Чим був перфоменс пригожина корисний Україні в міжнародному плані?
Щоб підсумувати події вчора, одного з найтупіших повстань, яке я колись вивчав, варто ще звернути увагу на міжнародний фактор. Одразу вибачаюсь за те, що не вірю що це все був "мега план" московитів. Забагато залучених акторів та перемінних для того, щоб це все зрежисувати, та забагато ризиків, де міг би бути втрачений повний контроль над "конфліктом". Для пропаганди та влади — це занадто, враховуючи той факт, що з плануванням в них й так проблеми.
За економічні наслідки вже багато, хто говорив, як й політичні гіпотези.
Залишилось поговорити за міжнародні, бо тільки зараз оговталась західна преса та політики. Тож:
По-перше, щоб не говорили, але в мене є стійке переконання, що упродовж війни демократичний захід "боїться хуйло", взагалі бояться подібного йому диктаторів. Події минулих двох днів продемонстрували слабкість і саме це зараз описують основні медіа Заходу.
Що це нам дає?
В першу чергу емоційний вплив на союзників, що хуйло та московитів можна перемогти, що це не моноліт, що дані про колосальні втрати це правда, а, отже, Україні потрібно більше зброї, більше підтримки.
По-друге, апелювання до досвіду. Одна з головних відмазок наших партнерів, щодо повної поразки московії "а як же ядерний арсенал". Тепер наша дипломатія та взагалі українська сторона може апелювати до близького досвіду, де приватна військова компанія, яка визнана в частині європейських країн як терористична організація на рівні з Аль-Каїдою мала можливість без особливих перепон заволодіти зброєю і жодна "державна інституційність московії" чи виключне право на насилля цьому б не завадило.
По-третє, розповіді про резерв московії в тилу. У багатьох європейських лідерів попри власні заяви іноді проскакує внутрішнє ставлення "московію перемогти не вдасться". Московія вдало сформувала пропагандистський міф, що її військова міць та можливості резервів тотожні радянському союзу у 2СВ. Але вчора конвульсійне перекидання на буханках та автозаках особового складу проти механізованих частин, стягнення підрозділів літаками за тисячі кілометрів під москву, залучення строковиків, підрив мостів, руйнація дорожнього полотна свідчили про те, що з резервами там не все так і гаразд, якщо проблема зупинити 20-тисячне просування, яке по факту було значно меншим (завищені оцінки, гарнізони та опорні пункти контролю).
Тож, наслідки дій можуть бути як прямі, так непрямі як ось ці. У мене все. Забагато часу я витратив на цей цирк. Про наслідки проговорили, а аналізувати причини та хід події без достатньої кількості інформації як показує недавня практика неблагонадійна справа, логіка не завжди допомагає.
Займаємось звичними справами та підтримуємо ЗСУ. Я ось піду дооброблювати запити військових про допомогу до нашої спільноти.
Resurgam
