Це ж було вже. Був такий поважний революционер, батько нации и герой. Який теж, коли потрібно було, для батькивщини, прибіг до допомоги українців. І, заради їх допомоги, багато чого обіцяв, всупереч своім попередним поглядам. А коли переміг, кинув з усіма обіцянками. В дуже знущальной формі. Я про Пілсудского, власне.
Що до Навального, в мене ніякого ставлення до нього нема. Останні два роки його життя він був дуже обмежений в комунікації. Тож в мене нема достатней інформации, чи дійсно він змінив точку зору. Або "так треба було".
Але е ставлення до тих росіян, хто вважае, що знов можуть розповідати нам, як до кого ставитися.