Це те, що мені було треба для бадьорого настрою впродовж дня: в Москві було ліквідовано (а хто ж це зробив?🦉)
Михайла Шатського —заступника генерального конструктора КБ «Марс», начальника відділу програмного забезпечення.
Шатський був організатором робіт з модернізації ракет Х-59 до Х-69, саме ними окупанти завдають ударів по Україні, зокрема й по енергетичній інфраструктурі.
Зовсім недавно, після ліквідації ката з Оленівки, я писала в коментарях, що мрію про невідворотність помсти. Саме помсти, в її біблійному значенні, коли око за око, а не покарання як юридичної процедури.
Щоб вона була невизначеною у часі, але невідворотною. І щоб її очікування стало найстрашнішою карою.
Коли це станеться, ніхто з них не знатиме. Рік, два, десять, а може післязавтра?
PS
Наївся борщу і спить.
І так, червоні лінії існують.
Вони на фото на снігу.
А не ті, що пиня малює.
Монова