А я запала (не знаю, чи надовго) на Люка Бессона. Спочатку був Догмен (1923 р) - фільм дуже дивний, і про нього від мене no comment, бо поряд з Догменом гераями в ньому є ще і собаки, стоворіння, яких я дуже люблю. Потім передивилася фільм Нікита, який памятаю ще з 90-х, і була здивована, що памятаю його добре. Наступною була Анна (2019) - гостросюжетний бойовик про модель, яка може позбавити життя кожного, хто їй буде заважати жити. Бойовики - не мій жанр, але майстерність Л.Бессона змусила мене слідкувати за діями рядового агента КГБ ї їі голоної шефині у виконанні Гелен Мірен, затамувавши дихання.