А я сьогодні пролетів з dream job.
Декілька місяців процес, три послідовних інтерв'ю, два пройшов успішно, останнє - перед комісією на чолі з ректором вишу, там вже залишалося 2 чи то 3 претендента.
При чому відчував підтримку тих, хто безосередньо мав працювати зі мною (зав кафедрою та співробітники), але комісія вирішує на свій розсуд.
І втішуєш себе, що ще будуть шанси десь деінде, і розумієш, що може вже й ні. Поточний варіант був перший best fit за декілька років, а коли тобі вже в цьому році 50, маєш відчувати, як все починає витікати скрізь пальці.