Бабченко існує за донати, як він пише. ТОму він відчайдушно вичавлює ємоції з читачів.
Найкраще продаються погані.
Так що, якщо хочется безсонної ночі і зіпсованих нервів - то можна читати Бабченко і подібних йому.
Якщо не хочеться - то можна інколи одним оком переглядати. Або взагалі на нього забити.
Відомих людей, які на щось збирають - купа, достатньо відкрити тг або фб.
Що він збирає і використовуває свою популярність - дуже добре.
Те, що він росіянин, служив у армії - теж відчувається. І, як на мене, намагається цей опит перетравити ще й пишучи про це не один рік.
ТОму читати росіянина - не дуже приємно, бо вони (блогери росіяне, та частково з ФЕРу) своєю імперкістю задрали. Читати травмовану людину - теж не приємно, якоюсь жилеткою нескінченною себе відчуваєшь. І не тільки.
Читати відомого блогера, який на ємоціях заробляє - не вистачає нервів.
ТОму Бабченко для мене давно неприятний тип, який, тим не меньше, інколи видає цікави тексти, допомагає ВСУ та намагається змінитись.