Нотатки про насущне

[Eney ♔]

Черга за "Дізєлєм". 

[Shana]

Черга за "Дізєлєм". 

На висування кандидата в президенти. 

[Volf Ram]

Притула прохав за ним не займати

[Shana]

І таке може статись. Почекаємо. 

Монова
Насправді ніякої прослушки не треба.
Треба просто про неї вкинути.
А коли суспільство достатньо прогріється на цій темі, почати вкидати згенеровані ШІ аудіо на потрібну тему і з потрібними словами, сказаними потрібним голосом.
І майже впевнена, що вони десь вже лежать напоготові. А якщо у когось не лежать, то їх зараз похапцем монтуватимуть, ну бо гріх не скористатись таким жирним моментом.
Вкидатимуть всі: як русня, так і всередині периметру.
Піду пошукаю майку «а я казала», бо я таки казала. Коли всі ржали над сміщьними діпфейками і казали «тю, а що тут такого».
PS
Того, хто це вкинув, добре було б знайти і виїбати тубусом від NLAW.

[Eney ♔]

Серж Марко
Давайте зрозуміємо де ми зараз та чому.

Контрнаступ.

Зараз вже дискутувати про контрнаступ сенсу немає, бо до ЗСУ питання хоч і є в організації деяких операцій, але все ж таки правда в тому що нам не вистачило авіації та вогневої потужності. Швидко проривати заміновані укрепрайони, які прикриті протитанковими підрозділами, а в повітрі літають Ка-52 прикриті СУ-35 - це виявилось складною задачею. Повільно просуватись можна. Робити прориви- ніт.
F-16 досі в перспективі, АТАКМс дали піздно (був шанс прорідити аеродроми, щоб не дати ворожій авіації можливості швидко реагувати на події на полі боя, але...момент вже був втрачений).
Техніка для наступу приходила поза планом, снарядів взагалі прийшла тільки третина.
І так, можна критикувати Європу яка жила спокійно закриваючи очі на війну, на Америку з Трампом та неадекватними республіканцями, чий вплив важливий для нас- але в нас що, є інші союзники? Так, виходить що без США європейські країни НАТО ніхера не можуть проти Росії, а дві маленькі країни, які взяли в ЄС та НАТО для масовки, можуть бути взагалі корумповані та проросійські та саботувати нам багато процесів.

Це наші реалії. Інших в нас союзників немає, треба ефективно співпрацювати з тим що є, і не придумувати собі казки, бути реалістом. Союзники нас підтримують як можуть. Але є велика різниця між "як можуть" та "як нам треба".
Нам потрібна їх підтримка, і ЄС, і НАТО, і республіканській партії, і США в цілому.
Європа хоча і розвиває військове виробництво, але це не так швидко, да і треба зрозуміти що Європі треба компенсувати те, що вони вже віддали з складів.
Нещодавно була аналітика армій натівських країн Європи, у тому числі Германії, Англії, Франції, країн Прибалтіки- ну там дуже все складно, по суті якщо на НАТО (без США) нападуть, то сама боєздатна армія яка зможе зі сторони РФ протидіяти- це армія Польші, яка ці роки активно розвивалась.
Нажаль, жодна країна ЄС не виконала свої зобовʼязання по снарядам та техніці 😞
Якось такі реалії.

Вже восени почався снарядний кризис в ЗСУ. Деякі типи боєприпасів (Ескалібури, Смарти, 105-мм) взагалі пропали.

Нажаль Росія отримала свою партію боєприпасів для наступної активної фази. І це тільки те що нам відомо.

Після контрнаступу (в якому не дивлячись на скромні територіальні результати, ми змогли винести більше техніки та людей ніж самі втратили) ЗСУ потрапили в складне становище. Простий нарід вже вирішив що коли ми в наступі, то ми вже всіх перемагаємо, і треба просто вболівати за ЗСУ як за футбольну команду, і все буде гуд.

Реальність була дещо іншою. Під час українського наступу не думали над тим, що треба буде ротувати підрозділи та обновляти особовий склад.
В результаті нарід непогано під час контрнаступу проапгрейдив скіл "як не попасти в ЗСУ та займатися безпечним патріотизмом", а ЗСУ знекровилися. І коли ВС РФ пішли вперед, саме ротація підрозділів стала складною темою. З цього і проблеми, це разрив в людях. І зараз цей розрив...великий. Росію якраз мотивує зараз наступати той факт, що вони знають примірну кількість сил оборони. Тому вони вважають що можуть нас дожати. Тому і торопляться, викидають багато резервів та техніки саме зараз, поки ми не провели нову мобілізацію. І вони самі видихаються, але вірять що зможуть встигнути віджати в нас території поки ми обновимо особовий склад в бригадах.

Ми зараз тут.

Що буде далі?
Буде робота над помилками.
Будуть введені жорсткі закони звʼязані з мобілізацією та уклоністами. І не один закон.
Ми відстоїмо цю зиму. Будемо старатися становитись більш самостійними, розвивати ВПК, дрони, РЕБ, арту.

В наступному році почнуться авіаційні зіткнення. Закидувати КАБами та ракетами наші міста вже буде не так просто. Ми проведемо ротації, і багато людей які ще вчора морозились від повісток, прийдуть в ЗСУ і з подивом побачуть що в цій реальності можна жити. Ми будемо розвивати артилерію, баражуючи боєприпаси, і зробимо нарешті ОР-1, що і буде запорукою нашого завтрашнього дня. Ми будемо лаятись, звинувачувати друг друга та командування та владу, публікувати нові зашквари в фейсбук, але вперто захищати свою країну, та чекати можливості деокупувати наші території. Але це буде потім.
А сьогодні нам треба пережити цю зиму. І ми це зробимо. Як пережили вже дві.
Все буде Україна. Я дізнавався.

[Shana]

Telegram-канали «Труха» та «Вертикаль» заявили, що змогли отримати акредитацію на підсумкову пресконференцію президента Володимира Зеленського, яка відбудеться вже 19 грудня.
Про це йдеться у повідомленнях «Трухи» та «Вертикалі».

Тим часом головний редактор «Цензор.Нет» Юрій Бутусов повідомив, що його видання подало заявку на участь у пресконференції Зеленського, але пресслужба Офісу президента навіть не відповіла.

Медіаекспертка Оксана Романюк зазначила: те що Офіс президента «легітимізує» «Труху» та інші анонімні Telegram-канали і прирівнює їх до професійних медіа, «є просто ударом по всіх кампаніях з медіаграмотності» в Україні.

«Ми не зможемо пояснити громадянам, що не так з анонімними бачками, які ставлять приховану рекламу, фейки, і невідомо кому належать, якщо їх легітимізує сам Офіс президента. І це також небезпечно, тому що окрім "Трухи", є купа тіньових російських медіаакторів, які використовують Telegram-канали в інформаційній війні проти України», — зазначила вона.

Медіаекспертка додала, що Telegram-канали, які називають себе медіа, «чомусь не палають бажанням реєструватись в Нацраді».

«Бо тоді треба буде засвітити власника, юридичну адресу, припинити джинсу і треш, і нести відповідальність, яку несуть реальні медіа», — пише Романюк.

[Shana]

А це часом не дружина (чи інша родичка) нашого Старини ?

Згідно Вікі її чоловіка звуть Артем, а Старина - Андрій. 

[Shana]

Плюси, мінуси і маніпуляції. Прес-конференція Зеленського очима психолога

Знадобилося вдруге передивитися пресконференцію президента Володимира Зеленського, щоб зрозуміти, що не так з образом першої особи держави

Спробую коротко, бо вже багато всяких аналітиків висловились, та інформації про конференцію більше, ніж інформації в самій конференції.

"Я, я, я"
Перше, на що звернув увагу — зацикленість Зеленського на собі. Чи це зроблено спеціально, чи це рольова позиція, яку він не в змозі приховати, але у відповідях на питання дуже часто звучало саме це – "я, моє, мої". Хтось із колег вже порахував, що за дві години він сказав ці слова 200 разів.

Це і про славнозвісне вже "я не тряпка", і про намагання догодити польській стороні, коли президент каже: "Вони (українці) почали захищати вас (поляків). Не МЕНЕ!" У такому випадку не зовсім зрозуміло, чи це президент представляє державу, чи це держава представляє президента.

Володимир Зеленський так подає інформацію про міжнародні стосунки, наче це він керує іншими президентами й оцінює їх роботу. Так, наприклад, пряма мова: "Шановний президент Ердоган не показав себе". А от прем’єру Іспанії пощастило, він "великий молодець, дуже допомагав МЕНІ".

І тут складно висловити незгоду. Дійсно, Санчес молодець, а Ердоган "того". Але до чого тут таке зверхнє ставлення — не відомо. Чи нас приймають за дітей, яким можна розповідати казки, чи це така форма політичного стендапу для встановлення більш довірливих стосунків із журналістами на конференціях — не знаю. Але щось мені здається, що ні Санчесу, ні тим більше Ердогану не сподобалось би прочитати у своїй пресі ось такі відгуки президента України про їх "роботу".

Далі акцент на своєму "я" проявився і в суперечці із журналісткою "Дзеркала тижня", яку Володимир Олександрович прямим текстом став навчати, як треба буде в майбутньому ставити йому питання, і у фразі "Ну уж вибачте, який є", адресованої журналістові "УП" Михайлу Ткачу.

Помічаю, що з роками Володимир Зеленський лише сильніше акцентує увагу на необхідності сприймати його таким, який він є, і на відмові змінюватись під впливом обставин, вимог або чиїхось очікувань. І війна не припинила, а навіть прискорила цей процес "бронзовіння".

До речі, стосовно фрази "я не тряпка" так само виникають питання. Йшлося про блокування кордонів держави Україна, а не власних кордонів Володимира Зеленського. Тому така оперсоналізована риторика видає дивні акценти на власній персоні більше, ніж на суб’єкті під назвою "Україна".

Cпойлер

Загальне враження про пріоритети президента
Все, що стосується міжнародних стосунків і міжнародної роботи, Володимир Зеленський знає на достатньо високому рівні (як на мене; фахівці, мабуть, мають іншу думку). Він пам’ятає та використовує цифри надходжень, оперує іменами політиків та впливових персон, згадує місця та періоди зустрічей, відмічає вклад кожної країни чи персони в допомогу Україні.

Але все, що пов’язане з внутрішніми справами, зокрема і з питаннями війни, викликає у нього знервоване роздратування.

Умовно кажучи: зовнішня політика — точні дані, внутрішні справи — загальні фрази. Складається враження, що президенту взагалі не дуже цікаво, що відбувається всередині. Він захопився геополітичними процесами. Одразу згадується ще один відомий політик, який саме так ставився до своєї відповідальної роботи — прем’єр-міністр Швеції Улоф Пальме. Свого часу шведські газети писали, насміхаючись над ним, що "вчора з коротким дипломатичним візитом до Швеції прибув прем’єр-міністр Швеції".

Але ми не в мирній Європі, тож питання внутрішні справ для нас набагато важливіші, ніж для шведів.

Тим більше, що така розстановка пріоритетів створює загрозу всередині суспільства. Володимир Зеленський рапортує про нові залучені мільйони мільярдів, а суспільство очікує вирішення ближчих для пересічного громадянина питань — корупції, війни, економічного відновлення, безпеки. Але президент наче взагалі не чує про їх важливість. Про всяк випадок, саме такий висновок я можу зробити з того, як він знецінює важливі проблемні запитання, які його дратують.

Увага до невербаліки, та "що ж не так з ногами"
Всю конференцію я звертав увагу на невербальні сигнали Володимира Зеленського, і мене не залишало відчуття суцільного трагізму.

Він почав конференцію з такого виразу обличчя, наче тільки що прийшов з похорону.
Трагічні інтонації в голосі, часто ним самим перервана відповідь, коли він несподівано замовкає на секунду-дві, наче підшукує якесь слово, чи бореться зі спазмами в горлі.
Дивний характер побудови фраз, наче ми слухаємо якийсь внутрішній діалог, але трансляція періодично переривається.
Занадто сильна трагічна міміка., яка привертає до себе увагу особливо в ті моменти, коли Володимир Зеленський дає відповіді навіть на досить спокійні запитання. Все це якось дуже сильно, дуже напружено, дуже трагічно.
І врешті решт я звернув увагу на те, як він сидить. Це дуже важливий нюанс саме в сенсі прихованих сигналів, завдяки яким можна передавати емоційне послання, а можна і "спалитися".

Практично всі дві години, від самого початку і до кінця, Володимир Зеленський сидів, підсунувши одну ногу під стілець так, наче ось-ось збирається вставати. Така посадка як раз характерна для людей, які дійсно збираються встати й піти. І така поза формується частіше за все у двох випадках:

Коли людина відчуває дискомфорт і підсвідомо хоче втекти із неприємного середовища.
Коли людина відчуває закінчення зустрічі.
Ні перший, ні другий варіант тут не спрацьовують, тому що Зеленський не весь час відчував дискомфорт. Багато часу він був в темі й отримував задоволення від своїх відповідей, але поза не змінювалась. А ще не спрацьовує другий варіант, бо Володимир Зеленський і на початку зустрічі знав, скільки вона триватиме.

Особливість такої пози в тому, що вона дуже незручна, і зазвичай люди не можуть довго так сидіти. Тіло відчуває напруження через дисбаланс рівноваги, деякі м’язи перенапружуються, і людина швидко сідає так, як їй зручно. І є лише один варіант, коли людина може просидіти в такій позі так довго, як це зробив Володимир Зеленський — коли це робиться свідомо.

Тим більше, що на самому кінці зустрічі, вже на фінальній відповіді на останнє запитання, коли така дискомфортна поза як раз і була б доречною (бо вже прямо зараз, після останньої відповіді, можна нарешті закінчити зустріч і піти у своїх термінових справах) — саме тоді Володимир Зеленський сідає більш комфортно і розподіляє вагу тіла симетрично.

Цей невербальний сигнал є важливим, бо демонструє свідоме бажання здаватися заклопотаним, трагічним, трошки знервованим, надмірно зайнятим і мегавтомленим.

Це зовсім не означає, що Володимир Зеленський не втомився. Думаю, навіть навпаки. Це не означає, що він не зайнятий і не заклопотаний. Це просто означає, що актор все одно залишається актором, навіть якщо він вже не актор і навколо війна. Він все одно готується до важливої підсумкової пресконференції, яку дивитимуться мільйони людей. Він все одно працює над тим, як себе подати. І номер з ногою під стільцем і незручною посадкою, що буде призводити до формування чітких і однозначних сигналів напруги, втоми й квапливості, до речі, дуже цікава ідея. Я її вперше бачу у виконанні політика.

Чи сприймати всі інші ключові моменти й тези цього виступу президента як фальшиві — не знаю. Думаю, що штучність невербаліки й намагання проманіпулювати з образом власної заклопотаності перед величезною аудиторією не є підставою вважати фальшивим все інше.

Плюси
У будь-якому виступі є свої плюси, й було б зовсім неправильно про них промовчати.

Я вважаю, що Володимир Зеленський достатньо сильно еволюціонував як спікер за ці роки. І на цій конференції я б хотів виділити три відповіді, які мені здалися доречними, професійними та при цьому дуже особистими, пропущеними через власні переживання і власний досвід.

Блискавична відповідь турецькому журналісту про порівняння України та Палестини. Відповідь і ввічлива, і тверда. І дуже коротка, що не зовсім часто буває у нашого Верховного. І тому ще більш блискавична, як на мене.
Відповідь про можливі перемовини з Кремлем. Вона навпаки вийшла достатньо довгою, з переліченням величезної кількості фактів, особливостей міжнародних стосунків, згадками про іноземних політиків, і в фіналі — чітка і логічна підводка про неможливість проведення таких перемовин, спираючись на все вищеперераховане. Складна, але структурована логіка. Браво.
Відповідь на питання про обміни полоненими, які (обміни) застопорилися. Це одне з небагатьох проблемних питань, під час відповіді на які Володимир Зеленський не намагався протиставляти себе журналістам, а навпаки приєднався, пообіцяв передати інформацію відповідним особам, виступив разом проти заявленої проблеми, а не проти того, хто про неї запитав. А ще — надав додаткову інформацію не лише про обмін військових і цивільних, але і про повернення дітей, і про повернення українців з Гази. Чітка, конкретна, не дуже глибока, але відверта відповідь.
Ані про конфлікт з Залужним, який (конфлікт) насправді є, ані про знецінення ролі західних партнерів писати не буду. Про це вже писали й казали інші фахівці.

Хочу лише відзначити, що питання від телеканалів "Рада" і "Freedom" дійсно виглядають як найбільша фальш і маніпуляція всієї цієї зустрічі. Ганьба! Ганьба!

P.S. І ще на останок. Я розкрив секрет суперсили Єрмака!

Ніхто не може так, як він, дивитися не кліпаючи й не відвертаючи погляд від президента дві години. Ніхто так не може

[Volf Ram]

Ще пару років війни і може навчиться закінчувати речення яке почав. Ми почекаємо, задля навчання найвеличнішого нічого не шкода.

[RedCat]

Блогер Віталій Чепинога спеціально для "Телеграфа" розповів про особливості святкуванні Різдва та Нового року в Україні

"Внепевні часи живіть на повну" – радять нам давні священні писання, психологи-самоуки та персональні коучі з саморозвитку. То ми так і робимо. Бо часи наші саме такі – непевні. Хоча, як колись казав Тарас Прохасько, всі часи – непевні. І то нам тільки видається, що часи, які випали на нашу долю якісь особливі, бо нам саме в ці часи випало жити.

Особливо на повну нам виходить жити у всілякі свята, а їх ми наприкінці року – маємо й маємо. Два Різдва й два нових роки, а ще раніше два святих Миколаї. Незабаром – Водохреща. Їх теж два. Мабуть. І ще день якогось Валентина, коли треба дарувати серця. Чи їх також два поки що достеменно не відомо, але там ближче до дати розберемося якось. А прямо посеред Києва стоїть ханукальна менора, яку ми про всяк випадок святкуємо також. І взагалі – від Романа до Йордана, — як кажуть у нас люди в ці зимові дні. Від того Йордана ще якийсь час, а там і Колодій, Сиропуст, Масниця. І вже аж за тим настає Великий Піст, який ми ніяк не празнуємо. Не заходить нам той піст чогось, не наше… Млинці й вареники ще празнуємо, а сам піст – ні. Таке…

А що ви хочете? Така земля, така історія, така планида. Через наші території за віки перейшло й промандрувало скільки різного люду, що вже й не докопаєшся до "ісконної" традиції. Та й чи була вона коли взагалі та "ісконність"?

Однак не все воно так просто, як видається на перший погляд. Бо навіть свята наші люди якось примудряються використовувати для того, щоб з’ясувати, хто якої орієнтації? Час від часу і трапляються в соціальних мережах банальні сварки й цілі наукові дискусії: Допоки ви будете святкувати Різдво по-старому? Як вам не соромно? Ви свідомо занурюєте себе в московський культурний контекст! А їм відповідають: діди-прадіди святкували Різдво сьомого січня, і ми так повинні! – Ні, не повинні! – 25-го грудня – то католицьке Різдво! – Та яке католицьке, що ви мелете? Весь світ зроду 25-го відзначає, всі крім нас! – Ми будемо сьомого! – А старий новий рік – це взагалі якийсь абсурд, немає такого свята. — Є! На старий новий рік – Маланки! – Якої Маланки? – А колядувать тепер коли? – Ой, коли хочете, тоді й колядуйте!

І я думаю, це теж нормально. Традиції не створюються за один день. Свята не впроваджуються директивними методами. Свята — така штука, що вкорінена в наших звичках і звичаях, в спеціальних ритуалах та обрядах, в історіях наших родин. Не просто отак взяти та відмовитися від свого, давнього. Та й не треба.

Покійний владика Української греко-католицької церкви Любомир Гузар якось розповідав, що ще в перші роки незалежності була ідея перенести Різдво на 25 грудня. Бо для Західної України – це природньо. Але клір, той самий греко-католицький клір, відповів: "Не дай Боже, щоб ми святкували разом з поляками!". Отакої!

Але далі Блаженніший каже: Календар – то є тільки календар, числення часу. Календар не повинен бути мірилом чи засобом. Не мішайте гороху з капустою. Дата святкування не має найменшої важливості.

І з цим не можна не погодитися. Бо хто його зна, коли той Іісус народився насправді. Та й чи так важливо! Головне, що Родився Бог! І – славімо його! Головне, що це трапилося, і трапляється кожного року, як велике таїнство і велике Диво… — Народився бог на санях, в лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий… Оце – важливе! Оце – головне! Радуйся, Земле! Син Божий народився!

Словом, святкуйте, хто коли і як захоче. То – не гріх. Принаймні, не смертний. Варіть кутю, ставте дванадцять страв на стіл, наливайте по чарці… Різдво, новий рік – це саме ті свята, коли, як відомо, трапляються Дива. А нам ці дива зараз дуже потрібні. Маємо бути з чистими серцями, душами й помислами, даруйте за повчання.

Я вам розкажу, коли Різдво святкую особисто я. Я відзначатиму Різдво за новим стилем і новим календарем – 25-го грудня. А потім я відзначатиму Різдво за старим стилем і старим календарем. 7-го січня. І вам так раджу. Ми живемо в перехідному періоді, і треба з того користати. Два Різдва ще нікому не завадили.

Старий новий рік я ніяк не святкую, але до свата "посівать" зайду. Насиплю пшениці на підлогу: сію-вію посіваю, з новим роком вас вітаю! Так "положено"!

До речі ви ніколи не задумувалися про те, з якого лиха у нас оце "сію, вію, посіваю" — приходиться на середину зими? Чого б це воно сіялося в січні місяці? А "Щедрик-щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка"? Яка ластівочка посеред самих морозів? Звідки вона взялася?

Та ж цим пісням-приспівам значно більше років, ніж нашим святам. І співали їх наші давні предки ще в сиву давнину, тоді, коли новий рік відзначався 1-го березня, на самому початку весни. І погодьтеся, це було абсолютно логічно: була зима, спала природа, спала земля. І ось – надійшла весна, все прокидається, починається нове життя, стартує новий віковічний цикл. Новий рік…

Бачте, як воно виходить. Є в нас новий рік, є старий новий рік, а є ще й давній новий рік. І це ми ще не копали глибше й далі!

Святкуйте! Сподівайтеся! Вірте! Любіть! З Різдвом Христовим! З новим роком! Хай на все добре! Хай Перемога!

[Eney ♔]

informnapalm

На фоні надзвичайних зусиль росіян щодо зриву постачань в Україну озброєння та боєприпасів з країн Заходу, крім ручних пропагандистів та агентів впливу, російські підрозділи психологічних операцій активізували активну роботу через соцмережі для вербування дітей, підлітків, лудоманів та інших категорій людей, яким в обмін на фінансову винагороду пропонують не тільки збирати інформацію для нанесення ракетно-дронових ударів, а і просто створювати контент, потрібний росіянам для пропаганди на Заході.

Підліткам пропонують, наприклад, зняти хайпові тік-ток роліки або сторіз з прапором 3 Райху, маскуючи це під різні флешмоби.
Достатньо одного роліку з регочущими підлітками в якомусь районі України за дрібний прайс, і потім ці відео вже тиражуються російським агітпропом та агентами впливу на Заході.

Дивно, що наприкінці 2023 року такі примітивні способи пропаганди досі працюють і на них виділяються кошти. Бо, чомусь, для західного глядача, якому на голову не летять російські снаряди, ще досі лишаються важливими візуальні вкиди та провокації, які він сприймає за реальність. Правда ж в тому, що цю викривлену "реальність" малюють штучно і розганяють через Такера Карлсона та інших пропагандистів.

[Eney ♔]

Різдвяно-насущне від Чепіноги

Дід Андрій ходив до баби Тетяни, на блядки, в сусіднє село.

Розказував: вовки кожен раз гналися за мною, аж до Воронинець, зубами клацали. Спочатку на дерево ліз, а потім обридло, кілком їх бив.

Батько каже: і за мною вовки гналися, як до Каті (дочка дідова) ходив. Раз, аж четверо. На вільсі до ранку просидів.

Дід каже: не бреши, Міша, тоді вовків вже не було. Може, собаки?

Розкажіть мені про любов і день Валінтіна…

)

[Eney ♔]

Людське, через сторіччя

"Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?"
— Ах, за мною через став
Аж сто вовків гналось!
"Бог з тобою... Сто вовків!..
Та б село почуло..."
— Та вірно пак і не сто,
А п'ятдесят було.
"Та й п'ятдесят диво в нас...
Де б їх стільки взялось?"
— Ну, Іванцю! нехай так,
Але десять гналось..." 🙂

[Eney ♔]

Пилип Духлій
Ніколи не відчуваєш життя так повно, як поруч із смертю.

Щасливого Різдва!

[Shana]

 
Вчора ранком мій чоловік повертався з Києва електричкою. Поруч з ним сів молодий військовий з великим рюкзаком. Мабуть їхав до місця призначення.
Чоловік сказав, що всі, хто проходив повз хлопця до виходу, казали йому "Дякую". А продавчиня кави у вагоні відмовилась брати з військового гроші.

[Shana]

Може за 30 років 73% мудрого наріда теж схаменеться.
Але, як кажуть, "запізно пити боржомі, коли печінка вже відпала".

КМІС

З 2023 року основні християнські Церкви України відзначають Різдво Христове 25 грудня (при цьому 69% українців зараховують Різдво до найбільш важливих для них державних свят). Разом з цим 25 грудня також є важливою датою для України з іншого приводу – у цей день офіційно припинив своє існування Радянський Союз. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року відіграв потужну роль у завершенні розпаду СРСР. І хоча частіше (заслужено) зараз згадується голосування за Незалежність, проте в цей день також в Україні відбулися перші вибори Президента. Серед 6 кандидатів майже 62% набрав Л. Кравчук (найбільше у всіх регіонах, крім трьох областей Галичини), а В. Чорновіл набрав трохи більше 23%. Як багато хто вважає, результати цих президентських виборів значною мірою вплинули на подальший розвиток уже незалежної України. Тому недивно, що один із напрямків міркувань про альтернативну історію (наприклад, «де ми звернули не туди?») – це розмірковувати, а як би склалась доля України у разі інших результатів виборів.

У грудні 2023 року ми поцікавилися у респондентів, а за кого з двох основних кандидатів вони би зараз віддали голос, якби опинилися в 1991 року (для спрощення ми запитували лише про Л. Кравчука і В. Чорновола). Серед нинішніх українців зараз би 74% проголосували за В. Чорновола, а за Л. Кравчука віддали би свій голос 13%. У перерахунку до тих, хто голосував би і визначився з вибором, 86% голосів було би подано за В. Чорновола, 14% – за Л. Кравчука. Зокрема, серед респондентів, які дійсно в 1991 році мало право голосу (зараз це люди у віці 50 років і старше) 81% проголосували б за В. Чорновола і 10% – за Л. Кравчука.

[Eney ♔]

Євген Якунов
...Якби українці могли
----------------------------------
опинитися у 1991 році, коли були вибори першого президента України, то 81 %  проголосували б за В’ячеслава Чорновола, порадував соцдослідженням КМІС..

І я не сумніваюся, що це так і було б.

Більш за те, якби сучасні українці опинилися в 1980 році, то й тоді вони проголосували б за Чорновола. Хоча вибори президента тоді КПУ й не думала проводити, а сам Чорновіл грів шконку в якомусь якутському таборі. Але обрали б, бо ми такі!

А якби  перенеслися у 1939 рік, то зрозуміло, обрали б президентом Бандеру.  А 1846 року всі як один проголосували б за Тараса Шевченка...

З цим усе ясно.

Значно цікавіше, як на мене, було б з'ясувати інше - що було б, якби українці 1991 року за допомогою машини часу мали змогу перенестися в наш час і  проголосувати за президента України сьогодні?  За кого б вони, громадяни СРСР і жителі Радянської України віддали свої голоси?

А численне населення України 1918 року? За кого б проголосувало сьогодні воно? Навпроти чийого прізвища поставили б галочку сьогодні?

Підозрюю, нам їхній вибір не дуже би сподобався...

[Shana]

Дмитро Чекалкин
Forwarded from
👀Прозріваю 🇺🇦
​👀Схоже, темою мобілізації Офіс Зеленського хоче збити рейтинги Залужного.

Дивіться самі:
👉Вчора Кабмін Зеленського вніс законопроєкт про посилення мобілізації. Вніс попри те, що профільний комітет Ради спільно з робочою групою та самим Міноборони працювали над іншим проєктом протягом останніх трьох місяців. Навіщо таке робити, якщо це не пряма вказівка ОП?

👉Урядовий закон має суттєві відмінності, які несуть корупційні ризики. Мова в першу чергу про обмеження прав тих, кого ТЦК назве ухилянтами і внесе в список боржників. І ось ці обмеження зараз викликали найбільше збурення у суспільстві.

👉Минулого тижня Зеленський на пресконференції видав плани Генштабу по мобілізації, заявивши, що за 2024 рік треба мобілізувати близько півмільйона громадян. При цьому всю відповідальність за мобілізацію він навмисне перекладає на Генштаб і Залужного. Хоча це обов’язок президента і його уряду. Ну або щонайменше ставки, де Зеленський головний. 🤷‍♂️

👉А вже з вихідних по містах України почали «бушувати» ТЦК і видавати повістки як не під супермаркетами, то на блокпостах. Зокрема, у столиці заявляють про «навчання» до 28 грудня, під час яких формують тимчасові блокпости по місту. Де теж фіксують факти видачі повісток.

Отже. Ми з вами вже не раз бачили, що для Зеленського і його команди особисті рейтинги шостого важливіші за спільну перемогу. Також в ОП зрозуміли, що перебити рейтинги Залужного серед військових – неможливо. Це видно по риториці Зеленського все на тій же пресконфереції.

Тому ОПа спрямовує сили на боротьбу за підтримку пасіонарних цивільних – власне тих, хто у 2019 склав більшість із 73%.

Тепер вони розігрують спектакль, мовляв дивіться, «погані військові» хочуть усіх вас забрати в армію. Ця тема буде посилюватись і нагнітатись щонайменше ще тижні зо три із задіянням президентської вертикалі: ВЦА, ТЦК, уряду.

❗️Далі має вийти на сцену Зеленський і «врятувати» свій потенційний електорат. Тобто, все вказує на те, що навіть якщо Рада ухвалить цей урядовий законопроект зі скандальними нормами – Зеленський його щонайменше поверне на доопрацювання, а то й заветує. У цьому ми зможемо переконатись вже в найближчі місяць-два.

При цьому Генштабу дійсно потрібна якісна мобілізація. Якісна – це мобілізація вмотивованих, по спеціальностям. Саме на це мала бути спрямована реформа мобілізаційних норм, аби фахівці різних сфер потрапляли на найбільш відповідні посади, а не як попало.

І військовим нашим треба нормальна ротація. Тим, хто два роки сидить в окопах без жодного розуміння, коли їх замінять підготовлені люди, щоб наші сили на передовій не втратили в ефективності оборони та контратак.

😱І найстрашніше – що саме Генштаб та наші воїни стануть заручникам цих політичних ігрищ Банкової. Бо остаточне ухвалення закону про мобілізацію може затягнутись мінімум на півроку і цим зірвати усі плани Генштабу та ротацію наших бійців. І все заради рейтингів найвеличнішого.

Чи правда це – ви зможете побачити самі вже в найближчому майбутньому. А зараз не забувайте допомагати армії, бо попри ці політичні інтриги, армія та народ мають залишатись єдиними!

[Eney ♔]

Морський бій за версією ЗСУ

Кирилл Данильченко
1 год  ·
Немає в цій війні того, що ми не зробили би з російським флотом.
Удари безекіпажними дронами у морі.
Наприклад, ураження ВДК "Оленегорский горняк" на рейді Новоросійська з тяжкими ушкодженнями (корабель з Північного флоту).
Удари "Точками" по інших ВДК у Бердянську: "Саратов" здетонував від пожежі так, що йому вивернуло апарель (Засіб вивантаження десантної техніки – Ред.), і корабель ліг на дно, а "Цезарь Куников" пошкодили так, що довелося ремонтуватися рік.
Спочатку враження штабу ЧФ РФ дронами у центрі Севастополя, а згодом - "приліт" по ньому крилатих ракет.
Знищення найбільшого нафтосховища на головній базі.
Підриви на мінах у відкритому морі та на рейді Севастополя.
Постраждав від ракет "Гарпун" буксир "Василь Бех", разом із ЗРК "Тор"
Нарешті найвідоміший епізод - накриття парним залпом українськими протикорабельними ракетами "Нептун" флагмана крейсера "Москва" з сильною пожежею та затопленням. "Вбивця авіаносців" та "загроза для НАТО" загинув від класичних дозвукових ракет.
Було ще влучання по підводному човну, носію "Калібрів", і, одночасно, влучання по ВДК "Мінськ", якому повністю "зрізало" надбудови - це ремонт на кілька років, якщо він взагалі можливий.
У ніч проти 26 грудня в місті Феодосія українська армія завдала ракетного удару і знищила великий десантний корабель "Новочеркаськ".
Дісталося і ракетним кораблям – прямо біля причальної стіни керченського заводу "Залив" дістали малий ракетний корабель "Аскольд", а перед цим вивели з ладу інший носій ракет – "Великий Устюг".
На аеродромі "Саки" – ймовірне ураження "Нептуном", переробленим під удари по землі, шести бомбардувальників Су-24 і чотирьох винищувачів Су-30.
Авіацію українці збивали і в небі над Чорним морем: потопили Су-24, який ставив міни далеко від берега, збили Су-30СМ російської морської авіації біля Миколаєва, чий пілот потрапив у полон. І був ще Су-34, який збили біля Одеси.
Закінчилося тим, що ЧФ РФ, побоюючись за власну безпеку, почав тралити шляхи біля Севастополя і прийняв рішення про вихід на базу Новоросійська.
Тобто після ударів по штабах, неодноразових атак дронами на рейді, ударів по сухих доках і біля причалів російські моряки усвідомили, що вони можуть закінчитися фізично.
Водночас нинішній Чорноморський флот навіть попри всі втрати і часткове переведення у Новоросійськ (де росіянам важче завантажувати "Калібри" на свої ракетоносці) все ще залишається серйозним противником.
І тут справа навіть не в тому, що у них вистачає носіїв крилатих ракет, є три підводні човни і можливість переганяти малі ракетні кораблі через канали та по річках - залп високоточної зброї у них, як і раніше, серйозний.
І навіть після того, як у росіян кілька тижнів може нікого не бути на бойовому чергуванні в Чорному морі, розгорнути своє угруповання Росія може швидко.
Виглядає, що питання російських десантів зняла робота "Гарпунів" та "Нептунів". Але головною проблемою для України на морі стала блокада.
2021 року лише порт Чорноморська прийняв тисячу суден. Вся Велика Одеса (Одеса, Чорноморськ, Південний) приймала кілька тисяч суховантажів та танкерів. А зараз в рамках тимчасового коридору Україна святкує прохід лише 200.
Річкова логістика через Дніпро внаслідок бойових дій стала неможливою на покоління — втрачені мільйонні інвестиції та робота для тисяч людей.
Падіння експорту зерна на 30% та падіння експорту металу на 45% - це відчутно, це мільярди доларів.
Ризики страхування, "неустойка" власників суден замовникам роблять морську логістику до українських портів набагато дорожчою, попри те, що тимчасовий коридор трохи погасив пожежу у цінах на тонну вантажів із 60 до 40 доларів.
Зрештою зберігається суто військова загроза - постановка мін, прильоти ракет, активність морської авіації росіян, протидесантні та протидиверсійні заходи.
Це те, на що Україні потрібно витрачати сили.
Саме тому Туреччина, Болгарія та Румунія підписуватимуть меморандум про розмінування. І саме тому Україні в майбутньому передаватимуть судна — тральники, патрульні катери та, можливо, корвети.
Необхідно розширювати тимчасовий коридор, "перевалку" через Ізмаїл та інші річкові порти, унеможливити огляд торгових суден у відкритому морі за допомогою вертольотів з кораблів росіян.
Україна, яка критично залежить від продажу сировини, імпорту технологій та машинобудування, повинна контролювати свої морські ворота.
До цього ще далеко, і росіяни становлять серйозну загрозу для судноплавства в регіоні.
Але евакуація із Севастополя та відмова від активного патрулювання в морі - це перші дзвіночки того, що у Чорному морі у Москви проблеми.

[Shannou]

Шуець

Про те чому F-16 це складно. І довго.

На фото катапультування пілота F-16 капітана ВПС США Кріса Стрікліна в 2003 році. Він входив на той момент до демонстраційної пілотажної групи Thunderbirds(Буревісники).

Це одна з найстарших груп у світі, створена вона у 1953 році. У групі зазвичай не більше 12 офіцерів. З них всього сім безпосередньо пілотують літаки. На літаках F-16С група літає з 1992 року. Тобто це знайомий для них літак і був знайомим в 2003. Літаки дещо перероблені для демонстраційних польотів, тим не менш це все ще бойові машини, які у випадку негараздів можуть бути включені в бойовий склад авіабази Нелліс протягом 72 годин.

Буревісники одна з офіційних пілотажних груп ВПС США. Туди включають найкращих пілотів. Кожний виступ на авіашоу готується заздалегідь.

14 вересня капітан Стріклін виступав на авіашоу на базі Маунтін-Гоум у штаті Айдахо. Домашня авіабаза Нелліс знаходиться у штаті Невада. Регалій у Стрікліна було вагон, досвіду також.

Авіабаза Маунті-Гоум знаходиться вище авіабази Нелліс на 340 метрів. Капітан забув виставити альтиметр(прибор для вимірювання висоти) на нові параметри авіабази Маунтін-Гоум. І злетів з параметрами не тієї бази.

Під час виконання перевороту Split-S (який він до цього виконував 200 разів) він зрозумів, що йому не вистачить висоти для виходу з маневру. Так як пілот він був гарний, то за долі секунди він виправив літак подалі від людей і катапультувався на висоті 43 метри над землею. Через 0,8 секунди(так, менше ніж за секунду) літак врізався в землю та вибухнув.

На фото літак вже нижче 43 метрів, це повʼязано з затримкою системи катапультування(вона швидка, але все ж не миттєва) і швидкостями літака.

Капітан Стріклін пішов з Буревісників. Але в нього все було окей з кар’єрою і звільнився він зі служби у 2017 році полковником, попрацював багато де. Навіть у Білому Домі та НАТО.

Після цього випадку ВПС США змінили протокол виконання цього маневру і тепер його виконують на висоті щонайменше кілометр. До цього виконували на висоті 740 метрів.

Літаки – складні штуки.

[Shana]

Cпойлер

Кажуть, шумно жити поруч з залізницею.
Колись довелося заночувати в мотелі поруч з авіабазою Нелліс. Зліт літаків протягом ночі надовго запам"ятався. 

[invariant]

Cпойлер

Кажуть, шумно жити поруч з залізницею.
Колись довелося заночувати в мотелі поруч з авіабазою Нелліс. Зліт літаків протягом ночі надовго запам"ятався. 

Cпойлер

До залізниці 290 м. Нормально, часом хіба що трясе трохи. А ще вночі добре чути, як на вокзалі потяги оголошують. 2800 метрів.
До жулянських аеродромів свого часу 3 км було, без особливих перешкод типу висотних будинків. Теж нічого так.

[Leto]

Cпойлер

А я сумую за звуками залізниці, вони заспокоювали і допомагали заснути. Я уявляла, що їду потягом на південь, на море. А вже як вночі гуркотіло, коли потяги їхали через залізний міст!

[Солоха]

Краще не скажеш. До речі, побачила сьогодні в мережі поздоровлення Залужному з нагоди захисту докторської (чи присвоєння завання доктора філософії? Це трошки різні речі. Але все одно молодець)

[Eney ♔]

Можу сказати одне, ми можемо перемогти у війні тільки з президентом Зеленським і главкомом Залужним. Все інше - 100% програш.

[Eney ♔]

«Розглядав гроші і побачив, що на купюрі в 2 гривні є фраза: 
«Якщо будете жити в любові між собою, то й Бог буде з вами» Ярослава Мудрого.
А так виглядає продовження цитати в оригіналі:
"Якщо будете ви в любові між собою, то й Бог буде з вами, і покорить Він вам противників, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі загинете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно".
💸 1000 грн - "Я вірю у величне майбутнє України" Вернадський (там ще в продовженні про академію наук було)
💸 500 грн -  "Нерівна всім рівність. Ллються з різних трубок різні струмені в різні посудини (про фонтан, що уособлює людське і божественне). Сковорода
💸 200 грн - "За правду, браття, єднаймось щиро, єдиний маєм правий шлях" Леся Українка
Продовження:
...Єдину, браття, всі маєм віру,
Єдине серце у грудях.
Нема в нас, браття, ні зради лихої,
Ні кривди ми не боїмось,
Знамена держімо правди святої,
На зраду ми не піддамось.
До нас ходіте усі, хто за правду
Не жалує життя оддать,
Ми приймемо того, мов брата рідного,
Хто правду любить, той наш брат.
💸 100 грн  -
 "Свою Україну любіть.
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть"
Тарас Шевченко
💸 20 грн
Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глубині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван Франко
А ось продовження цього вірша:
... Дай теплоти, що розширює груди,
Чистить чуття і відновлює кров,
Що до людей безграничную будить
Чисту любов!
Дай і огню, щоб ним слово налити,
Душі стрясать громовую дай власть,
Правді служити, неправду палити
Вічну дай страгть!
Силу рукам дай, щоб пута ламати,
Ясність думкам — в серце кривди влучать,
Дай працювать, працювать, працювати.
💸 10 грн - "А за віру хоч умріте,
І вольностей бороніте!" Іван Мазепа
Уривок з його "Думи":
...Я сам бідний не здолаю,
Хиба тілько заволаю:
«Ей, Панове Єнерали,
Чому ж єсьте так оспалі!
І ви, Панство Полковники,
Без жадної політики,
Озмітеся всі за руки,
Не допустіть горкой муки
Матці своїй больш терпіти!
Нуте врагов, нуте бити!
Самопали набивайте,
Острих шабель добувайте,
А за віру хоч умріте,
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблі маєм права!»
(С) Aleksandr Omelchenko

[Eney ♔]

Кирилл Данильченко
1 год  ·
Рік тому першу батарею Patriot ми тільки вивчали — 17-29 квітня 2023 року Сили оборони отримали першу техніку від США та Німеччини.
Зараз у нас таких батарей три та франко-італійський SAMP/T — по суті, батальйон у складі чотирьох батарей ПРО та ППО.
Плюс ще дві німецькі та дві нідерландські пускові установки розсипом — маневрувати силами та засобами.
Німецькі те що треба — мобільніші, з новою прошивкою і нещодавно модернізовані.
Минулого року ми вже були без світла, подекуди без тепла. Велика різниця з цією зимою, повірте.
Особливо для виробництва пайків, інфузій, ліків, боєприпасів, бронемашин, лікування поранених — кіловат від промислового генератора та від мережі дещо різні за ціною кіловати.
Плюс не потрібно відтягувати з ВПК гроші на створення автономії, закупівлі генераторів та інше.
Наростає виробництво, попри відновлення ударів РФ та спам камікадзе. Декілька сотень “Новаторів” і “Козаків 2М”, кілька тисяч MRAP від союзників — тисяча від канадців, понад тисячу різних від США.
Шість САУ “Богдана” на місяць, з планами робити більше — йшлося про 10 кабін.
Але нам, звичайно, треба багато всього — 10 нових бригад і 30+ організмів ТРО — це далеко за тисячу гармат, величезна кількість мінометів, на п'ять батальйонів у кожній — пристойна кількість комплектів MRAP чи бодай бортових вантажівок, возити моторизовані частини.
Ми чекаємо на літаки F-16 — вони сильно вплинуть на багато речей. Всі історії, що це blok 20, а потрібний Viper за 70 млн. доларів штука, натикаються на одну просту річ: саме такими літаками оперує Румунія, подібного рівня машини у Єгипту, Пакистану, Йорданії і донедавна ними оперували Данія, Норвегія та Нідерланди.
У літаків нашоломні приціли, інтеграція ракет на 180 км, протикорабельних “Гарпунів”, засобів доставки проти РЛС та оновлений радар на 150 км.
Так, це не найновіша машина, але відганяти від лінії метальників коригованих бомб, виконувати місії на користь флоту, перехоплювати ракети в мертвих зонах, надавати підтримку з контейнерами РЕБ та спеціальними розвідувальними, полювати на баражуючі боєприпаси — це їх профіль.
Супротивник створив загрозу Авдіївці, його штурмові групи добігають до Коксохіму.
Захопив руїни Мар'їнки — залишилися пустирі в адміністративних межах руїн селища, його перетерли на щебінь, там цілком картини Пашендейля
Ми в результаті контрнаступу відкинули за канал ворога на південь від Бахмута, зрізали виступ біля Времівки, покращили позиції і вбили клин під Роботино.
Ну і утримуємо стабільний периметр на Лівому березі, плацдарм, який сковує значні сили супротивника на півдні.
Важка війна, найважча в Європі з часів стратегічних бомбардувань по центрах міст, мільйонів убитих та жінок, на яких орали поля замість тракторів і коней.
Але ми стали сильнішими, а не слабшими.
Те, що нам не вдалося вийти одним ривком до Криму, не означає, що ми програємо цю війну. Позиційні бої на сході точаться два роки.
Ціну Бахмута і щебеню Мар'їнки ми бачили — бунт Пригожина та десятки тисяч загиблих на меморіалах, зупинка мобілізації і спроби залити все грошима, мільйон втікачів за кордон.
Українське ППО посилилось, з'явилася протиракетна оборона від балістики, авіація підійде в найближчі тижні, промисловість працює, фронт стабільний, флот ворога вибили з Криму, він ховається по базах у РФ.
Весною запрацює коаліція кораблів та артилерійська для допомоги України.
Ми не одні і кожен день супротивник зазнає важких втрат.
Війна триває.

[RedCat]

Олексій Петров
Вибране  · 3 год  ·
Як справи, Володя? Не дуже притрусило тебе та твоїх пʼятьох менеджерів на десятому, чи який там мінус поверх в твоєму бункері? Те, що бійці українських ППО, другі після Бога, це вже відомо усім. Але для того, щоби збивати все, що летить в бік України, їм потрібні засоби ураження себто системи ППО, та боєприпаси, мається на увазі ракети. Багато ракет. Дуже багато. Сподіваюсь ти побачив, що казочка про те, що у росії залишилось ракет на два-три залпи залишилась казочкою. Хреновою до речі.
Вся Україна бачить роботу ЗСУ, які не звертаючи увагу на щоденні какашки від прибацаноі Марʼяни в їх бік, роблять все можливе і навіть більше. Але ми, українці, хочемо знати і розуміти, що наприклад і на міжнародному фронті робиться все! Робиться для того, щоби Україна отримала ще додаткові батареї ППО «Петріот» (та аналоги) і вдосталь ракет до них.
Особисто я не вірю в те, що твої пʼять менеджерів здатні на це. Чому не вірю? Да тому що не бачу міжнародних відряджень (з мандатом від України) Порошенка, Пристайка, Ющенко та інших важковаговиків в міжнародних справах. Що вони роблять в країні, коли мусять гоняти між Берліном, Парижем, Токіо і так далі. У Арахамії звичайно ж кросівки класні, але там, на дипломатичних полях Брюсселя, Лондона, Вашингтона, він шмаркач з рогаткою. Боїшься втрати рейтинг? Боїшься, що соцопитування стануть не на твою користь? Прикинь, Володя, а українці бояться трохи іншого… вмерти від російської ракети. Відчуваєш різницю? Хто більше може втратити? Ти, зі своєю «дрім-тім» в кросівках, або Оленка, Катруся, Ольга чи Микола Павлович, їх рідні та близьки, у яких немає бункеру і живуть вони в умовній Абрикосовці, у звичайних цегляних будинках.
Нам давно не потрібні твої вечірні відосики. Ними ворога не зупиниш. Вони не збивають ракети та літаки. Українцям потрібна впевненість в тому, що державні діячи роблять все, що від них залежить. Впевненість, Володя, а не відосики. Це ж не важко зрозуміти. Країні до речі потрібен Кабмін національної єдності, в якому будуть не лояльні класні пацани, а професіонали своєї справи, які здатні брати на себе відповідальність та приймати доленосні рішення. І мені, Володя, байдуже до якої політичної сили вони будуть дотичні. Бо доки ви граєте у ваші грьобані політичні напьорстки, тим часом можна знов, як і сто років тому, просрати Україну. Готовий вписати своє імʼя в історію України в розділі «все пр@ебав»?
Я все сказав!
Громадян України, старший лейтенант ЗСУ, Олексій Петров.

[Shana]

що казочка про те, що у росії залишилось ракет на два-три залпи залишилась казочкою

Як і розповіді, що Іран здатний виробити за місяць не більше 150 шахедів.
Пару днів тому Ігнат сказав, що з вересня 22 року по Україні випустили 3800 мопедів.
Лише за останні три дні їх було 152.

[RedCat]

яка прЕлєсть