Надибала отаке в мережі. Останній рядок просто розчулив, з урахуванням того, що сьогодні посеред кімнати пилосос раптово замовк, бо позапланово виключили світло.
У середині квітня приснився Оксані Господь.
Стоїть на подвір´ї, мружиться, каже: "Оксано, виходь!
Стільки часу минуло, відколи я вмер на хресті,
Розкажи, що нового у цьому земному житті".
- Та, – розводить руками Оксана, – воно ніби й нічо,
Та життя в Україні – перчене, як суп харчо,
Їсти можна, та надто пекуча ота бурда…
Вічні зради, інтриги, запроданство, глум, орда,
Знову війни (вони регулярно, як "добрий день"),
І живеш серед того – неначе жива мішень.
Та надіюся, Боже, що врешті все буде о´кей,
Як не в нас (це вже точно) – то хоч у наших дітей.
- Зрозуміло, усе по-старому, – зітхає Господь. –
Не змінилося ніц, хоч щороку до вас приходь.
Але чуєш, Оксано, таке ще скажи мені,
Я ж воскреснути маю уже за чотири дні,
Ви іще пам´ятаєте? Той Гетсиманський сад,
Поцілунок Іуди, гучне "Розіпни", Пилат,
І той хрест, на якому вмирає за вас юдей…
- Та звичайно! Святкуємо! Все у нас, як в людей!
- Як приємно! Та ще і погода така весіння!
Розкажи, як святкуєте ви моє Воскресіння?
- Ну, спочатку, готуємось. За день, коли Ти помер,
Треба вікна помити. Конче у Чистий Четвер.
Попрєтати в хаті, на глянц випрати штори-тюлі,
Замісити паску в мидниці чи великій кастрюлі…
- Почекай-почекай, а паска – це ніби маца пісна?
- Та де, Господи, чи то я вже геть дурна?
Два десятки яєць, цукор, дріжджі, ізюму пів кілограма,
Класний рецепт! Мені дала його ще моя мама!
Потім – вудимо шинку зі свині, котору вбили учора.
- Як цікаво! – дивується Бог. – Зі свині! Ну а як же Тора?
- Та котора то Тора? Це ж зовсім інакший світ!
Чи ж забувся, Ти Боже? Ти дав нам Новий Завіт.
Там – нічо про свиню! Там – Тебе не згадувать всує!
- Я ж не проти, Оксано! Чого ти? Нехай смакує!
- Ще женем самогонку, робимо хрін і варимо холодець,
Але той холодець – то в суботу вже, то вже насамкінець,
Розмальовуєм писанки, ховаєм цукерки від пасхального зайця…
- Інтересно! Звідки в моїй історії з´явилися кріль і яйця?
- Та хз. У суботу треба в кошик усе зібрати,
Посвятити продукти у церкві, прийти до хати,
Але їсти одразу не можна, хоч смачного багато.
Тільки в неділю, як гості прийдуть. На саме свято.
- Ну це ж треба, стільки всього! Як несподівано і цікаво!
- Та вже, Боже. Так історично склалося. Може, зайдеш на каву?
- Та ні, Оксано, завтра ж мені умирати. Оце дзвонили, нагадували із раю.
А, іще… Вікна можеш не мити. Я тобі дозволяю.
Ганна ОСАДКО