О, кажется, я нашла эту картинку или похожую из этой же серии. Только надо на большом экране смотреть, на телефоне вообще не тот эффект. Ну, и лучше поздно вечером в полутемной комнате, конечно.
Чота я очкую...

А раптом все життя перевернеться?

І з цієї миті ти вже будеш не ти. І сонце не так яскраво буде світити, і небо недостатньо блакитне... Чи навпаки??
ЗИ: Не втерпів, глянув на неї маленьку... Начебто й не страшно, але тонка цівочка холодного поту почала свій біг між лопаток. Чи був я у шоці? Та ні, начебто ні... Чи так? Поки не зрозуміло. І це я бачив її тільки дві секунди.
Чому панує така тиша? Нікого немає. Мабуть, вже подивлися на неї збільшену і усіх заціпило від жаху.

Хтось вижив? Не мовчіть!!!!!!