Михайло Гаврилюк1 ч.
Після втечі Януковича я був упевнений у тому, що добрі сили перемогли і жодна людина з оточення колишнього Президента більше не займе високих державних посад. Я не був одним із тих, хто чекав швидких змін, безвізового режиму і європейських зарплат, але був упевнений у тому, що після вбивств на Майдані вся країна зрозуміла, хто такий Янукович і його команда.
Несподіванкою для мене стали парламентські вибори 2014 року, на яких два мільйони громадян віддали свої голоси за "Опозиційний блок" та "Комуністичну партію". Ця цифра насторожувала, але зрештою я змирився з тим, що деяка частина українців не сприйняла нашу Революцію, тому що таких була меншість.
Минуло 5 років, і я не впізнаю свою країну. Ті, що стояли поруч на Майдані, соромляться зізнаватись, що вони там були, а ті, що підтримували словом, зараз кричать, що до Майдану життя було кращим. Однією з причин цього стала інформаційна війна. Російська пропаганда втовкмачила жителям східних областей, що до влади прийшла "хунта", і так ми отримали Л/ДНР. Збивалися літаки, будинки мирних жителів обстрілювалися з боку Росії і російського ж озброєння, але телебачення віщало, що це Україна стріляє у своїх же, ведучи громадянську війну, і звичайні жителі повірили цьому. І якщо здавалося, що ненависники всього українського з перемогою Революції втратили все, то зараз прийшло усвідомлення, що весь цей час вони готували благодатний ґрунт для майбутнього реваншу, і це їм майже вдалося.
5 років усі російські ЗМІ, до яких приєдналося й більшість українських, знеславлювали Революцію її символи та здобутки. Як один із відомих її учасників, я відчув це й на собі. Згадайте, як висвітлювали події російські канали: героїв Євромайдану називали штучними, її учасників - недолугими, а лідерів - заколотниками, які рвуться до влади. А тепер послухайте, що зараз кажуть ваші сусіди, родичі чи незнайомці на вулиці. Вони повторюють те, що колись називалось російською пропагандою: Порошенко і ті, хто прийшов до влади, допомагали розстрілювати Майдан, Порошенко організовував котли і взагалі винен у тому, що йде війна. В 2014 році ми всі ненавиділи Путіна, а зараз його прізвище прийнято згадувати в зневажливо-жартівливій фразі "Путін нападьот". І вже не він винен, що війна не закінчується, а Порошенко. Чи не є це відголоски тієї ж ворожої пропаганди, яка цілих 5 років невпинно лунала з телевізорів і поширювалася фейками в Інтернеті. Мені здається, що саме вона і є. І судячи з рейтингів, які прогнозують у другому турі, вона перемагає здоровий глузд.
Я не хочу нічого прогнозувати, бо не знаю, в якій країні ми прокинемось 22 квітня. Я тільки хочу, щоб усі ті, хто вірить в успішну, сильну і європейську Україну, не здавалися. Майдан і війна уже довели, що ми з вами можемо ВСЕ.
Та нам з тобою своє робити,
Відкрити очі і далі йти!
І зуби сильно стиснувши, маму ніжно любити.
Хто ж тоді, як не ми, брати?!!