взагалі, питання стоїть якось так - чи готові ми вступ в ЄС обміняти на Крим та Донецьку і Луганську області. ви готові?
Якщо чесно, то особисто для себе я ставлю запитання по іншому - чи готова я щоб я-ти (будь хто з моїх рідних, знайомих, друзів, та й просто сусідів або взагалі незнайомий мені українець) загинув, визволяючи Крим чи ОРДЛО військовим (чи воєним, яке тут слово правильно буде вжити?) шляхом. Й мабуть я не дуже принципова людина, тому що на це запитання моя відповідь - ні.
З іншого боку є ще питання, чи готова я жити під «парасолькою» росії - ні.
Водночас, я розумію, що, як то кажуть, в геополітичному сенсі ці питання пов’язані (можуть бути пов’язані). І тоді мене починають роздирати протиріччя.
Тобто, до чого я це - твоє питання має бути розгорнуте (не те, що ти повинен, а з точки зору усвідомлення) в багату купу інших питань, відвовідь на кожен з яких потребує від кожного розуміння й готовності до особистого вкладу.
Це не заклик чи щось таке, я просто ділюся тим, як відбувається моє внутрішніє обговорювання цих питань.
А щодо «перемовин» - я взагалі намагаюся стосовно них нічого не дивитися та не читати. Коли трапиться хуйня, я все рівно про це дізнаюся. А поки не бачу сенсу (для себе) нервувати з приводу, що сказав Медінський Арахамії чи навпаки.
