Нотатки про насущне

[Солоха]

Профессура України

[RedCat]

Віталій Гайдукевич
22 хв  ·
А хто, може, бачив, де ті оптимістичні люде, котрі впевнено заявляли в 2019: "...якщо Зеленський робитиме хєрню, ми проти нього перші вийдемо!". Ніхто не знає, ці достойники вже вийшли? А куди саме?
Поки одноклітинним вкраїнчикам через Паліїів, Гладкіх і інших інфолайномікроорганізмів згодовують чергову порцію made in russia брехні й ненависті до Порошенка, Володимир Ясне Сонечко Нівчомунегрішний Зеленський через маріонетковий парламент протягує вологі мрії Януковича - розстріляти Майдан. Легально.
ЦПК, Чесно і ще низка джерел написали, що в новій редакції законопроекту №10311 НГУ хочуть дати право застосовувати вогнепальну зброю для припинення масових заворушень, використовувати гумові і пластикові кийки (видобувати електроенергію паличками, як говорилося у Зеленського), сльозогінний газ, шокери, дрони...
І як тобі, народе? Норм? Це вже авторитаризм? Чи реагувати цю Портно-Татаровщину - ой-ой вороже ІПСО? Сьогодні цікаво поспостерігати за зеленою ботофермою і білопальтошними блохєрами - як вони будуть перемикати увагу ховрашок на шось інше...
Окреме "нннну-ну" - цікаво, як НГУ візьметься виконувати наказ стріляти по мітингувальниках? А якщо серед мітингувальників виявиться овердофіга тих, хто вернеться із війни? Ой знервованих. Ой спраглих до справедливості. А кількість зброї на руках у населення зараз ой не мала...  Хтось справді хоче  відкритицю скриньку Пандори?
Мешканці Банкової і депутатішки, які просувають чергову дікуху, серйозно вважають, що бумеранг їх не дістане і карма щодо них просто проспить?
Прям цікаво, коли у посполитого люду настане етап "...ну, це вже перебір".

[Eney ♔]

Валерій Пекар https://www.facebook.com/valerii.pekar/posts/pfbid02ffPxSemd42qFCi2KAkKfR4EfKisEdSViQHz7wiyi2ktMNwVbft5PJqszTSBhuQ2hl
12 хв  ·
Чому США переключилися з теми виборів на тему зміни Конституції України?
Бо нарешті прочитали Конституцію, а ще їм на переговорах у Саудівській Аравії розповіли.
Раніше думали як: оце поганий Зеленський не підписує капітуляцію, а ми поміняємо його на хорошого Порошенка, Тимошенко або когось іншого. Для цього потрібні вибори. Ну або відставка президента з переходом повноважень до іншого високопосадовця.
Потім стало зрозуміло, що серед нинішніх політичних діячів нема нікого, хто підписав би капітуляцію. Значить, треба на вибори виставити таку кандидатуру, яка переможе (за рахунок об’єднаної російсько-американської підтримки) й підпише.
Тепер стало зрозуміло, що й цей сценарій не проходить.
Фронт не сиплеться (дякуємо ЗСУ), тил також не поспішає сипатися (дякую кожному і кожній із вас, за винятком повторювачів російської пропаганди).
Що залишається робити американцям? Ще збільшити політичний тиск на Україну. Що вони й роблять.
Що робити росіянам? Ще збільшити атаки на фронті та повітряні й інформаційні атаки на тил. Щоб нарешті посипалося. Ніхто не звертає уваги на Конституцію країни, яка посипалася.
Але тут є одна засаднича суперечність.
Стратегія росії полягає у затягуванні часу. Ще більше атак. Переговори в стилі «так, але». Розповіді про печенегів та хокей. Портрет Трампа тощо. Ще є час до кінця року, і треба його використати якщо не для розвалу України, то принаймні для захоплення ще якихось територій.
Водночас Америці потрібно швидко. Найкращий переговорник та великий миротворець зав’язає в переговорах без результатів. Переговори протягом року без очевидних перспектив, але у фокусі телекамер — це не те, про що мріє Трамп.
Що нам робити?
1. Допомагати Силам оборони.
2. Тримати власний дах.
3. Не поширювати російську пропаганду.
Яка перспектива?
Зрозумівши, що тиск на Україну не дає результату, США або почнуть тиснути на росію, або плюнуть і розвернуться в інший бік, залишивши проблему Європі. Не дуже-то й хотілося тієї Нобелівської премії.
В коментарях знайдете кілька вартих уваги постів на тему.
Завтра зранку буде більший текст про те, чому нова американська адміністрація так любить росію.

[Eney ♔]

Serhii Marchenko разом з Сергієм Марченком.
23 хв  ·
Абсолютно зрозуміло, чому Віткофф говорить про "повернення" української землі росії. Його роль – залякувати Україну і готувати нас до найгіршого сценарію. ВІн ще не раз буде говорити огидні і неприйнятні речі, які возвеличують путіна і протирічать міжнародному праву.
Мета Віткоффа – морально підготувати нас до того, що коли Трамп викотить не найгірший, а просто поганий для нас сценарій, щоб ми його прийняли з великою вдячністю, що все не так погано, як говорив Віткофф.
Це настільки тупа і примітивна розводка оболонських бандитів із 90-х, що реально смішно дивитися, як наймогутніша держава світу з грубими трильйонами доларів вбуханими в ЦРУ і купу аналітичних центрів, демонструє таку інтелектуальну убогість і примітивізм.
Я розумію, що у Трампа і Віткоффа ця розводка працювала, коли вони приходили до такого самого, як вони, членоголового землевласника і змушували його продати ділянку під забудову дешевше. Але ж це не той рівень, з яким можна сунутися в міжнародну політику. Треба бути повним ідіотом, щоб повестися на такі дешеві понти.
Зараз ми маємо ситуацію, коли "посередник" перестав бути посередником і відверто топить за інтереси московії.
Постає питання, чи є сенс в такому разі бути в переговорному процесі, де проти України не тільки росія, а й, так званий, посередник?
Бо, очевидно, нам нав'язують гру з нульовою сумою, де інтереси московії можливо задовольнити виключно за наш рахунок. Я не впевнений, що це та угода, якої потребує Україна після одинадцяти років війни.

[Солоха]

Аналіз дисертації Усика

На с. 100 Усик пише ось таке: «Окрім того, поняття трансформації широко використовується в природничих науках. В медичних, біологічних, сільськогосподарських науках особливу увагу займає дослідження генетичної трансформації. Ще в 1944 році в результаті експерименту О. Евері, К. Маклеод, М. Маккарті виявили, що перетворюючим фактором є ДНК і назвали цей процес трансформацією. У сучасній біотехнології трансформація означає фенотипові зміни, які викликані експресією чужорідного гену в організмі, тобто генетична модифікація клітини шляхом введення і подальшої експресії в ній чужорідного генетичного матеріалу [40; 64; 125; 181; 205; 234].»

При цьому лише останнє посилання – на першоджерело. Ось детально: №40 – посібник Гражевської «Еволюція сучасних економічних систем» 2011 (тобто про економіку, а не генетику!!!), №64 – стаття Івченка про трансформацію в економіці (!!!) 2015, №125 – стаття Поченчука про трансформацію в економіці (!!!) 2014, №181 – книга Тоффлера «Третя хвиля» (???) 2000, №205 – стаття Філіппової про трансформацію в економіці (!!!) 2007, №234 – стаття Avery, MacLeod, McCarty 1944.

«Тобто маємо фальсифікацію джерел», – наголошує Смірнов.
Він також акцентує увагу на одному з висновків дисертації (с. 174-179):

Узагальнено, що в нашій державі доцільно імплементувати наступний зарубіжний досвід...: створити окрему позавідомчу організацію..., розробити дієві механізми спонсорства..., необхідним є розвиток спортивної інфраструктури в Україні; розробити програми обміну досвідом, як між спортсменами, так і тренерським складом..., забезпечити підтримку програм підготовки молоді за кордоном, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану, оскільки на сьогодні багато спортсменів вимушені займатись у підвальних приміщеннях, або ж декілька разів за одне тренування спускатись в укриття.
«Останнє дуже цікаве. Спортсмени дуже страждають, що їм доводиться спускатися в укриття, тому їх треба послати за кордон», – зазначає Смірнов.

[Eney ♔]

Катерина Коберник
У абсолютно довершеної новини про те, як головреда The Atlantic команда Трампа випадково додала в супер таємний чат, де координувала удари по Ємену, є ще й неймовірна іронія.  The Atlantic зараз це, мабуть, найбільш радикальне і одночасно поважне антитрампівське видання. Одна з останніх їх статей, яку я читала, закінчувалась десь так: «Нарешті путін, сі і інші диктатори можуть подивитися на трампа і сказати «наш хлоп!». Атлантік просто бомбить Трампа, називаючи його позором нації. І за якоюсь неймовірною іронією саме його головред став свідком такого канонічного позору тих, кого він постійно висміює за непрофесіоналізм.

До речі, сміливість Атлантіка (особливо на тлі того ж Washington Post, якому Безос вже почав затикати рота) змусила мене піти гуглити — а хто такий безстрашний дає редакції гроші. Ні, думка про те, що чтиво для інтелектуалів — прибутковий бізнес, в голові навіть не майнула (і правильно). Так от, в 2017 році The Atlantic придбав фонд вдови Стіва Джобса Лорен Пауелл. Вона близька подруга Камали Гарріс і дуже допомагала їй під час передвиборчої кампанії — порадами і грошима. А грошей у Лорен багато — $11 мільярдів.

Так, вільна неангажована американська преса — міф. Здається, такий самий, як непохитна американська демократія.

Новина https://t.me/babel/65612

[Eney ♔]

Лесь Подерв'янський

Ми маємо усвідомити одну річ, що паралельне існування української і россійської культури призведе до знищення української.
Не тому, що та погана, і не тому, шо та добра. Просто російська як імперська культура сильніша, і тому, безперечно, якщо ми хочемо мати країну, ми не маючи нічого проти россійської культури, мусимо підтримувати українську.
Інакше вона буде животіти, аж поки не здохне. І це наш свідомий вибір: або ми хочемо бути українцями, або не хочемо. Якщо не хочемо, то окей, не треба цим займатись.
Поразка приведе не до фізичного, але до ментального знищення України як такої, і українців як народу. Ми просто будемо приєднані до більшої і "величнішої" імперії.

[Eney ♔]

Валерій Пекар
1 год  ·
Передбачення.
На наступних виборах (які будуть не скоро) ми побачимо український аналог AfD (з поправкою на місцевий колорит).
Євроскептицизм, традиційні цінності, фантастичні теорії змови, крайній правий (точніше, антилівий) порядок денний щодо соціальних питань (головні вороги -- трансгендери, феміністки, ЛГБТ+), ісламофобія, юдофобія, ненависть до мігрантів, лівий ухил в економіці (більше грошей всім бідним і пригнобленим, яких гноблять всі вищезазначені на чолі з трансгендерами та рептилоїдами), дуже багато розмов про християнські основи та український етнічний націоналізм.
По суті вони будуть радикалами, а представлятимуться консерваторами.
Ця партія буде підтримуватися американськими трампістами та російськими спецслужбами.
Вона забере значну частину традиційного електорату українських лівих та українських правих.
Такий висновок можна зробити із трендів, які ми нині спостерігаємо в різних країнах.
Можете кидатися в мене помідорами, але тренди невблаганні. Тож запам'ятаємо цей пост під хештеґом #вибори20хх.

[Eney ♔]

Валерій Пекар
7 хв  ·
Дуже важлива цеглина у підмурок нашої позиції на переговорах, та й не тільки.

Alexander Ivanov
37 хв  ·
Сейчас проходят очень (!!!) важные слушания в Сенате по вопросу глобальных угроз национальным интересам Америки.
Сенатор Джерри Моран от РП спрашивает у директора ЦРУ Рэтклиффа как он оценивает способность ВСУ держать удар российских агрессоров?
Рэтклифф, подбирая слова, он знает, что его слушает Трамп и его советники, отвечает, что несмотря на общую оценку и общественное мнение, что российская армия имеет преимущество и медленно продвигается вперед, что касается украинского сопротивления, украинский народ и военные были недооцененными (underestimated) в течение нескольких лет, и "я убежден, на основе своих размышлений и с точки зрения разведданных, они будут сражаться голыми руками, если будет надо и если их не устроят условия мирового соглашения."
Это очень мощное заявление, которое ломает всю игру Трампа, Виткоффа и прочих агентов Кремля в Белом доме.

[Eney ♔]

Roman Burko
4 год  ·
ToBeOr з посиланням на черговий твіт британської розвідки 🇬🇧, звернув увагу, що:
▪️Удар по аеродрому «Енгельс» у ніч із 19 на 20 березня став для України поки найуспішнішим у поточному році. Попри те, що «Енгельс» — один із найважливіших російських стратегічних аеродромів, ППО не змогла належним чином його захистити.
▪️Удар припав на місце зберігання боєприпасів повітряного базування, завдавши значних збитків. Ці пошкодження, ймовірно, на певний час ускладнять роботу аеродрому, змусивши Росію посилити його захист та поповнити запаси боєприпасів.
▪️Російська авіація, з великою ймовірністю, була розосереджена по найближчих аеродромах. Аеродром «Енгельс» розташований за 600 кілометрів від кордону з Україною.
Додатково від міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm :
Британська розвідка цього не вказала, бо, ймовірно, вони не володіють цими даними, але у цій успішній операції є ще одна важлива складова, унікальна для цієї війни. Нам достеменно відомо, що успіх цієї операції крім майстерності виконання безпосередньо ударної складової операторами дронів також був обумовлений кропіткою роботою українських хакерів, які забезпечили дуже детальні розвідувальні дані щодо бази зберігання боєприпасів на аеродромі Енгельс. І цю інформацію не могли забезпечити ніякі інші засоби розвідки, ні супутникові, ні будь-які інші. Що робить цю операцію унікальною за рівнем поєднання та взаємодії українських сил та засобів. Можливо, після завершення війни перемогою України цей унікальний досвід буде розкритий, але наразі, в умовах, коли США перестала бути надійним союзником у постачанні розвідувальних даних щодо російських стратегічних об`єктів, українські фахівці демонструють дива винахідливості, яким можуть позаздрити розвідки країн НАТО.

[Eney ♔]

Павло Казарін
5 год  ·
Лейпцизький книжковий ярмарок. Панельна дискусія з німцями
- А що ви тепер будете робити без американської допомоги?
- Хм. А ви що будете тепер робити без американської допомоги?
- Як на Україну впливає радянський досвід?
- Ви німецький журналіст і питаєте мене чи впливає на сучасність радянський досвід? Ви бачили останні результати виборів в Німеччині?
- А як Європі протистояти Росії без допомоги США?
- Якщо від вас відвернулась найпотужніша армія світу, то найпотужніша армія континенту - це єдине, що у вас є. До речі, ось її шеврон

[Eney ♔]

Валерій Пекар
2 год  ·
Будь-які доречні історичні паралелі, аналогії й метафори стануть у пригоді, щоб пояснити пихатим західним інтелектуалам ті речі, які ми дізналися на власній шкірі. Хай навіть всі паралелі, аналогії й метафори кульгають.

Збруч
20 год  ·
Тімоті Снайдер: "Отже, готи вбили римського імператора наприкінці IV століття. А потім розграбували Рим на початку V століття. Вони керували Італією деякий час. Потім – Іспанією протягом кількох століть.
Готи були не просто варварами. Вони мали складні політичні ідеї та власну систему управління. Інакше вони б не змогли замінити римлян і керувати великими частинами Європи протягом століть. Тобто перший момент: падіння Римської імперії – це не обов’язково та трагедія, як її часто змальовують. Коли хтось когось «замінює», це не завжди погано – можливо, інші просто робили це краще. А це також конкуренція, чи не так? Дивно, як ті, хто постійно хвалиться, що підтримує конкуренцію, так бояться бути «заміненими». Але «бути заміненим» – це ж просто інше слово для «програти в конкуренції». Якщо ви за конкуренцію, то маєте змиритися з тим, що іноді вас замінюють.
А тепер – трішки ближче до теми, хоч і з дрібкою солі. Чому готи опинились у Європі, руйнуючи її структури? Вони були з України, про що ніхто ніколи не згадує. Я перевіряв це в музеях по всій Європі – і ніхто про це не каже. Ніхто ніколи не згадує, що щось було з України. Але готи були з України. А чому готи прийшли в Європу? Бо їх підкорили гуни, і вже гуни разом із готами створили новий політичний синтез, який врешті підірвав усю європейську структуру.
Мені справді треба все це розжовувати? Якщо дати Україні впасти, це не просто означатиме, що вона перестане вас «турбувати» або зникне. Якщо Росія виграє цю війну, ви матимете справу не лише з Росією – а з Росією, яка володіє українською територією, українськими сільськогосподарськими ресурсами, мінералами, доступом до моря – і людськими ресурсами. І це болюча думка для українців – і мені шкода, але це правда.
Бо українська армія сьогодні – найкраща в Європі. Без сумніву. І якщо ви дозволите Україні впасти – гуни не просто залишаться. Вони приведуть із собою готів до Європи. Саме це й сталося в V столітті. І ви не встоїте."

Звідси

Знайти сенс у тривожному світі
Іван Крастев • Тімоті Снайдер

https://zbruc.eu/node/121031?fbclid=IwY2xjawJXqsZleHRuA2FlbQIxMQABHSAf9IVNvxKFMTbnfwWeT-96lKvS3A4IflYtER2taREbeVU6v6jccWmeXg_aem_wPaZ5aJRJLe5GUGfKUWcPw

[Eney ♔]

Антон Швець
У минулому в США та інших країнах існувала практика, відома як “джинджеринг” (від англ. “gingering”), яка полягала у використанні імбиру для стимуляції коней під час продажу або показів. Цей метод передбачав введення шматочка імбиру або іншої подразнюючої речовини в анальний отвір коня. Подразнення спричиняло підняття хвоста, підвищену настороженість та енергійність тварини, що створювало враження більш жвавого та здорового коня.

Метою цієї практики було покращення зовнішнього вигляду коня, щоб підвищити його привабливість для потенційних покупців або суддів на виставках.

Мало хто знає, але саме таку практику стимуляції застосував Трамп до американської економіки.

[RedCat]

На шосту річницю першого туру вчора стрічка рясніла звинуваченнями в бік "бидла". І можна зрозуміти емоції людей, які бачать, як один дебільний вибір 6 років тому привів до катастрофи сьогодні.
Але всі, хто хочуть добра країні, мають знаходити справжні причини проблеми, а не поверхові.
Наприклад, які причини перемоги шоумена в США?
Хтось скаже: американське бидло, яке виявилося ще більш дике і неадекватне за наше, бо обрало взагалі напівнавіженого гвалтівника жінок.
Але справжня причина перемоги Трампа це комплекс проблем в США.
Це і мігранти, і економіка, і стара еліта, яка всім набридла, і яка сама при цьому була стара і втратила хватку.
Але більш важливіша і глибинна причина деградації США це інтелектуальна і культурна криза, що розгортається останні 20 років в світі.
Цукерберг 20 років тому вигадав мишоловку для мільярдів у вигляді соцмереж. І мільярди потрапили у неї.
В теорії виглядало прекрасно: доступний соціальний зв'язок для всіх - безплатно. На ділі безплатний сир у мишоловці - соцмережі перетворилися у фабрику, де раби гріють власника, виробляючи контент за лайки.
Тепер останні десять років люди масово сидять у соцмережах - при чому в більшості не у політичному сегменті Фейсбука, а саме на дні, найглибшому дні сільського нужника - там, де зади в екран, нарцисизм і дебільний контент по типу цього:
https://youtu.be/ig9D30IQzHU?si=gSyCROXBxBc56kVj
https://youtu.be/J4IDRK4fcpk?si=iK5h_-r3osuQ_02B
При чому подивіться посилання: це ж не Україна, у нас ви на вулицях подібну Ідіократію ще рідко зустрінете. Це США - маяк і зразок для всього світу.
В світі просто не помітили, що за останні роки (10-15) США різко деградували.
Масовий доступ до інформаційних ресурсів привів до парадоксального розколу населення: одні використали його для здобуття інформації, самоосвіти, підвищення обізнаності, а от багато інших - для демонстрації себе, запису контенту про свої будні, скролінг стрічки, лайкання.
Розумні - порозумнішали, тупі - отупіли ще сильніше.
Трамп, як шоумен, лише добре уловив новий вітер. Щоб не сісти за десяток кримінальних справ, дід мав рухатися швидше за ворогів. І він зміг уникнути чергового банкрутства (цього разу з реальним тюремним строком) лише шляхом утворення секти з собою найвеличнішим на чолі, яка і випхнула його у владу.
------------
Тепер до наших баранів.
Причини перемоги в нас вигаданого Голобородьки не в тупому бидлі, а в тому, що ми теж проспали.
Ми ще десятки років тому передали власні інформаційні ресурси ворогам - в даному випадку кримінальним колам і зрадникам.
І тому дохлий нині Жиріновський за рік перед президентськими виборами сидів нога на ногу і через телевізор вєщав до одного з наших злочинців:
 - Ігарь, убірай Порошенко! За ето рускій газ ми тєбє дадім БЄСПЛАТНО.
Що це було?
Та найсправжнісінький акт вербування іноземною спецслужбою нашого мафіозі в прямому ефірі.
Злочинець-втікач сигнал прийняв і, щоб не сісти за Приватбанк, вступив у змову з зовнішнім ворогом. Дуже просто.
А до цього союзу доєднався інший - такий самий. Який в 2017 році писав палкі відозви з закликами відмовитися від Криму, бо його труби Росія заборонила.
В результаті у державницьких сил інформаційне охоплення населення було лише - 5канал.
У ворогів - все інше.
А далі справа техніки.
Вороги розіграли масштабне ІПСО: путін вбивав і відрізав руки за тату з тризубом, а "наші" ЗМІ отак вказували на це все і казали: це наша барижна влада просто не бажає домовлятися. Одночасно з цим на каналах кожен день крутили вбивства, аварії, пограбування.
Це було планом: залякали населення негативом і випхали його із новинного потоку - щоб населення не могло (і не бажало) використати інформаційні ресурси для підвищення власної обізнаності.
А залякавши, населенню підсунули веселий єралаш. Там у кварталі населенню весело і ненапряжно розповідали про державні події, про п'яного президента, обидлячували гигиканням про "термос", а в кінці співали добрі, щемлячі пісеньки, как нас снова кінулі на Майданє (автори на Майдані не були, а ржали з побитих і виправдовували побої, - але ж "іх кінулі").
І коли нарешті населення вдалося залякати, перед самими виборами залишалося найпростіше: підсунути стаду фігуру Блискучого Рятівника в Латах.
В очах затурканого населення виглядало так, що позитивна фігура з екрану просто вискакувала з екрану прямо на барикади з криком "зробимо їх разом!".
Тут при цьому є важливий момент: організована злочинна група підготувала нам навіть не одну, а дві фігури - основну і дублюючу: ще був Славко Не твоя війна, якого власник труб возив у США "проходити навчання на політика". А після повернення Славік раптом вистрибнув на каналі АйСіТіВі в прайм-тайм в Свободі слова в якості уже фігури загальнонаціонального масштабу. І там він розповідав роззявленим ротам сльозні історії про свою маму, у якої пенсія 50 доларів, і як все несправедливо в нашій країні.
Славік, але ж ти доларовий мільйонер, не можеш помогти мамі? Та Славко звісно населення дурив на виконання угоди з старшими кентами. Його завданням було дробити патріотичний табір, доки його напарник окучував ватно-аполітичний.
Потім Славко на замовлення босів роздробив опозицію, завів в парламент свою "партію", яка тут же розпалася, а через рік - шасть - і здався без бою - фігура національного масштабу здулася і повернулась на канали олігархів працювати ведучим конкурсів.
Але це вже було нікому не цікаво. Бо власнику труб росія дозволила ввезення труб на свій ринок.
Власник труб після того різко перестав писати відозви про Крим, а на телеканалах пропали всі згадки про вбивства, катування, згвалтування. Військові перестали гинути, а замість цього президент в красних трусах стрибав у фонтани в Маріуполі.
Настав прекрасний час нової епохи, коли на заводи паханів ОЗУ пішла дешева електроенергія із Раші.
Та при цьому всьому я не став би знімати відповідальність з Порошенка. Я вважав тоді і вважаю зараз: це держава зобов'язана була не допустити цього сценарію. 17 стаття Конституції каже чітко: захист інформаційної безпеки - основне завдання держави і справа всього українського народу. І не треба розповідати про демократію. Румуни ось щойно прямо на наших очах не допустили у себе проросійський переворот. І нічого. Демократія не постраждала.
Ми були зобов'язані робити те саме.
Таким чином, причини катастрофи очевидні.
Вони не в "тупості населення". Це було б занадто поверховими "причинами", які просто ведуть нас до вивченої безпомічності.
Тупість і бидлізм це наслідок. Такий же як і в США.
Справжні причини - в змові хитрих ворогів і слабкій протидії від нашої держави.
Наступного разу, якщо захочете перемогти ворогів - не залишайте їх недобитими. Виловлюйте їх із ізраїлів і рашок, конфісковуйте їхнє майно за їхні злочини, позбавляйте інформаційних ресурсів. А потім встановлюйте коло пов'язаних осіб і саджайте його теж. Щоб жодна наша внутрішня скабєєва, яка ротом заробила собі на манікюр, і жоден продавець пірамідок не уникнули відповідальності.
Так роблять країни, в яких потім наступні 50 років процвітання і порядок.
Джон Сміт

[Volf Ram]

Ми ще десятки років тому передали...

Хто ці загадкові "ми" і навіщо вони це зробили?
Те що найбільшій недолік Пороха був в наглухо пройобаному інфопросторі це було очевидно ще задовго до його програшу на виборах. Я писав що стець мудак котрий завалить все що можна коли його тільки назначили міністром. І не тільки я один.

[Teagan]

https://youtu.be/ig9D30IQzHU?si=gSyCROXBxBc56kVj
https://youtu.be/J4IDRK4fcpk?si=iK5h_-r3osuQ_02B
При чому подивіться посилання: це ж не Україна, у нас ви на вулицях подібну Ідіократію ще рідко зустрінете. Це США

Ой вей. Я підозрювала шо там реально ідіократія але таке навіть уявити важко.

[Кошкер]

Але більш важливіша і глибинна причина деградації США це інтелектуальна і культурна криза, що розгортається останні 20 років в світі.

В світі просто не помітили, що за останні роки (10-15) США різко деградували.

Что-то реально происходит, и не только в США.

Новые результаты международных тестов показывают, что способность среднестатистического человека обрабатывать информацию, рассуждать и решать нестандартные задачи снижается примерно с середины 2010-х годов.

https://twitter.com/jburnmurdoch/status/1900537267308937416
https://twitter.com/JonHaidt/status/1900555425268830479

[Volf Ram]

способность среднестатистического человека обрабатывать информацию, рассуждать и решать нестандартные задачи снижается примерно с середины 2010-х годов.

Непотрібні навички атрофуються. Еволюція, нічо не поробиш.

[Кошкер]

способность среднестатистического человека обрабатывать информацию, рассуждать и решать нестандартные задачи снижается примерно с середины 2010-х годов.

Непотрібні навички атрофуються. Еволюція, нічо не поробиш.

И это еще цветочки. Скоро в игру вступит поколение, которое учится при помощи ChatGPT.

[В.И.Лемминг]

Соціальні сітки з їх обмеженими бульбашками виявили, що ідіоти - це більшість. В усьому світі.
К нам у гості крадеться пиздець.
Люди, ніколи не дозволяйте своїм дітям користуватися інтернетом без контролю. Шо дітям, шо батькам. Наслідки хуйові.
Це приголомшливо наскільки там можуть промивати мозок.
Якщо аналізувати соцсітки, нам гаплик. В сенсі людству взагалі.

[Eney ♔]

Sergey Fursa
4 год  ·
Ті з інвесторів і спекулянтів, хто пережив цей тиждень, матимуть про що розповісти своїм онукам. Хоча останні, певно, ніколи їм не повірять. Бо те, що відбувалось, не можна пояснити жодною раціональною логікою. За цей тиждень ринки переживали рекордне падіння і рекордне зростання, кілька днів найбільшого об’єма торгівлі акціями в історії і найбільші денні розвороти тренда в цьому столітті. Все найбільше, як і любить президент США, який, власне, і спровокував безумну волатильність на ринках. Коли ринки падали, потім відростали, сподіваючись на диво, а потім знов падали. При тому, що по результату тижня індекс S&P500 і не змінився суттєво. Якщо минула п’ятниця починалася з відмітки у 5396 пунктів,  то ця – на відмітці 5268 пунктів, набагато вище, ніж можна було очікувати в перші дні тижня. І це прямо пов’язано з тим, що диво нарешті сталось. Після чого ринки підстрибнули в четвер, коли індекс S&P500 додав 10% за день, а технологічний NASDAQ – 12%. Після того, як Трамп дав задню, проявивши дивну для нього раціональність, так і не дочекавшись, що хтось приїде цілувати його дупу. Бо і європейці, і японіці, і китайці вирішили, що вести перемовини з терористами ще можна, а от з божевільними немає ніякого сенсу. І якщо європейці стримано відповіли, то китайці вирішили пограти у гру у кого тут тарифи більше. Власне, саме проти Китаю торгівельна війна ще й не послабилась, хоч ринки прореагували так, наче Сі вже підняв слухавку і прийняв вибачення свого друга Донні. Принаймні, в першій торговий день, коли поринули в ейфорію раптового дива.

Але схоже, найефективнішими виявились самураї. Бо зупинили Трампа, судячи з усього, навіть не сльози Ілона Маска (останній чесно думав, що Трамп чесно кине своїх виборців, яким обіцяв мита на все, що рухається, і виконає тільки обіцянку для друзів мільярдерів, відмінивши їм податки), а колапс на ринку американського боргу. Хоч деякі прихильники Трампа і вигадували раціональне пояснення його діям, що обвалювали фондові ринки, говорячи, що все це робиться для перетоку грошей на ринок облігацій, щоб здешевити американський борг. Це саме по собі виглядало нісенітницею, але при цьому на ринку облігацій відбувався свій апокаліпсис. Не такий помітний для пересічного глядача, як різке падіння на фондових біржах, але більш болючий для економіки і для уряду США. Там йшли свої розпродажі, контрастуючи із звичною ситуацією, коли при збільшенні ризику в світі люди ховаються в американський борг. В результаті, різко виросла дохідність американського боргу, роблячи боляче як міністру фінансів, що бачив, скільки тепер буде коштувати залучати нові борги, так і простим американцям, що мають чи планують іпотеку. Дійшло до того, що в певний момент часу дохідність 30-и літнього американського боргу стала вища, ніж аналогічного по терміну боргу Греції. Країни, що досить нещодавно стояла на межі дефолту, іноді тупцяючи ніжкою за цю червону лінію. В результаті, чи не єдиний дорослий в кімнаті, міністр фінансів, прийшов до Трампа і показав йому, певно, чим це загрожує. І прийшов момент фраєру здати назад.

Чому падав ринок облігацій? Чутки на ринку кажуть, що розпродаж вчинили саме японці, у яких традиційно є великий запас американського боргу. А до них могли долучитися і всі інші, в тому числі приватні інвестори, реагуючи на невизначеність і переживаючи з приводу того, що тепер не існує неможливого, а значить треба врахувати і чутки про плани Трампа щось там зробити з борговим навантаженням і якось там послабити долар. Але може це просто ринкові чутки і люди наговорюють на самураїв. Так само як нікуди тепер не подітися від розмов, що хтось добряче заробив на інсайдерський торгівлі і цей хтось може бути не чужим для родини президента США. Тим більше, як кажуть, хтось зробив дуже велику ставку за кілька хвилин до того, як Трамп рекомендував покупати у своїй соціальній мережі. Цікаво і те, що поки що не можна говорили про значне полегшення на ринку американських облігацій. Дохідність, звісно, впала, але не кардинально. Да і торгівельна війна з Китаєм нікуди не поділася, загрожуючи лишити американців голими і босими в реальному світі, де треба купляти одяг і особливо взуття. Не кажучи вже про невизначеність. Бо, звісно, добре, що Трамп зупинився, адже це означає, що він не збожеволів остаточно, як переживали деякі аналітики, і певне раціо у нього лишилось. Але це не зупиняє його від майбутніх непередбачуваних кроків, що зупиняє людей від інвестицій, що саме по собі може привести до рецесії. І чи встигнуть його вчасно зупинити наступного разу поки що невідомо. Бо не завжди можна запхати зубну пасту назад у тюбік. Да і торгівельна війна поки не зупинена, а поставлена на паузу. Та і в китайців ще є дуже великий запас американського боргу, який можна було б продати.

Може тому в четвер ринки повернулись до падіння, яке б у звичайний тиждень назвали б глибоким, і так само втрачав свої позиції долар і зранку п’ятниці пара євро долар торгується на рівні 1,128 (а вдень вже 1,14). А оглядачі провідного банку почали використовувати щодо ринкової ситуації слово «Fatigue», що, раніше, зустрічалось виключно у неприємних людей при оцінці ставлення до України і війни. Тепер цей фатік викликають самі ці люди. І це їм вдалося швидше, ніж за три роки. Ще одним яскравим прикладом того, що оптимізм виявився передчасним і не таким потужним, є ситуація на ринку нафти, що радує око простого українця. Нафта, що валилась весь останній тиждень, звісно не могла не зреагувати на розворот на фондових ринках. Проте барель бренту, нехай і зріс, проте зупинився десь біля позначки 64 долари. А перед тим, як Трамп оголосив торгівельну війну, коштувала 75 доларів за барель. Подальшому укріплення певно, заважає як переживання про економіку Китая, що генерує значну частку попиту, так і збільшення видобутком ОПЕКом і не розуміння, як картель буде реагувати на подальшу динаміку економіки. Це звісно не радує російський бюджет. Як і активне послаблення Китаєм власної валюти, що стало природним ходом Пекіна у торгівельній війні. Останнє має нервувати не тільки російського міністра фінансів, що фінансує війну, продаючи Китаю його юані, але й російський бізнес, який тепер активно торгує з Китаєм. А це не дуже приємно, коли ти сировинний придаток країни, що девальвує свою валюту. Що правда, тепер китайські товари, стануть в Росії трохи дешевшими, полегшуючи роботу Набіуліної у її боротьбі з інфляцією.

Український сегмент єврооблігацій так само порадувався розвороту Трампа. В результаті українські суверенні єврооблігації додали у вартості до 3-х пунктів. Що правда, це не компенсує загальне падіння (майже 20 пунктів) останнього місяця, пов’язане не тільки з торгівельними війнами Трампа, але й його невиконаною обіцянкою закінчити війну якщо не за 24 години, то принаймні до Великодня. Бо як раз торгівельні війни мало кого обходили в Україні. Хоч інфляційний ефект і буде неприємним, бо ми разом із всім світом будемо імпортувати і ту саму американську інфляцію, яку підвищує своїми кроками Трамп. А інфляція досі лишається проблемою. Знов прискорившись. Останні данні продемонстрували зростання рівня інфляції в Україні до 14,6%. І наче десь вже на горизонті є вичерпування цих інфляційних факторів, проте щось цей момент ніяк не може настати. А гривня продовжує стояти стійко, зберігаючи більш сильний курс на вулиці, ніж на міжбанку. Що прям таки протирічить самій логікі існування чорного ринку. Але, певно, має пояснення у тому факті, що Україна є аграрною наддержавою, а українські аграрії дуже люблять готівку, яку витягають по весні, коли починається посівна. І хоч погода не дуже весняна, але долари аграріїв вже перейшли у гривні, створюючи тиск на вуличний ринок.

[Eney ♔]

Marina Daniluk-Yarmolaeva
1 год  ·
Зважений і розумний виклад журналіста, а зараз речника Генштабу.
Ще в березні від Макрона пішла така ідея.
«Європейські чиновники розглядають низку варіантів введення миротворців в Україну, один з яких передбачає розгортання значної кількості військ в центрі України — уздовж Дніпра та “подалі від лінії фронту”.
По суті — скандальна вчорашня стаття це розмови про варіанти. А який варіант втілиться в життя — залежить тільки від нас.
Не від Віткоффа, який торгується за «право власності РФ» за 4 регіони, як оце годину назад троє узбецьких продавців на базарі намагались поторгуватись зі мною за помідори)
Навіть ця карта на колінах Келлога — це зовсім не про плани Віткоффа-Дмітрієва, а по лінії зіткнення. Це суттєва різниця.

Dmytro Lykhoviy
1 год  ·
Багато проблем виникають через неправильну комунікацію. І оця "мапа Келлога", яка заполонила стрічку та породила праведний гнів українців - із тієї ж опери.
Не те щоб я хотів бути адвокатом Келлога, та й експертом із міжнародної політики я не є. Але ось моє особисте/суб'єктивне бачення для кращого (а може, й правильного) розуміння картини.
Ця карта - аж ніяк не про розподіл України. Вона - про замороження конфлікту. (При)зупинення війни на такому етапі.
Чи доцільна зараз така заморозка? Наскільки вона вигідна нам і противнику? Чи краще продовжувати далі, до виснаження ворога? Ось це поле для аргументованої дискусії.
Щодо мапи, то дивитися й обговорювати потрібно насамперед лінію розмежування з червоним сектором на мапі. Тобто поточну ЛБЗ та "буферну зону" вздовж неї.
Нагадаю, що подібні зони відведення важкої артилерії, чи зони розведення військ, у нас на Донбасі були і в час АТО, і в 2019-2021 рр. Працювало це так собі. Точніше, не працювало - відбувалася війна низької інтенсивності, гинули військові.
Щодо Західного Берліна, то сходіть у вікіпедію і просвітіться. Якщо винести за дужки рефлексії про паралелі із зонами відповідальності союзників у перші роки після поразки нацистської Німеччини, то в сухому залишку - надалі Західний Берлін був єдиний та фактично інтегрований із ФРН, країною-членом НАТО. А після падіння Берлінського муру комуністична частина Берліна та НДР із задоволенням приєдналася до цих клятих успішних капіталістів. Радянські/російські війська були виведені. Власне, так закінчився період радянської окупації Східної Німеччини.
Якщо ви помітили, українська влада в усі можливі способи намагається залучити на територію України контингент військ НАТО. Якщо його "зона відповідальності" досягатиме хоча б Дніпра - це можна обговорювати. Припускаю, це означало б убезпечення від ракетно-дронових ударів по цій зоні. До речі, приблизно про те саме рік тому писав Портников.
Знову ж таки, повертаючись до мапи. На синій частині є не лише прапорці Британії і Франції, а й України.
Відповідно, жарти про долю Троєщини і Позняків чи порівняння з агіткою Януковича про "три сорти України" тут ні до чого.
І якщо вже на те пішло, то з мапи випливає, що натовці мають тримати шматок ЛБЗ від Запоріжжя до Херсона і далі узбережжя Чорного моря в Одеській області. Гм, чим не варіант? Хоч якась реальна допомога.
Але в цьому місці ми остаточно знімаємо рожеві окуляри й усвідомлюємо, що все це - швидше за все, нереально. Тому нам у будь-якому разі варто своє робити і не зупинятися.

[Eney ♔]

Тетяна Трощинська
3 год  ·
"Нагороджували військових". 
"Нагороджували військових, але не там". 
"Організувала військова адміністрація".
"Ні, то організував армійський "совок".
"Дали формальний привід бити іскандерами, бо там були військові".
"Призначили, а тоді скасували дитяче свято, а поруч були військові".
Вже добу я читаю цей треш. І дуже показово, що всі, хто його  поширюють, не бачать (або не бачать свідомо) головного.
Їм кажуть, що "якби не військові, по вас би не били". А вони розвісили вуха, вирячили очі і шерять.
Головне слово тут - військові, українські військові. Це накид на них.
І все це чудово укладається в технологію терору і залякування цивільних.
Чим, власне, і є биття балістикою в неділю, посеред білого дня, по центру міста.
Биття по дитячому майданчику.
По житловій забудові.
Включили б мозок.
Військові і в прифронтових, і в тилових містах є скрізь, і з різних причин.
І навіть їх скупчення є.
А де ж їм бути, як не по всій Україні?
Це ж тотальна війна.
Доверещались вже до того, що це військові винні, що рсн б'є ракетами.
І ще "зелена влада".
Але перед тим вам точнісінько так само казали, що, мовляв, поміняйте попередню владу на цю, і буде вам мир.
Поміняли, а рсн як була, так і є. Як перла сюди, так і пре.
Ще потужніше.
"Поміняйте владу (можна на медведчука, а чого ні), а головне - позбудьтеся військових".
Ось що вам впихають в голови.
Але Росія воює не з військовими. Вона воює з самим існуванням України і українців.
Їхній "мир" означає одне: капітуляція і не українські, а окупантські військові на вулицях.
Це у них називається "повномасштабна угода" на їхніх умовах, чи як там?
Це ж все є у відкритих джерелах, можна прочитати.
Здається, що це все мало б бути очевидно.
Але ні, така тупість, що хоч кіл на голові теши.
UPD.
Бачу, що якось складно. Тому додам.
Ніхто не заперечує потреби дотримання заходів безпеки, і були жахливі випадки, з яких, здається, навіть було винесено уроки.
Але сама думка, що військові можуть десь там в полі воювати, а ми тут ні при чому, хибна і маніпулятивна.
І саме її просуває ворог.
"Самі напросились", - ось що вони кажуть.
Специфіка цієї війни Росії проти України - у терорі цивільних. Специфіка будь-якої війни Росії -  у терорі цивільних.
Тому як тільки ми накинули на свою армію і спробували виправдати агресора - ми вже подумки програємо.

[RedCat]

В мене є традиція. Щороку я пишу портрет українця. Та тепер українці на повномасштабній війні. І портрет у нас відповідний. Портрет воєнних часів.
Отже.
Українці-2025:
79% відкидають вимоги, які висуває Росія для припинення війни.
82% готові битись, навіть якщо США повністю припинять підтримку України.
57% українців готові нести тягар війни стільки, скільки потрібно для перемоги.
58% вважають себе щасливими, не дивлячись на обставини.
70% вважають найбільшим святом року Різдво Христове, на другому місці - Пасха (68%).
Але на третьому тепер - День Незалежності (64%).
В 2013 році незалежність святкували 12% українців. В 2021 році лише 37%. А тепер це свято - цей особливий день! - в трійці найважливіших. Вибухове зростання.
Зазначу: майже ніхто в Україні не святкує ні дєнь пабєди, ні дєнь труда - кількість святкувальників в межах похибки.
90-95% підтримують незалежність України. Тут без коментарів.
67% вважають Революцію гідності народним протестом на підтримку європейського шляху України.
62% українців вважають, що їх життя зараз сповнене сенсом. Я, наприклад, теж так вважаю про себе. Раніше було не так.
87% з розумінням / прийняттям ставляться до біженців. Я теж.
93% з розумінням / прийняттям ставляться до переселенців. Я теж.
85% з розумінням / прийняттям ставляться до українців, які поки що в окупації. Я теж.
90% хочуть бачити Україну в складі Європейського Союзу.
84% хочуть бачити Україну в складі НАТО.
92% - ну звісно - довіряють Силам оборони України.
81% довіряють волонтерам.
Лише 12% довіряють судам, лише 9% довіряють прокурорам. Тут теж без коментарів. Суди і прокуратура - біда України. Потребують повного перезапуску.
57% українців оптимістично дивляться на майбутнє України, 28% - песимісти. Розумію і тих, і інших. Працюємо.
Більше половини українців (53%) вважають, що потроху нація долає внутрішні суперечності. Для 33% - щоб вони не вкладали в це визначення - це не так очевидно. Маємо будувати мости, друзі.
73% хочуть відновити ядерний статус України. Наприклад - ось хороша тема!
58% готові навіть втратити підтримки з боку Заходу, якщо ми зможемо повернути ядерну зброю.
80% ідентифікують себе з українською нацією - вважають себе громадянами України, належними до української нації. Ось наш корінь єдності.
Мешканці заходу України вважають мешканців сходу України - українцями.
Мешканці сходу України вважають мешканців заходу України - українцями.
І всі разом - абсолютно всі області, всі райони, всі міста, містечка і села - погано ставляться до Росії та росіян (93%). Навіть Схід (75%). Навіть Південь (77%). Повне відторгнення. І на цій темі - повне єднання всієї країни.
До повномасштабного вторгнення "добре" до росіян ставились 53% українців, між іншим.
Лише 32% українців прагнуть "сильної руки", абсолютна більшість (59%) - за демократію. Це нас відрізняє самі знаєте від кого.
70% українців вважають себе православними (серед них 56% зараховують себе до ПЦУ). Тобто 81% всіх православних в Україні - це ПЦУ. 6% відносять себе до УПЦ МП.
61% українців хочуть, щоб в Україні була і діяла лише одна православна церква. Таким чином 66% хотіли б, щоб не заплямовані зв'язками з РФ священники УПЦ МП приєднались до ПЦУ.
76% підтримують голову ПЦУ Епіфанія. А лідера УПЦ МП Онуфрія - лише 9%.
На цьому фоні 80% підтримують закон про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Росією. Тобто - підтримують заборону Московського патріархату.
69% українців підтримують Ізраїль у ізраїльсько-палестинському конфлікті. Раптом що, 60+% росіян не підтримують в цьому конфлікті жодну сторону. Різниця.
79% українців (включно з чоловіками, які підпадають під мобілізацію) не покинуть Україну, навіть якщо їм без умов нададуть громадянство США або країни Євросоюзу. Тобто Українці не хочуть нікуди тікати, хочуть жити на своїй землі і готові битись за свій дім.
Трохи історичних питань.
Лише 4% українців позитивно ставляться до Сталіна.
А серед 72%, хто чув про УПА, 90% за визнання УПА борцями за незалежність України. На думку 70%, УПА заклали традицію боротьби з агресором і окупантом.
Ще у нас в порядку з кукухою. Ми не віримо в астрологію (63%), в екстрасенсів (73%) та в тарологів (82% не вірять). Втім, якщо вам це подобається, не ображайтесь - це питання про довіру, а не оцінка ваших вподобань.
81% українців бажають усунути російську мову з офіційного спілкування на всій території України, або проти використання росмови у своїй області. Тут все зрозуміло.
Ну і на сам кінець.
Більше 80% українців вірять, що за належної підтримки Заходу Україна здатна перемогти Росію. В це вірю і я. І, впевнений, кожний з вас.
Такий портрет українця в 2025 році.
(Використані дані з різноманітних опитувань КМІС).
Петро Шуклінов

[Shana]

В реальной политике важно не содержание, важна форма — Россия называет идущую войну не войной, а украинским кризисом.

Мол, в их зоне влияния, в одном из государств, есть некий кризис, и они его решают.

С помощью специальной военной операции, агентуры, дипломатии (переговоров с теми же американцами) и т. д.

Москва хочет, чтобы Вашингтон оставил Украину и полностью отдал ее ей.

Путин всячески старается к этому вести, и объявленное им сегодня перемирие (в одностороннем порядке) — из этого же репертуара.

Очевидно, что его никто не будет соблюдать — русские в первую очередь, — но важно, что сами русские его объявили.

То есть выступили инициаторами.

В войне не государств, то есть в войне равных, а в войне против инсургентов, террористов, иррегуляров всех мастей инициативу задает сильная и официально признанная сторона.

Она решает — войти в Афганистан или не войти, бомбить Йемен или не бомбить, захватить Ирак или Панаму, и если да — то насколько долго и т. д.

Франция не спрашивает местные племена в Африке — бомбить их сегодня или завтра свернуть все силы и покинуть регион.

Это все всегда делается в одностороннем порядке.

Путин тем самым демонстрирует это и Трампу: смотри, ты же хочешь мир — я вот согласен, а украинские формирования — нет.

Это они во всем виноваты — в украинском кризисе в первую очередь.

День тоже выбран не случайно — христианский праздник.

Многие респы набожны, ходят в церковь, для них такие означающие — не пустой звук.

Даже те, кто не верят, — не факт, что всегда могут проигнорировать именно означающее — символизм.

Потому что адженда партии и т. д.

В общем, Путин хочет показать Трампу: мол, эти дикие украинцы — зачем они тебе?

Зачем ты, уставший человек, которого вечно отвлекают от гольфа, должен этим заниматься?

Просто оставь это мне.

Да, у нас получается все из рук вон плохо, вы хотите нам помочь, но мы как-то сами порешаем это все.

Путин методично заворачивает все в одежды, подчеркивающие отсутствие субъектности у Украины.

Держит нос по ветру — мол, американцы идут к нам навстречу, и есть сигналы, что они будут давить на украинцев.

В этом смысле он создает себе переговорные (на переговорах с амерами) очки — мы-то за мир, даже вот решили о прекращении огня.

Но это они не хотят — потому что там кризис, нацисты, комары, нелегитимный и т. д.

И именно это мы пытаемся вам, американцам, объяснить.

Поэтому либо отдайте и не мешайте, либо надавите на них и помогите их дожать.

В таких ситуациях самый верный ответ — не идти на переговоры и бить еще крепче, разваливая вообще весь этот понятийный конструкт.

Шикарный пример — это шантаж Путина всего мира голодом, когда он снова показывал, что ситуацию можно решить только в одностороннем порядке.

Если договориться с Москвой и пойти на ее требования.

Это логично в миропонимании Кремля — помочь с проблемой голода не может нелегитимный режим комаров-нацистов.

Помочь может якобы только Россия — легитимный актор, решающий проблемы.

Что сделала в ответ Украина?

Правильно — просто потопила половину Черноморского флота, сама разблокировала коридор и пустила еду на мировые рынки.

Выставив Путина посмешищем и придурком.

То же самое и тут — Россия решает в одностороннем режиме о "перемирии".

Нет проблем — получите 200 дронов по Москве и т. д.

Хотите реальное перемирие?

Не вопрос — садимся и разговариваем, вот наши требования: такие, такие и такие.

Снова Москва что-то решила там в одностороннем порядке?

Без проблем — получите еще пару сотен дронов по вашей энергетике.

Только так — никаких иных способов вырваться из этого понятийного капкана реальной политики не существует.

Реальная политика рассматривает все мировые структуры или как легитимные и равные субъекты — или как тех, кто вне оберегаемого статуса и является пассивной жертвой.

Вырваться из формата пассивной жертвы (которая ничего не решает, за нее решают другие) можно только одним способом — бить, бить крепко и жестко, не считаясь ни с чем.

@yigal_levin

[Eney ♔]

Павло Казарін

Наша країна любить грати у якбитологію.

Ми сперечаємося про те, що сталося б, якби В'ячеслав Чорновіл переміг 1991-го. Чи можна було Україні залишитися ядерною державою в 1994-му. Чи реально було отримати ПДЧ у НАТО 2008-го. Але останні три роки головна суперечка країни зводиться до того, як вплинули на вторгнення вибори 2019 року.

Прихильники п'ятого президента говорять про те, що його переобрання могло запобігти повномасштабній війні. Що ракетна програма та переозброєння армії змусили б Кремль замислитися. Що Петро Порошенко у виборчих бюлетенях був головним представником "порядку денного суверенітету", а тому його перемога стала б недвозначним сигналом Москві та світу про серйозність українських намірів.

Прихильники цієї концепції виходять із того, що перемога Володимира Зеленського була ґнотом для російських амбіцій. Що політична недосвідченість тріумфатора спровокувала Путіна на підготовку до вторгнення. Що результат виборів 2019 року переконав Кремль у несерйозності української державності та анекдотичності її керівництва. А тому зробив війну неминучою.

Ці висновки ґрунтуються на припущенні, що раніше перепоною для вторгнення була українська армія та політична воля п'ятого президента. Що за Володимира Зеленського позиції ЗСУ та країни ослабли настільки, що Україна стала вразливою. Але що як припустити, що в Кремлі ніколи не сприймали українську армію та українську державу як повноцінного суперника? Концепція "другої армії у світі" народилася не вчора, і до лютого 2022-го Москва не мала приводів у ній сумніватися. Що як єдина причина, через яку вторгнення не розпочалося раніше – це впевненість Москви, що можна обійтися без нього?

Зрештою Кремль визначився зі своїм ставленням до нашої країни ще за часів анексії Криму. Відтоді всі його кроки були спрямовані лише на демонтаж української державності. Другі Мінські угоди вселили в Москву ілюзію, що вона зможе продавити Київ на добровільну відмову від суверенітету. І доки зберігалася надія, що Україна піде за "боснійським сценарієм", це слугувало відстрочкою для силового варіанту.

За п'ятого президента ці очікування балансувалися українською реальністю. В парламенті були промосковські фракції. У медіапросторі – проросійські телеканали. Все це могло створювати в Кремлі ілюзію, що наступного електорального витка до влади в Україні прийдуть ті, хто перетворить країну на ще одну "білорусію". Цілком можливо, що й перемогу Володимира Зеленського сприйняли в Москві саме так.

А надто що він охоче давав приводи так думати. Готовий був побачити мир в очах російського президента. Закликав до переговорів. У вересні 2019-го Москва навіть передала Києву 35 в'язнів, включно з Олегом Сенцовим – як своєрідне заохочення нової української політики. А потім надії Москви на остаточне дипломатичне вирішення українського питання почали танути.

Мінські угоди так і залишились на паузі. Вибори на окупованих територіях знову прив'язали до виведення російських військ. Конституцію міняти ніхто не став. На початку 2021 року нова українська влада взагалі ввела санкції проти Віктора Медведчука і телеканалів, що йому належать. Якщо до цього в Кремлі були ілюзії щодо того, щоб підкорити Україну без війни, то в той момент вони остаточно розсіялися.

У всьому цьому є чимала доля іронії.

Кремль відкладав велику війну не через українську силу. Він міг відкладати її через українські компроміси. Саме вони дозволяли існувати в нашій внутрішній політиці всім людям, що продавали Москві ідею своєї неминучої перемоги на виборах. Якби ці політики зникли з життя України раніше, то й повномасштабне вторгнення могло б відбутися за каденції Петра Порошенка.

Ідея бліцкригу народилася в Кремлі не так через недосвідченість шостого президента України. Вона могла народитись як реакція на зачистку політичного ландшафту від агентів Москви. Санкції позбавили їх можливості продавати себе Кремлю як майбутніх київських намісників. І на зміну московській концепції "м'якої сили" прийшла ідея жорсткої сили.

Прихильники п'ятого президента переконані, що перемога "яструба" на виборах 2019-го могла захистити нашу країну від війни. Але ймовірніше інше: такий сценарій міг позбавити Кремль ілюзій ще раніше. Міг підштовхнути до висновку, що війна – це єдиний шанс для "повернення" України. А якщо так, то сценарій вторгнення міг бути запущений ще до лютого 2022-го.

Цілком імовірно, що перемога Володимира Зеленського не стала каталізатором вторгнення. Навпаки – вона могла його відстрочити. Поки шостий президент надсилав до Москви сигнали про власну договороздатність, у Кремлі могли вважати вторгнення надмірним. Щойно шостий президент України почав говорити політичною мовою попередника – війна стала неминучою.

Росія розпочала війну не тому, що в 2019-му році виграв Зеленський, і не тому, що програв Порошенко. Війна розпочалася тому, що не переміг Медведчук.

Ото й по всьому.

[Eney ♔]

Тарас Завгородній

[Shana]

Ідея бліцкригу народилася в Кремлі не так через недосвідченість шостого президента України. Вона могла народитись як реакція на зачистку політичного ландшафту від агентів Москви.

"Недосвідченість" - це так тепер називається. Заморожування ракетної програми, виробництва військової техніки, відмова зеленого МО замовляти виготовлення боєприпасів, збільшувати чисельність ЗСУ. Натомість красиві дороги до самого кордону, якими вдячно скористалися кацапи. Ну і пристрасть блазня зачищати політичний ландшафт від будь-яких суперників, з"явилась теж не зараз.

Коли зранку побачила цей опус, було бажання зареєструватися в УП та порекомендувати автору помити очі від зеленого слизу.

До речі, нещодавно почула версію, чому зелене лайно, яке старанно зливало Україну - боневтік. Ніби, у день, коли почалася навала, він раптом дізнався, що вдячні кацапські брати його збираються ліквідувати. Ну а далі: хочеш жити - вмій крутитись.
Звісно, це може бути міським фольклором.

[Volf Ram]

Погребиський Олександр
Ніяка стаття, ніякий журналіст, ніякий аналіз історії ніколи не зможе заперечити, той факт, що якби країну готували до війни, то втрат було б менше. Крапка!

[Eney ♔]

Serg Marco
5 хв  ·
Якби я був президентом, то Путін би не напав на Україну (с) Трамп
Мене завжди дратував цей тезіс. Ну просто тому що це відверта брехня, і про це треба казати прямо і часто.
Бо під час президентства Трампа (якому доречі РФ допомагла з виборами) підготовка до війни йшла повним ходом. Апофеозом цього стали навчання стратегічного рівня "Кавказ-2020", які прямо називали сценарієм вторгнення в Україну. І це було при Трампі.
Далі буде текст Іван Костенко про те, як РФ готувалась до вторгнення.
*****
Отже, мені вже трохи набридло, що люди починають гратись в абсолютно безперспективну гру, намагаючись розповісти, що, якби певні політичні події в нашій країні відбулись інакше, то не було б повномасштабної війни.
Історія не знає слова «якби», але знає факти. Тож коротко нагадаю про події, які відбувались в росії до повномасштабної війни.
З 2014 року почали формуватися бригади армійської авіації та гелікоптерні полки на базі колишніх авіаційних баз армійської авіації. Бригади ППО були реформовані в дивізї ППО (збільшені).
В 2015 році росія запустила будівництво рокадного залізничного сполучення по лінії Журавка-Боченково (Воронежська та Ростовська області). Рокада, від французького rocade «об'їзна дорога» — залізна, шосейна чи ґрунтова дорога у прифронтовій смузі, що проходить паралельно до лінії фронту.
Рокади використовуються для маневрування військ та перевезення матеріальних засобів. Закінчили в 2017 році, вартість склала $80 000 000. Також командуванням ВПС та ППО переформовані назад в армії ВПС та ППО. Почалося переформування авіаційних баз в авіаційні дивізії, бригади та полки.
В 2016 році формуються окремі ремонтно-евакуаційні полки. Також на військових аеродромах вздовж кордону з Україною починаються відновлювальні роботи, які логічно закінчуються перекиданням авіаційного складу який починає звикати до місцевості. Окрім того, невелика відстань дозволяє здійснювати польоти з повним завантаженням без необхідності використовувати доп.баки. Також розпочато роботу зі створення 24 виробничо-логістичних комплексів (ПЛК) до 2020 року. Формуються окремі полки, батальйони та роти багатовісних важких колісних тягачів (МТКТ), оснащених сідельними тягачами. Створюються мобільні ракетні бригади ППО з метою можливості оперативного використання їх на потрібній ділянці.
У 2017 році, за підсумками навчань у росії, в РЖД було направлено запит мати до 2019 року не менше 30 000 універсальних платформ, які зможуть залучатися «для переброски войск на стратегических направлениях» (с) —зам.міністра оборони росії Булгаков. Станом на 2017 рік у РЖД було 47 700 універсальних платформ із середнім терміном служби у 29 років за нормативного терміну служби у 32 роки. Темпи модернізації платформ складали 5000 штук на рік.
2018 рік.
В росії формують систему мобілізаційного резерву. Робота над цією системою почалась в 2015 році з окремого наказу «О создании мобилизационного людского резерва Вооружённых сил россии».
В тому ж році почали формуватись окремі батальйони РЕБ. Нагадаю, що в той момент у нас було все дуже погано як і з БПЛА, так і з будь-яким видом корегованих боєприпасів.
Також, окрім розвідувальних бригад загальновійськових армій та розвідувальних батальйонів у складі дивізій та бригад, почали формуватися окремі роти спеціального призначення (орспн) у складі загальновійськових армій.
Загалом, починаючи з 2018 року, кількість доступної інформації по стану справ в російській армії різко зменшилася — і це теж не від того що вони вирішили перейти на мирні рейки.
І це я тільки взяв те, що на поверхні, і те, що могла побачити БУДЬ-ЯКА ЛЮДИНА, яка хоч трошки цікавилось станом справ в російській армії, і не зациклюватися на усіляких реформах стрілецького озброєння, форми, екіпірування (той же «Ратнік» виготовляється з 2014) і тому подібного.
Тепер додаємо сюди внутрішні проблеми в США з БЛМ і тим же штурмом Капітолію, які показали загальний розбрат в внутрішній політиці США, ковід та викликаний ним економічний спад, вихід (втеча) американських військ з Афганістану, газова голка в Європі, перевірка боєздатності російських військ в Сирії і ще безліч факторів.
Повномасштабне вторгнення було неминучим. Воно могло відбутись на рік пізніше, або, навпаки — раніше, могло мати інший стратегічний задум, але воно все одно б відбулось. Не для того росія вкидала неймовірні гроші в армію, будувала агентурні мережі та реалізовувала диверсійні заходи, щоб просто так все кинути.
Не для того було покладено безліч сил та часу на просування проєкту модернізації нашого флоту, внаслідок якого ще в 2012 році наші патрульні катери залишились без торпедних апаратів. Не для того проєкт «новоросія» вперше засвітився на путінському зібрані на озері Селігер ще в 2008 році.
Я молодший сержант, і я чомусь все це знаю — бо мені було не пофіг на те, що відбувається навколо моєї країни. Але ж народу хочеться тільки бігати з криками «нас не попередили» і «війни б не було». Війна була б все одно, без варіантів. Бо підготовка до неї в росії почалась в вересні 2003-го року, з острову Тузла (с).
P.S. Доречі я не сприймаю і тезу "ми не готувалися". Я готувався. Нажаль не кожен може відповісти так же на це питання.