Стаття 52. Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення
платежів
1. Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на
задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;
2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до
прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат
Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим
продажем активів Фондом;
(пункт 3 частини першої статті 52 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.07.2015 р. N 629-VIII)
4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними
особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;
5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої
для забезпечення кредитів рефінансування;
6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку,
платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;
7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які
не є пов'язаними особами банку;
інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також
юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку;
10) вимоги за субординованим боргом.
Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє
Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов'язаної з банком особи у порядку,
визначеному частиною п'ятою цієї статті.
2. Оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, проводиться позачергово протягом усієї
процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом. До цих витрат, зокрема,
належать:
1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії та
інформації про продаж майна (активів) банку;
2) витрати, пов'язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку;
3) витрати на проведення оцінки та продажу майна (активів) банку;
4) витрати на проведення аудиту;
5) витрати на оплату послуг осіб, залучених Фондом для забезпечення здійснення покладених на Фонд
повноважень;
6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку.
3. Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але
використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має
право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором
застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом
оціночної діяльності, який визначений Фондом.
- 83 -
© ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2016. Тел. (04 4) 53 8-0 1-0 1
Віддруковано 12.01.2016 15:18:55
У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна
(активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми
заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов'язанням разом з нарахованими процентами
після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до
ліквідаційної маси банку.
У разі якщо обсяг коштів від продажу Фондом заставленого майна недостатній для задоволення вимог
заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим
Законом.
4. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна
(активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від
продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги
задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови
кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог
цього кредитора.
5. Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов'язаної з
банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або
пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала
майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку.
У разі отримання відмови у задоволенні таких вимог або невиконання вимоги у строк, установлений
Фондом або уповноваженою особою Фонду, Фонд звертається з такими вимогами до суду.
Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі
поданого Фондом позову до пов'язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності
пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди,
та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано
отримала майнову вигоду
