Сирійська армія за підтримки своїх союзників (Росія, іранські та ліванські (Хезболла) воєнізовані угруповання) захопила останнє велике місто, що утримували ІДІЛ - Абу-Кемаль на кордоні з Іраком. Воно було стратегічно важливим (писав про це вище), адже крізь нього проходить дорога, а неподалік КПП. Проте це не дає вирішальної переваги Асаду в громадянській війні, адже паралельно на північ від Євфрату наблизилась курдська армія за підтримки західної коаліції.
Вони зараз не дуже далеко від Абу-Кемалю та можуть майже без перешкод наблизитися до нього з того боку ріки. Лінія стикання асадівців та курдів тепер розтягнулася майже по всьому Євфрату та на північ від Алеппо. Те, про що писали експерти, починає здійснюватися - загроза нового воєнного конфлікту, тепер між курдами та асадівцями.
До того ж, на півночі Сирії відбулося перше зіткнення між асадівцями та повстанцями, яких підтримує Турція. До цього вони берегли перемир'я як задля боротьби з ІДІЛ, а також вимальовується перспектива, що курди стануть для них обопільним ворогом, тому цей клаптик, що не дає змогу курдам утворити наскрізну територію майже від Середземного моря до кордону з Іраном, важливий як для Анкари, так і для Дамаску. Звісно, офіційні представники Сирії кажуть, що звільнять місто та регіон від терористів бла-бла-бла, але поки що там свої зусилля не фокусували. До того ж, це зіткнення Ердогана та Путіна, зі спини якого Ердоган ніби-то витягнув ножа.
До речі, в Іраку відбулись зіткнення між їхньою армією та Пешмергою (війська іракських курдів). Якщо бути точним, то іракська армія швидко повернула спірні території провінції Кіркук, де знаходяться багато нафтових родовищ. Неузгодженість між різними курдськими угрупованнями, частина з яких погодилась віддати ці території без бою, дозволила завершити військову операцію за дві доби.
Короче, кінця війні поки що не видно.