Илья Новиков
·
СІЗО Гамбурга має доволі красиву будівлю, як на свою неприємну функцію. Якщо оцінювати лише за цим, то серед всіх подібних закладів, в яких я бував, вона впевнено посідає друге місце після будівлі управління ФСБ по Кировський області – там натуральний замок в стилі «англійська готика» з вежею, стрілчастими вікнами і зубцями на стінах. Але ФСБ і так доведеться дискваліфікувати з конкурсу репресивної архітектури через чітерство: якщо СІЗО Гамбурга з початку будувалося саме як тюрма, то фентезійний замок побудував для себе в 1911 році купець-меценат Буличов. А в 1919 прийшла ВЧК, викинула Буличова на мороз, і з тих пір живе в його будинку, періодично змінюючи назву то на НКВС, то на КДБ, але завжди залишаюсь собою. Тому будівля ФСБ офіційно програла, а Гамбурзька тюрма виграла. І це єдине хороше, що можна про неї сказати.
Бо стоїть ця тюрма в Гамбурзі на Площі Чайковського, і останні два місяці в неї утримують українця Сергія Кузнєцова, якого по запиту Німеччини в листопаді 2025 видала Італія. Сергія звинувачують в підриві «Північного потоку» в вересні 2022. За версією німецького слідства саме Сергій очолював групу водолазів, які заклали вибухівку з таймером на російському газогоні. Про самі події і про німецьку версію ви можете прочитати у відкритих джерелах. Для нас головне що відбувається з Сергієм зараз, що ми можемо зробити для нього, і чому це потрібно не лише йому і його родині.
Сергій Кузнєцов після екстрадиції перебуває в режимі інформаційної ізоляції, який досягається тим, що його утримують у відділенні для терористів і «інших небезпечних осіб», хоча його підозра не включає насильницькі дії проти людей, а лише проти чужого майна. Телефонні дзвінки дружині і дітям не дозволяються «через відсутність технічних умов». Вільно спілкуватися він може лише зі своїми німецькими адвокатами. На його зустрічах з дружиною завжди присутні офіцери федеральній поліції з Берліну і перекладач, який синхронно тлумачить їм всі розмови. Так само з нами – адвокатами з України, які уповноважені представляти його в ЄСПЛ. Український консул вперше зміг побачити Сергя лише 14 січня.
Крім обмежень спілкування Сергію докучають побутові проблеми, які нам тлумачать «непорозуміннями» або «технічними причинами». Але всі вони настільки легко могли б бути вирішені за наявності бажання, що з кожним тижнем що проходить без змін, зростає впевненість, що їх створюють Сергію штучно. Перед усім їжа. Кузнєцов веган, на процесі по екстрадиції в Італії італійська прокуратура від імені Німеччини пообіцяла суду, що в разі видачи його дієтичні потреби поважитимуться. На практиці йому дають вегетаріанський обід один раз на добу, а сніданок і вечеря звичайні – хочеш їж, не хочеш не їж. Прогулянки у дворі година на добу – але його власне зимове взуття, яке приїхало з ним разом з Італії, все ніяк не видають зі складу: хочеш дихати повітрям, гуляй в січні капцях. Це може здаватися дрібницями, які не йдуть в порівняння з реальним катуванням в російському полоні. Але і Німеччина поки що не Ростовська область. В нас з колегами є чітке враження, що через максимальну – нетипову для цей категорії справ – ізоляцію і через штучні обмеження на Сергія свідомо здійснюється саме тиск в тих межах, в яких він можливий в європейських умовах. Від Сергія очікують, що він дасть показання або підпише угоду про співпрацю, які підтвердили б, що «Північні потоки» було пошкоджено за наказом українського керівництва. Сергій відмовляється це робити, а в німецької прокуратури є лише півроку з моменту видачи, які спливають в травні. Час не на їхньому боці, якщо вони не отримують свідчення від Сергія або в інший спосіб не посилять свою позицію. Наразі слідству вистачило непрямих доказів на те, щоб суд погодив тримання під вартою як запобіжний захід. Але поріг входу в судовий процес по суті більш високий, і без зізнань обвинуваченого його важко подолати.
І це підводить нас до питання, який сенс справа Сергія Кузнєцова має для України в цілому. Німецьке суспільство ніколи не було єдиним в ставленні до нас і до нашої війниї. І до і після лютого 2022 проросійська частина німецьких політиків шукали і знаходили варіанти як допомогти росіянам, і не в останню чергу – самім собі. Хоча останнім часом від багатьох німецьких посадовців, починаючи з канцлера, ми чули, що запуск «Північних потоків» був стратегічною помилкою і остаточно створив для Німеччини біль проблем, ніж плюсів, ті хто лобіював і цей газогін і ніші російські теми здебільш нікуди не поділися. На момент вибуху в вересні 2022 «Потік» не працював на постачання газу – в рамках своїх стратегічних маневрів Путін його тоді тимчасово зупинив. Але і в робочому і в зупиненому стані він залишався стратегічною російською зброєю, яку Німеччина сама допомогла створити, зарядити і націлити. Ані політичну, ані юридичну відповідальність за це ніхто з політиків і посадовців не поніс.
Тому засудження Сергія Кузнєцова має для них таке велике значення. З двох подій – запуску «Північного потоку» і його підриву – щось одне напевно було злочином, а друге, відповідно, корисною подією. Ми з вами розуміємо, що злочином проти України, Німеччини і Європи було перше, але якщо буде вирок німецького суду, який визнає, що злочином навпаки було друге – це певною мірою захистить тих посадовців, хто допомагав створити «Потік». Одночасно це дасть Путіну і його європейським друзякам привид включити рахунок за знищення газогону в остаточних баланс розрахунку, в тому числі навколо заморожених російських активів. Росія і її друзі зацікавлені в засудженні Кузнєцова і через нього України. Ми з вами зацікавлені в його ефективному захисті і найскорішому звільненні з будівлі на Площі композитора Чайковського.
Наразі наші сигнали про ситуацію Сергія взяли в роботу український омбудсмен і консули. Ймовірно це буде тривала справа і найближчим часом я ще напишу про нашу роботу. Для більш ефективної взаємодії з нашими державними органами нам був би корисний розголос ситуації. Долучайтесь хто хоче і може.
