А яка різниця? Корупцію треба викорінювати, а не питати, когось вона влаштовує чи ні.
Впевнений, що проблема складніша, ніж здається на перший погляд.
У нас з корупцією є, узагальнюючи, два варіанти:
- класичний, коли є система, яка може працювати і в принципі, і на практиці, але корупція її роз'їдає, руйнує і не дає працювати так, як воно задумано;
- важкий (я деколи про себе називаю його єгипетським), коли система є лише теоретично, а на практиці вона не зможе працювати ніяк, з будь якими штрафами та заборонами, а саме корупція є невід'ємною складовою реальної усталеної системи.
Життєві ситуації підходять під обидва варіанти умовно, але можна привести приклади.
Приклад №1 — система обмеження на перевозку вантажу, тобто ваговий контроль.
Теоретично ця система може працювати, якщо, по-перше, відмовитись від корупційної складової на вищому рівні, а по-друге, створити ефективний контроль (перші кроки були зроблені, так що теоретично це можливо).
Тут є більш-менш робоча система та масова корупція, яка руйнує її роботу.
Приклад №2 — наприклад, до недавнього часу це була фрілансерська робота по малим замовленням, особливо через фрілансерські біржі. По факту майже всі такі роботи проводяться для закордонних замовників, а діюча раніше система (потім було запроваджено деякі зміни) навіть теоретично не давала можливості дотримуватись всіх нюансів законів. Наразі самі одіозні обмеження та вимоги вже знято, наскільки я знаю, але не певен, що всі.
Приклад №3, не очевидний — вулична шаурма. По факту, у нашого законодавства застарілий погляд на взагалі вуличне харчування (фактично, його бути не повинно), що йде врозріз і з голосом розуму, і з світовою практикою. Наприклад, у нас дозволено приготування їжі тільки в приміщенні (тобто всі вуличні хот доги і т.п. поза законом); далі, дуже жорсткі вимоги до приміщення, особливо до дотримання певних санітарних норм, які складались за часів, коли целофанових рукавичок або одноразової посуди просто не існувало.
Це прекрасне середовище для корупції і тут її неможливо викоренити — хіба що разом з усією галуззю. Треба міняти закони, норми, вимоги та процедури, а потім можна буде боротись за дотримання цих норм та вимог.
Через це, наприклад, так важко боротись з чорним налом — фактично це майже важкий варіант.
Ускладнює ситуацію принцип "погані гроші витісняють хороші гроші". Це коли менш розбірливий щодо законів бізнес отримує переваги, які неможливо ігнорувати, і це приводить то того, що вся галузь по факту порушує закони або стає, в лайт-варіанті, нерозбірливою до дотримання певних норм.
Тому просто "викорінювати корупцію" у нас не виходить — ми дуже часто повинні паралельно будувати нові системи, які були б і робочі, і прийняті учасниками, і забезпечені контролем виконання.
