21
Піквікський клуб / Re: Чепиножки
« Остання відповідь від Eney Сьогодні в 14:23:30 »Цитувати
В старій батьківській хаті живуть біженці. З Бахмута.
Майже з перших днів «вторгнення». Все втратили.
Перший рік було їм тяжко. Хата - стара. Електрика, вода - все дуже давнє й зужите. Не знали, як до того городу підступиться, з якого боку. Навіть не саджали майже нічого, бо бракувало аграрного досвіду. На грядках поросли «джунглі». Українською - жодного слова…
Допомагали, чим могли. Радили.
Я їх не займаю, не турбую. Заїжджаю раз в рік, аби спитати, як справи.
Вчора заїхав.
Жінка працює в сільському кафе під назвою «Маркіза», чоловік теж десь прилаштувався. Зеленіє город: картопля, капуста, перець, кукурудза, помідори. Там де була «кабиця» - густо росте розсада. Мабуть, на продаж.
Посаджені нові квіти. Відкритий погріб навстіж:
- Хай просохне, бо відсирів за зиму.
По городу ходять сім рудих куриць. - Завели недавно, - розказують. Дали мені яєць «на подарок».
- Ану, киш! - каже жінка. - Щоб ви подохли!
За курями чемно ходить рябий кіт. В червоному нашийнику. Пасе…
Це - не біженці. Це - жителі мого села. Односельчани.
Живи, Село!