Інтерв'ю таке собі страшненьке з народом, який про трампа книжки писав і знає його на протязі десятиліть:
‘He Has This Deep Fear That He Is Not a Legitimate President’деякі цитати з коротким перекладом.
Kruse: Michael, in your book, and other places, too, he has talked about how much he enjoys fighting. And he certainly fought a lot of people throughout the campaign, and he hasn’t stopped fighting. From Meryl Streep to the intelligence community, he’s still picking fights. Do you think he is going to pick fights with leaders of other countries? In other words, is there any indication that he would be able to separate the interests of the country now from his own personal pique?
Blair: Zero.
O’Brien: Absolutely not. There will be no divide there. The whole thing has been a vanity show from the second he ran to the Republican Convention. I think we can expect to see the same on Inauguration Day. He’s been unable to find a clean division between his own emotional needs and his own insecurities and simply being a healthy, strategically committed leader who wants to parse through good policy options and a wide series of public statements about the direction in which he’ll take the country.
"Відомо, що він вступав в публічні конфлікти з великою кількістю народу на протязі кампаніі, й постає питання - чи буде він входити в конфлікти такого рівня з іноземними лідерами? Чи є будь-які знаки, що він буде в змозі відділяти інтереси держави від своїх емоційних забаганок?"
Відповідь - однозначне "ні". "Ніякого розподілу не буде, він не в змозі відділити свої емоційні потреби та "тарганів" від своїх обов'язків як лідера, який реально керує справами."
But one thing I think that we have overlooked as we see Trump trying to delegitimize others is what I suspect is a feeling he has inside that nothing he’s ever achieved himself has ever been legitimate. This is a person who has never known whether anybody wants to be around him because he’s a person they want to be around or they want to be around his money. And since he’s promoted himself as this glamorous, incredibly wealthy person, that’s the draw he’s always given. So he doesn’t know if he has any legitimate relationships outside of his family, and that’s why he emphasizes family. … He’s always kind of gaming the system—not, in my view, winning on the merits. And even his election was with almost 3 million fewer votes than his opponent. So he has this deep fear that he is himself not a legitimate president, and I think that’s why he goes to such great lengths to delegitimize even the intelligence community, which is the president’s key resource in security, and he’s going to do this demeaning and delegitimizing behavior rather than accept what they have to tell him.
"Коли трамп намагається делегітимізувати інших - це ймовірно пов'язано з тим, що він
десь усередині відчуває, що все, чого він досяг самотужки - не є і ніколи не було легітимним. Він фактично ніколи не знав - чи хтось хоче бути навколо нього тому що він є таким, навколо кого хочеться бути, або це тільки його гроші, навколо котрих хочеться бути. Взагалі він не знає, чи є в нього якісь справжні відносини за межами його сім'ї, саме тому він так підкреслює значення сім'ї. Він завжди дурив систему, ніколи не вигравав за її правилами. Навіть зараз, коли він виграв вибори, за нього проголосувало на 3 мільйони менше народу.
Тому в нього, десь там глибоко всередині, живе страх, що він все ж таки є нелегітимним президентом, саме тому він йде так далеко у спробах делегітимізувати навіть розвідників, хоча саме вони є засадами його особистої безпеки."
Blair: I wanted to go back to one of the words that Michael used, which was “gaming the system,” which is so much a part of his dad’s—what Fred Trump did, what Donald has done. Looking for the loophole, pushing it as wide as possible, going through it. Donald did it through his whole career. His dad did it through his whole career with his use of federal subsidies and tax abatements. And now we’re seeing that he’s gaming the White House. He’s gaming, looking for the loopholes. The president is exempt from these conflict of interest laws. There’s an awful lot, it turns out, that are matters of tradition, of habit, of what we expect. But they’re not actually legally required—the tax returns, all of that. He’s gaming all of that. All of the things that people thought had to be done, don’t have to be done.
D’Antonio: I think Donald Trump measures himself by the number of norms that he can violate. The more he can get away with, the more he can thumb his nose at convention, the more powerful he feels.
"Ще раз - важливим є момент з "обдурюванням системи", "обіграшом її".
Так робив він на протязі всієї своєї кар'єри - шукав слабке місце, роздирав його якнайширше, пролізав туди. Так саме робив і його батько. І зараз він робить те ж саме з Білим домом як інституцією -
він його дурить. Він грає, шукає слабкі місця. Ось ці моменти з конфліктом інтересів. Фактично навколо президентської влади є до чортів багато такого, що є традиціями, звичками, тим, на що всі ми чекаємо, що так буде. Але все це за законом не обов'язково - звіти про податки, тощо. І він оцінює себе згідно кількості норм, які він може порушити. Що більше він може порушити і не бути за це покараним, то більш могутнім він себе відчуває."
O’Brien: At the end of the day, the two most powerful people in his White House, other than him, are going to be Jared Kushner and Ivanka Trump, and they’re going to have the final say on everything. And whatever Gary Cohn or Rex Tillerson or General Mattis or Jeff Sessions or Steve Bannon has to say, it will all end up getting filtered through Javanka.
Kruse: Did you just say “Javanka”?
O’Brien: Yeah. Other than those two, he won’t listen to anyone in a meaningful way, and he never has listened to anyone outside of his core group and family at the Trump Organization for decades, and that’s not going to change.
"Кінець кінцем, двома найбільш вагомими особами в його Білому домі, окрім нього самого, будуть Джаред Кушнер та Іванка Трамп, вони матимуть останнє слово у всьому. Що б не казали інші
(перелічено найважливіших людей у майбутньому кабінеті) - все це буде фільтруватися через "Джаванку".
Він нікого, окрім цих двох, не буде взагалі слухати осмислено. Десятиріччями це було саме так, це не зміниться."
Kruse: So, last question. At night, when it’s dark and it’s quiet and he’s not sleeping at the top of Trump Tower, do you think Donald Trump is worried that he’s in over his head?
Blair: Not in the least. No.
D’Antonio: I would say not in the least.
Blair: No, no. He’s like, “This is the best thing that’s ever happened.” He’s won the biggest contest there is. He’s got the world’s attention solid for the next four years.
"Останнє питання - вночі, коли темно й тихо і він не спить нагорі у трамп-тауер, чи є в нього хоч якесь побоювання, що він взяв вагу, яка заважка для нього?
- Ніяким чином, все що він думає зараз - "це найкраще з того, що траплялось зі мною". Він виграв найбільший конкурс у світі, чотири роки всі будуть звертати увагу саме на нього." Це все.
І чи не єдиний позитивний момент з усього інтерв'ю - що він, ймовірно, не буде перевіряти у деталях, чи виконуються його накази, якщо підлеглий не заперечує йому публічно,
тобто що при докладанні зусиль такі люди, як Маттіс та Помпео зможуть проводити свою політику. Якщо захочуть, звісно.
D’Antonio: I think the key thing that you said, Gwenda, was that he expects people to pay attention to his needs, and the job, seems to me, when you’re dealing with him, it should be about focusing on imagining what his ego requires and not contradicting him publicly. Maybe not even contradicting him one-on-one. I wonder if he’ll give orders and they may not be followed and he wouldn’t care if he doesn’t find out about it. He’s not going to be that concerned with the actual competent administration of the government. It’s going to be what he seems to be gaining or losing in public esteem. So almost like a monarch. Like a modern monarch. The figurehead who rallies people and gets credit for things.
Але ж - "він не буде перейматися, чи добре йдуть справи в управлінні, єдине, що його буде цікавити - чи він набирає чи втрачає в публічній повазі.
Майже як монарх - як сучасний монарх. Почесний голова, який надихає людей і отримує хвалу за речі, які роблять його підлеглі."
