Вони там начебто ще й з Іраном трохи посварилися, щоправда, я не встигла пошукати, з чого все почалося.
Ой, там така стародавня історія. Я півдня учора читала про все це, хотіла сюди написати, але якось не склалося. Та й взагалі, там ще стільки усього, що не осягнути.
Є така собі Ормузська протока, яка з'єднує Оманську затоку на південному сході з Перською затокою на південному заході й далі з океаном. В цієї протоці є архіпелаг з 6 островів. Ось 3 з них й предметом конфлікту. (Може й інші теж, я поки до цього ще не дійшла). Абу-Муса, Великий Томб та Малий Томб.
З давніх часів влада там переходила від персів до арабів та від арабів до персів майже постійно (в історичному масштабі), й потім все це на фоні португальського та британського протекторатів.
Все ось це шло й шло, до двадцятого сторіччя. В кінці 60-х Британія вирішила покінчити зі своїх імперським минулим в цьому регіоні й стала до цього готуватися. Ці три острови вона передала під управління еміратам Шарджа (ОАЕ на той час ще не існувало як обʼєднаної країни) й Рас-ель-Хайм. Шардже - Абу-Мусу, РЕХ - Великий та Малий Томби.
29 листопада 1971, за два дні до офіциального створення ОАЕ, Иран та Шарджа підписали меморандум щодо взаєморозуміння, згідно з яким вони погодилися дозволити Шардже мати місцеву поліцейську дільницю, а Ірану - розмістити війська на острові відповідно до карти, доданої до Меморандуму. В меморандумі також було вказано, що в Шарджі не було іншого виходу, як погодитися на це, бо альтернативою була повна втрата контролю над островом.
А вже 30 листопада Ира окупував й Абу-Мусу й обидва Томби.
Докладніше, хоч й скорочено, можно ознайомитися в англійської вікі -
Seizure of Abu Musa and the Greater and Lesser Tunbs (Захоплення Абу-Муси й Великого та Малого Томбів).
Таким чином, тільки що створенні ОАЄ, в склад яких вийшли зокрема й Емірати Шарджа та РЕХ, отримали в спадщину територіальну суперечку з Іраном через острови.
До вирішення цього конфлікту обидві сторони намагалися залучити й ООН (не к ночі буде памʼянута), але та під різними приводами відкладала вирішення цього питання (ну може і я не все ще прочитала).
Але все це дуже поверхньо, бо там кожний веде відлік з таких часів, що зануритися туди просто нереально. Тут треба бути фахівцем.
Свого часу єсєрєсєр наводило там якись мости в своєму дусі (тут наводимо, тут сваримо). Потім ця роль перейшла до болот. Ще не читала, на чиєму боці конкретно були Совєти, але зара, наскільки я зрозуміла, на боці ОАЕ Китай, тому в болот немає іншого виходу, кого підтримувати. Да й похєру їм. Головне нестабільність й бути в бочці затичкою.
Ну й вони не знайшли кращого варіанту, як заявити про свої «вболівання» відкрито на зустрічі між міністрами закордонних справ арабських країн та Росії (це частина так званного «переговорного майданчика» між Росією та країнами-учасниками РСАДПЗ – Ради співробітництва арабських країн Перської затоки). Іранці, звісно, охуїли від такої підлянки, й це після усього, що між ними та болотами відбувається в останні роки. Й виступили з заявою про нашу терріторальну недоторканість ))