Та поболіти я теж можу. 
І порепетувати трошки.
Особливо як Україна грає.
Але ж... Ну не знаю. 
Уяви себе поруч з ним у ту мить.
...або його зі мною...

Колись, ще коли навчався в школі,
на стадіоні після голу притягнув до себе однокласника.
Він спочатку пручався.
Потім затих.
Коли я його відсторонив, скельця в його окулярах були тріснуті
і трималися на носі тільки за рахунок перетинки.
Дужки відламалися і стирчали за вухами.
Що поробиш - так було треба...