https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02EpoG1j7f1TXNNQsySGJ6w9TWnQkPd4rQTXmCXevD8VW5NtQP35xZbu6FgHxt9i8Kl&id=1608751088Анатолій Максимов
5 год ·
Вторгнення з метою "звільнення". Масовані обстріли. Свідомі вбивства цивільних снайперами. Зґвалтування, геноцид та етноцид. Списки тих, кого треба вбити, 100 тисяч жертв, 2 млн біженців.
Тисячі у братських могилах, замінована досі країна, яка знову балансує на межі конфлікту. Знайомо? Бо це вже було 30 років тому. Не в Україні, а в Боснії. На війні, яку світ вже й забув...
Видання Rolling Stone написало чудове, підкріплене документами, фото та відео розслідування про одне з найбільш відомих фото з тієї війни - з розстрілу мусульман в Бієліні у 1992 році. Посилання буде у коментарях, а тут - скорочений переклад.
Коли Міжнародний Трибунал по колишній Югославії готував справу проти лідера, його бойовики продовжували чинити звірства. Його звали Желько Ражнатович, більш відомий, як Аркан. А його спільників - Тиграми Аркана. Це був один з найбільш кривавих death squads на Балканах, а до БіГ кривавий слід йшов з Хорватії.
Змішане місто Бієліна було не першою локацією їхніх злочинів, до цього був Санскі Мост, де вони вбивали не-сербів. Головний герой історії та фото - солдат Тигрів Голубовіч, якому платила Служба Безпеки Сербії аж до 1995 року.
Югославія розвалювалася. Ультранаціоналіст Мілошевіч закликав до бою за "Велику Сербію" і робив зі свого народу жертв (ніц не нагадує?). Але колишні частини федерації оголошували незалежність. Комусь вдалося відкараскатись лише малою війною (10 днів у Словенії), але не Боснії.
Війна у Боснії спалахнула у квітні 1992 року, але дійшла до Сараєва приблизно 15 квітня. Втім, до того була Бієліна, яка всього у двох годинах їзди від Белграду. Серби казали, що прийшли "звільнити місто від ісламістів-фундаменталістів".
Тигри ходили від дверей до дверей зі списком "зрадників" і якщо знаходили - вбивали. Медіа у Сербії подавали дії, як героїчні (і знову українцям має бути знайомо). 2-4 квітня'92 вони вбили щонайменше 48 людей в місті.
Через два тижні, фото Рона Хавіва облетіли світ, який чи не вперше дізнався, про жахи, які тоді відбувалися в Європі. Воно стало, як би зараз сказали, вірусним. Його тоді і пізніше знали всі і навіть використовували у пропаганді (з останнього, що це відбувалося в Криму під час анексії). Але ніхто не знав особи солдата на передньому плані. І що він живий, непокараний, продовжує своє спокійне життя і працює DJ.
Досі 571 справа щодо war crimes залишається незакритою, в них - 4498 підозрюваних лише у Боснії. З Тигрів, як вже було сказано, не покарали майже нікого. У Сербії, як кажуть росзлідувачі, навіть досі таких як Тигри "прославляють". Аркан отримав свою персональну підозру 30 вересня 1997 року і те лише за Санскі Мост - ні слова про "Різню в Бієліні". А через три роки, 15 січня 2000 року, його застрелив Доброслав Гавріч біля лоббі готелю Інтернешнл. Розслідування Тигрів померло з ним.
У 2001 році арештували Мілошевіча, у 2003 - очільників СБ Сербії. Ну і нарешті правосуддя добралося і до Срджана Голубовіча, але...за нелегальну зброю та наркотики. Бієліна знову пройшла повз їхню увагу. Розслідування та судові розгляди тягнуться десятками років, а Голубовіч досі на волі.
Тим часом, дехто з Тигрів працює в уряді Сербії, інші пов'язані з організованою злочинністю. А дехто, як Ранко Моміч, звалив на тимчасово окупований Донбас ще у 2015, переховуючись від Інтерполу або приєднався до "нічних вовків" у рашці.
Лише двоє зі списку, який бачило видання, власне у тюрмі - Звєздан Йовановіч (ака Змія) з сербських "Червоних беретів" (спецслужба Сербії повністю під Арканом) за вбивство прем'єра Сербії Зорана Дінджича у 2003 році. І супертигр (один із засновників) Мілорад Улемек (ака Легія) - убив експрезидента країни Івана Стамболіча.
Але це все ще виключення. Третього важливого Тигра - Небойшу Джорджевіча (ака Сука) вбив у 1996 році хз хто. Він був з Голубовичем у Бієліні, є його фото в розграбованій мечеті.
Дехто вважає, що "еліти, які керували країною у 90х, повернулися". Зокрема, нинішній лідер Вучіч був міністром інформації у Мілошевіча. В Белграді - у рідному районі Голубовіча - досі є мурал, присвячений генералу Ратко Младічу, він же "М'ясник Боснії". Більш того, його охороняють від знищення! Приклад Боснії показує, що шлях до звинувачення росіян у war crimes може бути дуже довгим, виснажуючим та непростим, але він все одно має бути
