Єдиний комерційний потенціал - це виробництво на експорт, як та ж сама Швеція з "Дівчиною...". "Кожум'яку" непогано продали. Фентезі про якихось "Вартових" добре продали. Тут також Держкіно допомогло, влаштовуючи стенди в Каннах, Торонто, бо це найбільші кіноринки світу. Власне, ми на початку того шляху, що Росія почала десь у 2002-03 і зараз маємо робити те ж саме, за що над ними роками знущалися. Головне - контролювати розпил, вести реєстр тих, хто термінально непридатний до кіно, та не допускати покидьків типу Міхалкова до конкурсних комісій та керівних посад. 1+1 років п'ять тому робили репортаж про голосування оскарівського комітету, який повинен був відбирати фільм від України та подавати його на конкурс до Американської кіноакадемії. Так ось, вони вже йшли голосувати, журналіст їх перехопила та спитала, які фільми на конкурсному відборі. Наші "оскарівські" члени комітету не змогли пригадати назви жодного з фільмів. Тобто, на відміну від анекдоту, не знали навіть колір підручнику. Якщо такі люди будуть керувати нашим кіно, що досить більше на папері, аніж в кінотеатрах, то це гроші в пустоту. Але нове керівництво Держкіно обнадійливе, тому може щось і вийде.
До речі, фільм, після якого про Пітера Джексона заговорив кіносвіт - "Жива мертвечина", гротескно-кривавий комедійний жахастик - профінансувало Новозеландське Держкіно та допомогло поїхати Джексону в Канни його продавати. Ітог? Джексон зняв на батьківщини три частини "Володаря кілець" та три частини "Гоббіту", завдяки чому бюджет Нової Зеландії отримав купу грошей.
А декілька років тому Новозел. Держкіно допомогло грошима двом хлопцям зняти вампірську комедію у вигляді реаліті-шоу. Так, "Що ми робимо в тінях", або "Реальные упыри". Зараз режисер того фільму знімає блокбастер "Тор 3" і він наполіг, щоб частина знімальної команди була з громадян Нової Зеландії.