offline Taranis

  • *****
  • Повідомлень: 5000
  • Karma: 612
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #202 : Липень 05, 2017, 11:08:10 »
Тимоти Снайдер
Историческая ответственность Германии перед Украиной
https://zbruc.eu/node/68036

Offline Daisy

  • *****
  • Повідомлень: 3023
  • Karma: 527
  • Стать: Жіноча
Re: Истоки истории
« Reply #203 : Липень 05, 2017, 12:28:48 »
Тимоти Снайдер
Историческая ответственность Германии перед Украиной
https://zbruc.eu/node/68036


Щось дуже запутано. І так звучить ніби українці які націоналісти то теж були колаборантами фашистів.

Offline Taranis

  • *****
  • Повідомлень: 5000
  • Karma: 612
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #204 : Липень 05, 2017, 13:23:40 »
Щось дуже запутано.
Ты прочитала все, до конца?
так звучить ніби українці які націоналісти то теж були колаборантами фашистів.
Почитаем
Цитувати (виділене)
...немає особливої кореляції між національністю і колабораціонізмом. Колаборували росіяни, колаборували кримські татари, колаборували білоруси. Всі колаборували. Наскільки нам відомо, немає кореляції між колабораціонізмом а національністю — за частковим винятком, звичайно, Volksdeutsche [фольксдойчів]. Але загалом між колабораціонізмом а національністю кореляції нема.
 
Треба пам'ятати ще дещо. Більшість — можливо, переважна більшість — людей, які співпрацювали з німецькою окупаційною владою, не були політично мотивованими. Вони колаборували з окупацією, яка була там, і яка є історичною відповідальністю Німеччини. Щось ніколи не говориться — тому що це незручна правда для кожного — про те, що з німцями колаборувало більше українських комуністів, ніж українських націоналістів. З цього не витягнеш жодних сенсів, тому ніхто ніколи цього не казав. Але саме так і є: з німецькою окупацією співпрацювало значно більше членів Комуністичної партії, ніж українських націоналістів.
 
І в цьому відношенні дуже багато людей, які колаборували з німецькою окупацією, колаборували з радянською політикою в 1930-х роках. Такі моменти — хоча вони дуже прості, та коли ви задумаєтесь про них, то вони стають абсолютно очевидними — є типовими для української історії. Типовим є факт, що спершу Україною керували як частиною Радянського Союзу, а потім — під неймовірно кривавою і руйнівною німецькою окупацією. Коли ми думаємо про те, як завершилася окупація, то часто переочуємо певні базові моменти — як те, що набагато більше українців загинуло, воюючи проти Вермахту, ніж воюючи на його боці — чого не можна сказати про кожну країну, яка вважається союзником.
 
Цього не можна сказати, наприклад, про Францію. Тому не існує офіційної французької історії Другої світової війни. І тому її не може бути навіть за Макрона. Є речі, які Макрон не може зробити, і одна з них та, що він не напише офіційної історії Другої світової війни у Франції, тому що на стороні країн Осі воювало більше французьких солдатів, ніж на боці союзників. (О'кей, ви не вважаєте це настільки незвичним, як я — нехай.)
 
Далі, на боці союзників воювало і, відповідно, загинуло більше українців, ніж французів; воювало і, відповідно, загинуло більше українців, ніж британців; воювало і, відповідно, загинуло більше українців, ніж американців; воювало і, відповідно, загинуло більше українців, ніж французів, британців і американців разом узятих. Разом узятих!

Offline Taranis

  • *****
  • Повідомлень: 5000
  • Karma: 612
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #205 : Липень 05, 2017, 13:25:38 »
Еще
Цитувати (виділене)
Спроби поневолити інший народ, сусідній народ залишають свій слід, якщо цьому прямо не протистояти. І що гірше — нині в Європі не те середовище, де такі дискусії можуть відбуватися безсторонньо.
 
Ми перебуваємо саме в тому моменті, коли німецькі спроби обговорити німецьку відповідальність завжди є одночасно частиною винесеної звідкись дискусії про відповідальність.
 
Отже, ми запитуємо: чому всі ці базові речі не пам'ятаються?
 
Чому не завжди пам'ятають, що Україна була основою, центром гітлерівської ідеології?
 
Чому не завжди пам’ятають, що Україна була центром німецького військового планування?
 
Чому не завжди пам’ятають, що українці були призначені рабами Німеччини?
 
Чому не завжди пам’ятають, що нацистська ідеологія українців сприймала як расово неповноцінних?
 
Чому не завжди пам’ятають, що коли ми хочемо зрозуміти Голокост, то повинні почати з України?
 
Чому не завжди пам’ятають, що 6.5 мільйонів мешканців Радянської України загинуло в результаті німецької окупації?
 
Є багато причин, але одна з них — це залишена колонізаторством спокуса розуму: схильність не помічати людей, яких не вважали людьми. Всі розмови про Україну як країну, яка не відбулась, або що українці не справжня нація, чи що українці поділені культурою в Deutschsprechen [німецькій поточній мові] не є чимось невинним — це спадщина спроби колонізації людей, яких не вважали людьми.
 
Розмірковувати про Україну, де до України застосовуються інші стандарти — ні, не ті, що це прекрасне у всіх відношеннях місце, навпаки: в тому сенсі, що ніколи не було українського народу чи ніколи не було української держави — і коли ці речі вмонтовані в німецьку мову без прямої конфронтації з німецькою ж спробою поневолення українців, розмірковувати про Україну такими слова не є невинним, такі слова в Німеччині мають бути історично відрефлексовані.
 
Тут зі всім цим є особлива проблема, про яку я згадаю лиш коротко, але все ж спробую трохи сказати. Спокуса для німців уникнути відповідальності — яка сама собою завжди є великою — заохочується саме російською зовнішньою політикою. Саме так, російська зовнішня політика полягає в тому, щоб поділити історію Радянського Союзу на дві частини: добру частину, яка є російською — і погану частину, яка є українською.
 
Те, що я маю на увазі, можу підсумувати для вас швидше, ніж це робить офіційний меморандум зовнішньополітичного відомства Росії: визволення — російське, колаборація — українська.
 
Саме так, це та лінія, якої вони дуже послідовно дотримуються, що в цій країні дає значний ефект.
 
Бо російська зовнішня політика розглядає німецьке почуття відповідальності як ресурс — саме як ресурс — щоб маніпулювати. І велика спокуса тут полягає в тому, що Німеччина, яка так багато зробила і яка багато в чому є такою зразковою в опрацюванні минулого, зазнає невдачі у цій центрально важливій частині стосовно України — в частині спокуси, яку пропонує Росія. Це ж так легко — сплутати Радянський Союз з Russland, і це стається постійно. Але це не є невинним.
 
Добре, російські дипломати так роблять, але жоден німець не має права так робити, жоден німець не повинен плутати Радянський Союз з Russland. Цього просто ніколи не повинно бути.
 
А спосіб, у який Росія розпоряджається своє політикою пам'яті, — це експорт безвідповідальності, це намовляння інших країн ставитись до України так, як вона сама ставиться до неї. І це особливо помітно в її концепції українських націоналістів, що є реальним історичним явищем, але надзвичайно, надзвичайно роздутим в дискурсі між росіянами а німцями.
 
Українські націоналісти, український націоналізм був причиною — або однією з причин — Великого голодомору 1932–1933 років; український націоналізм був однією з причин терору 1937–1938 років. Український націоналізм був однією з оприлюднених Сталіним причин масових депортацій мешканців радянської України після Другої світової війни. І український націоналізм був причиною для вторгнення Росії в Україну 2014 року.

Такою є загальна генеалогія, і саме для німців в цій точці є спокуса. Бо якщо війна була лише проти націоналізму, то чому німці мають виступати проти неї?
 
Якщо український уряд був націоналістичним, то чому ж Німеччина повинна щось робити, щоби зупинити Росію?
 
Небезпека тут полягає в тому, що ви подумки вступаєте у своєрідний пакт Молотова–Ріббентропа, де німці погоджуються з росіянами, що у злі, яке прийшло в Україну з Берліна і Москви, будуть звинувачені українці. Це так просто, так зручно, так спокусливо сказати: "Хіба ми, німці, не достатньо просили вибачення? Хіба ми не зразок для всіх інших!"

Offline Daisy

  • *****
  • Повідомлень: 3023
  • Karma: 527
  • Стать: Жіноча
Re: Истоки истории
« Reply #206 : Липень 05, 2017, 13:29:35 »
Якщо почитати відгуки під статтею то не одна я так прочитала ((моментами) і загалом стаття трішки нудно написанa. Можe так переклали.  :unknown: Подивлюся пізніше оригінал.

Offline Taranis

  • *****
  • Повідомлень: 5000
  • Karma: 612
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #207 : Липень 05, 2017, 13:38:38 »
Подивлюся пізніше оригінал.
Оригинал был пару недель назад.
Комментарии посмотрел.
Есть один для критиков

Luba Kyyanovska · ЛНМА им.Лысенка
Цитувати (виділене)
А що в ж цій доповіді незрозумілого? Якщо стисло, то, по-перше, він нагадує про жертви України, саме України, а не абстрактних радянських людей, в Другій світовій війні, які насправді надто великі, щоби про них забувати, по-друге, об"єктивно міркує про колаборантів, які були в усіх націй, а не лише в українців, як дуже часто нас пробують переконати, виховуючи комплекс національної неповноцінності (цим навіть деякі наші рідні питомі історики страждають!), а по-третє, дуже мудро зв"язує минуле з сучасністю, з тим, що російські політтехнологи пробують нав"язати всьому світові: переможці - росіяни, колаборанти - українці (і, відповідно, тому можна їх безкарно вбивати). І в чому справді Снайдер правий: треба називати речі своїми іменами, шанувати в своїй історії те, що того варте, і мати мужність покаятись за тих, хто винен в убивстві жінок, дітей і всіх, хто не міг захищатись і був без вини. Як на мене, це дуже мудра і чесна доповідь.

Offline Taranis

  • *****
  • Повідомлень: 5000
  • Karma: 612
  • Стать: Чоловіча
Re: Истоки истории
« Reply #208 : Липень 05, 2017, 23:20:25 »
Подивлюся пізніше оригінал.
Оригинал был пару недель назад.
Посмотри, пожалуйста


Offline Daisy

  • *****
  • Повідомлень: 3023
  • Karma: 527
  • Стать: Жіноча
Re: Истоки истории
« Reply #209 : Липень 06, 2017, 12:42:17 »
Подивлюся пізніше оригінал.
Оригинал был пару недель назад.
Посмотри, пожалуйста



Дякую,  подивлюся пізніше бо зараз нема часу.

0 Користувачів і 4 Гостей дивляться цю тему.