Re: Экономика Украины - состояние и перспективы.

[mxm]

Странно, у Привата возможность платить с помощью телефона была и раньше.

Проводишь телефоном как рфид карточкой над картоприемником?

Подозреваю, что имеется в виду неплохой, в общем, способ через QR коды.
Одно другому не мешает. Но микроплатежи легче делать через технологии, связанные с NFC

[Smooth Pimp]

Странно, у Привата возможность платить с помощью телефона была и раньше.

Власною аппою iPay. AndroidPay ще недоступний майже для всіх українців.

[Oak]

Странно, у Привата возможность платить с помощью телефона была и раньше.

Проводишь телефоном как рфид карточкой над картоприемником?

Да. Такой продукт (по фукционалу) был у Привата и еще у нескольких банков. Но использовался не Android Pay в качестве платформы. Поэтому немного удивлен, что Приват принимает участие в конференции.

Новость хорошая.

С точки зрения инфраструктуры Украина уже в принципе готова. Сейчас около четверти новых смартфонов (которые были проданы в этом году) идут с технологией НФЦ. До конца года смартов с НФЦ будет продано более миллиона штук. Это не считая продаж прошлых лет.

[mxm]

Власною аппою iPay.

Це не платити, це приймати платежі. Трохи інше.

[Smooth Pimp]

Все за деньги. Медиа-группы договорились закодировать спутник (ЛIГАБiзнесIнформ)

Четыре крупнейшие медиа-группы [Интер, StarLightMedia, Украина, 1+1] достигли предварительного согласия относительно кодировки открытых телеканалов на спутнике. Ориентировочный дедлайн - весна 2018 года.

"Интер до последнего времени не поддерживал внедрение системы кодирования спутникового сигнала", - рассказывает медиа-эксперт, советник главы Нацсовета по ТВ и радиовещанию Александр Глущенко. Ведь, по его мнению, в случае кодирования сигнала трех медиа-групп, 8 каналов Интера только бы выиграли и перетянули часть аудитории на себя - зрителей, не желающих платить.

Но сразу несколько источников LIGA.net на рынке сообщили, что Интер таки удалось убедить в необходимость кодировки. "Официально об этом объявят на ТИМ (крупная отраслевая конференция, которая пройдет в первых числах ноября - Авт.). Если говорить об Интере, то мы никогда не были против кодирования", - рассказывает редакции один из инсайдеров в самой группе. По его словам, медиа-группы надеются, что вещание удастся закодировать уже весной 2018 года.

[mxm]

Да. Такой продукт (по фукционалу) был у Привата и еще у нескольких банков.

А есть ссылка? По поиску на приватовском сайте нашел только одну новость по NFC, написано, что

Персоналізована картка Gold з фото
Персоналізована картка Gold з фото

Картка, з якою Ви отримаєте низку нових можливостей:

    оплачувати покупки за технологією безконтактної оплати PayPass або payWave, а також за допомогою Вашого смартфону, що підтримує технологію NFC;

Больше на сайте ни слова, включая страницу с подробностями по этому виду карт.

[Oak]

А есть ссылка?

Например
Или вот

[mxm]

А есть ссылка?

Например
Или вот

Спасибо.
Видимо, решили свернуть проект, по ссылке из второй ссылке на сайте Привата такое:

Мяяу! страница не найдена

[Mike123]

зрителей, не желающих платить.

Теперь зрители, не желающие платить, будут смотреть Россию .

[Smooth Pimp]

Теперь зрители, не желающие платить, будут смотреть Россию .

Місцева вікова вата опанувала Ютюб та дивиться там RT та Росія-24.

Подивився, що там безкоштовного в Зеонбуду, десь дві третини саме канали цих медіа-груп.

Але ж зараз ніби-то всі дивляться через кабельних операторів, 1+1, Інтер тощо звідти ж не зникнуть?

[mxm]

Але ж зараз ніби-то всі дивляться через кабельних операторів, 1+1, Інтер тощо звідти ж не зникнуть?

Не зникнуть. На додаткову плату кабельних вже прогнули, можуть і підвищити трохи, то таке. Тепер буде додатковий аргумент.

[ТетраМ]

Международное рейтинговое агентство Moody's считает, что банковская система Украины практически вышла из состояния неплатежеспособности.

Об этом сообщил директор банковской группы Moody's Investors Service Ярослав Совгира во время выступления на CIS bankers VI Ukrainian Banking Forum 19 октября, передают Українські Новини.

Moody's ожидает, что уровень проблемных кредитов в Украине (за вычетом Приватбанка) снизится до 50% до конца 2018 года.

"Мы ожидаем, что уровень проблемных кредитов в банковской системе Украины будет снижаться за счет реструктуризации, списания долгов, за счет того, что растет экономика, снижаются процентные ставки, идет умеренный рост кредитного портфеля. Но сейчас уровень проблемных кредитов в Украине самый высокий в СНГ и восточной Европе. Для того, чтобы проблемная задолженность вышла на приемлемый уровень, нужно несколько лет", - сообщил Совгира.

По его мнению, банковский сектор вернется уже в этом году к безубыточности за счет снижения отчислений в резервы.

Банковская система Украины вышла из неплатежеспособности, - Moody's

[В.И.Лемминг]

Интер таки удалось убедить в необходимость кодировки.

И кто-то ж за это захочет платить.

[В.И.Лемминг]

зрителей, не желающих платить.

Теперь зрители, не желающие платить, будут смотреть Россию .

Это настолько несложно смотреть российские каналы.

[invariant]

Але ж зараз ніби-то всі дивляться через кабельних операторів, 1+1, Інтер тощо звідти ж не зникнуть?

Далеко не всі. Навіть в немалих містах (зі столицею включно) є приватний сектор, де тих операторів нема і навряд чи скоро будуть, бо невигідно. Про периферію зовсім нема чого казати.

И кто-то ж за это захочет платить.

Ну не знаю. Иногда хочется приплатить жене сверх честно доставленной зарплаты, когда она втыкает в Интер или какое-нибудь НТН - чтобы канал переключила или вырубила этот ящик нафиг. 
Касательно собственно кодировки - вообще не вопрос, если иметь знакомства в сервис-центрах производителей тюнеров.

[Кіндрат Калистратович]

Державна служба статистики планує провести апробацію розрахунку медіанної заробітної плати в Україні.
Про це йдеться у відповіді на запит Економічної правди.
http://www.epravda.com.ua/news/2017/10/27/630541/

Мне кажется они не будут этого делать.

За даними Держстату, розмір середньої зарплати в Україні станом на серпень 2017 року становив 7114 гривень.

Они прозреют от медианной.

[Smooth Pimp]

Державна служба статистики планує провести апробацію розрахунку медіанної заробітної плати в Україні.
Про це йдеться у відповіді на запит Економічної правди.
http://www.epravda.com.ua/news/2017/10/27/630541/

Мне кажется они не будут этого делать.

За даними Держстату, розмір середньої зарплати в Україні станом на серпень 2017 року становив 7114 гривень.

Они прозреют от медианной.

Є квартальний звіт "Розподіл працівників за розмірами нарахованої їм заробітної плати", там приблизно можна вирахувати.

Cпойлер

А ось як урахувати тих, хто працює в тіні, за кордоном чи тут, бо таких, мабуть, у нас набагато більше половини працюючих.

[sergk1 ♔]

Рейтинг "слабый" стабилен

Международное рейтинговое агентство Fitch Ratings подтвердило долгосрочный рейтинг дефолта Украины (рейтинг дефолта эмитента, РДЭ) в иностранной и национальной валюте на уровне B- со стабильным прогнозом.

Улучшений рейтинга ждать долго, потому как

В релизе также отмечено, что Украина имеет скоринговый балл, эквивалентный рейтингу CCC по шкале долгосрочных РДЭ в иностранной валюте

http://biz.nv.ua/economics/fitch-podtverdilo-stabilnyj-prognoz-dlja-ukrainy-2116710.html

[sergk1 ♔]

Ремонт дорог у нас теперь в квадратных метрах Как это пересчитывать - хз. Если переводить на 4-полоску то надо делить емнип на 11 для городских ,  13 для шоссе и 15 для автобанов

За 9 месяцев 2017 года дорожники ликвидировали 7,686 тыс. квадратных метров ям на украинских дорогах.

http://biz.nv.ua/economics/grojsman-otchitalsja-ob-uspehah-v-remonte-ukrainskih-dorog-s-nachala-goda-2112192.html

[Volf Ram]

Екс-міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус заявляє, що Україна пройшла економічне дно півтора року тому, зараз в країні розпочалася стадія раннього зростання економіки. Про це він сказав в ефірі програми "Гордон" на "112 Україна".

"Ось в чому я абсолютно впевнений – що дно вже пройдено, воно пройдено десь півтора роки тому. Зараз є зростання, яке далеко нас не задовольняє, але це класична ситуація – рання стадія економічного зростання. Коли багато ще лежать "напівмертві" – бізнес, підприємці, банки, їм потрібно "штучне дихання", але незабаром вони почнуть потроху вставати, заробляти. Є відкладений попит за різними категоріями – у роздробі, туризмі, будівництві тощо. Це мені нагадує ситуацію після фінансової кризи 2008 року, коли ще в 2010-му ніхто не вірив у Європі та країнах Балтії, що буде зростання. Звісно, це був тільки початок", - пояснив екс-чиновник.

Абромавічус додав, що в країні закладено підвалини для зростання економіки і що це відбуватиметься незалежно від політичної ситуації.

Нагадаємо, днями Нацбанк поліпшив прогноз ВВП України на 2017 рік до 2,2%. Раніше прогноз зростання ВВП України становив 1,6%. Зростання прогнозується завдяки кращій, аніж очікувалося, активності галузей економіки.

[mxm]

Как у нас "работают" с инвесторами.
Датская IT-компания купила офис в Одессе за €400 тыс., через месяц после сделки его отсудила фирма бывшего депутата-регионала
Детали в статье, меня привлек вот этот прискорбный фрагмент:

Федоркин рассказывает о двух распространенных схемах наезда на инвесторов.

    Снять ипотеку с реестра и продать его доверчивым иностранцам, чтобы потребовать обратно.
    Продать объект и через суды доказывать неправомерность сделки. В обоих случаях страдает иностранный инвестор.

«Продали объект, о проблемах которого датчане не подозревали», – продолжает юрист. Денис отмечает, что подобная схема – специфика одесского региона. Половина антирейдерских дел, которыми он занимается – из черноморского города.

[mxm]

Позитив

Max Nefyodov
25 хв ·

#дерегуляціяпонадусе сьогодні о 16.00 оприлюднено офіційні результати рейтингу Doing Business - Україна піднялась з 80-го на 76-те місце (зі 190 країн).
+ 105 пунктів (за 140-го на 35-те місце!) по компоненту “одержання дозволів на будівництво» - завдяки зменшенню пайової участі в Києві з 10 до 2% та зниженню вартості послуг з технагляду
+ 41 пункт по «сплаті податків» за зменшення та уніфікацію ставки ЄСВ
+ 2 пункти по «приєднанню до електромереж»
+ 1 пункт по «врегулювання неплатоспроможності»

Могли б в результаті вирости на 10 місць, але провалились по інших компонентах, найбільше по «започаткуванню бізнесу», де відносне падіння склало 32 пункти, бо конкуренти також рухаються вперед. Тому маємо +4. Відносно непогано, але «легких перемог» майже не залишилось. Треба проводити реальні складні реформи. Наприклад, Узбекістан цього року запровадив повноцінний е-кабінет платника податків. А ми тільки про нього говоримо. Тому законопроект #6540 по легкості ведення бізнесу треба приймати як можно скоріше - і переходити до законопроекту про банкрутство і відновлення платоспроможності...

На графіку - «відстань від лідеру» (чим більше, тим краще). В абсолютному плані ми ростемо по багатьом показникам, по жодному не падаємо - це добре. Але «банкрутство» у нас - зовсім пічаль.

[sergk1 ♔]

Разрешения для сельхозпродукции заметно увеличили объем экспорта.  Пока в основном сырье, но растут продажи и готовой продукции

Экспорт украинских аграрных и пищевых товаров в страны Европейского Союза по итогам трех кварталов 2017 года увеличился на 39,8% и составил $4,177 млрд. При этом импорт из ЕС вырос на 11,7% и составил $1,581 млрд.

http://biz.liga.net/ekonomika/prodovolstvie/novosti/3715411-ukraina-rezko-uvelichila-eksport-agroproduktsii-v-es.htm

[sergk1 ♔]

Наша ситуация по видам на перспективу исходя из квалификации населения, с баллами и местами. Без реформ по пунктам  с местом ниже 60  - перспективы печальные, но они пишут что небходимо и наростить доходы , иначе упремся с потолок.

Rank (out of 118). 69

Cпойлер

1 ENABLE. 40.94 103
1.1 Regulatory Landscape. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23.81 115
1.1.1 Government effectiveness . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25.87 88
1.1.2 Business-government relations. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .36.10 105
1.1.3 Political stability. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12.90 117
1.1.4 Regulatory quality. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30.66 104
1.1.5 Corruption . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13.51 107
1.2 Market Landscape. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46.19 77
1.2.1 Competition intensity. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60.94 91
1.2.2 Ease of doing business. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53.12 75
1.2.3 Cluster development. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32.50 108
1.2.4 R&D expenditure. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17.86 43
1.2.5 ICT infrastructure. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58.82 61
1.2.6 Technology utilisation. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53.91 90
1.3 Business and Labour Landscape. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52.81 87
Labour Market Flexibility
1.3.1 Ease of hiring. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55.67 70
1.3.2 Ease of redundancy. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 97
Management Practice
1.3.3 Labour-employer cooperation . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52.72 77
1.3.4 Professional management. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .44.18 91
1.3.5 Relationship of pay to productivity. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61.48 14
2 ATTRACT. 41.02 94
2.1 External Openness . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30.72 87
Attract Business
2.1.1 FDI and technology transfer. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46.04 105
2.1.2 Prevalence of foreign ownership. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38.66 110
Attract People
2.1.3 Migrant stock. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23.64 37
2.1.4 International students. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14.42 53
2.1.5 Brain gain. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30.83 80
2.2 Internal Openness. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .51.32 90
Social Diversity
2.2.1 Tolerance of minorities. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40.00 70
2.2.2 Tolerance of immigrants. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .41.02 94
2.2.3 Social mobility. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39.38 111
Gender Equality
2.2.4 Female graduates . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63.53 71
2.2.5 Gender earnings gap. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .64.10 53
2.2.6 Business opportunities for women. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .59.92 55
Score Rank
3 GROW. 42.57 64
3.1 Formal Education. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43.37 35
Enrolment
3.1.1 Vocational enrolment . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19.19 71
3.1.2 Tertiary enrolment. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73.85 9
Quality
3.1.3 Tertiary education expenditure. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .51.01 7
3.1.4 Reading, maths, science. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . n/a n/a
3.1.5 University ranking. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29.43 46
3.2 Lifelong Learning. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40.90 96
3.2.1 Quality of management schools. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48.71 79
3.2.2 Prevalence of training in firms. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25.33 75
3.2.3 Employee development. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48.67 64
3.3 Access to Growth Opportunities . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43.43 84
Networks
3.3.1 Use of virtual social networks. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74.86 75
3.3.2 Use of virtual professional networks. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7.74 83
Empowerment
3.3.3 Delegation of authority. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35.84 108
3.3.4 Personal rights. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55.29 67
4 RETAIN. 54.67 54
4.1 Sustainability. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42.33 61
4.1.1 Pension system. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64.65 39
4.1.2 Taxation. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33.78 100
4.1.3 Brain retention . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28.56 99
4.2 Lifestyle. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .67.02 48
4.2.1 Environmental performance. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79.49 43
4.2.2 Personal safety. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .47.62 75
4.2.3 Physician density. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45.63 21
4.2.4 Sanitation. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95.34 48
5 VOCATIONAL AND TECHNICAL SKILLS. 43.56 66
5.1 Mid-Level Skills. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .21.79 91
5.1.1 Workforce with secondary education . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .0.00 98
5.1.2 Population with secondary education. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . n/a n/a
5.1.3 Technicians and associate professionals. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56.85 35
5.1.4 Labour productivity per employee. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8.52 81
5.2 Employability. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65.33 27
5.2.1 Ease of finding skilled employees . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59.82 31
5.2.2 Relevance of education system to the economy. . . . . . . . . . . 49.77 49
5.2.3 Availability of scientists and engineers . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .61.25 28
5.2.4 Skills gap as major constraint. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90.48 13
6 GLOBAL KNOWLEDGE SKILLS . 31.29 53
6.1 High-Level Skills. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .45.13 30
6.1.1 Workforce with tertiary education. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73.95 7
6.1.2 Population with tertiary education. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . n/a n/a
6.1.3 Professionals. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51.82 23
6.1.4 Researchers. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14.00 45
6.1.5 Senior officials and managers . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44.94 22
6.1.6 Quality of scientific institutions. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53.41 41
6.1.7 Scientific journal articles. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32.67 46
6.2 Talent Impact. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17.45 85
6.2.1 Innovation output. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .37.70 45
6.2.2 High-value exports. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9.48 86
Entrepreneurship
6.2.3 New product entrepreneurial activity. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . n/a n/a
6.2.4 New business density. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5.17 73

https://www.insead.edu/global-indices/gtci

[sergk1 ♔]

Міжнародний валютний фонд висуває 4 вимоги до України для отримання наступного траншу.

Про це повідомив представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, передають "Українські Новини".

"Умовами для четвертого перегляду програми є прийняття закону про приватизацію, який забезпечить прозорий продаж держактивів, також вимогою була вже прийнята пенсійна реформа. Ми зараз оцінюємо, наскільки вона відповідає пенсійній системі", - заявив Люнгман.

"Необхідно також створення антикорупційного суду і врегулювання питання з цінами на газ - та постанова, яка була прийнята в лютому урядом", - сказав він.

Також Люнгман наголосив на необхідності прийняття земельної реформи

http://www.epravda.com.ua/news/2017/11/3/630778/

[Smooth Pimp]

Національний банк оновив макроекономічні прогнози на 2017-2019 роки (Прес-центр НБУ)

У 2017-2019 роках споживча інфляція знижуватиметься до цільових показників, однак цей процес буде тривалішим, ніж прогнозувалося раніше. Про це йдеться в щоквартальному «Інфляційному звіті» за жовтень 2017 року.

До кінця 2017 року інфляція уповільниться до 12.2% (попередній прогноз – 9.1%). У третьому кварталі 2018 року вона наблизиться до центральної точки цільового діапазону, а на кінець року становитиме 7.3% (попередній прогноз – 6.0%). Прогноз на 2019 лишився на рівні 5.0%.

Перегляд прогнозу на 2017-2018 роки пов’язаний з прискоренням інфляції впродовж останніх місяців, а також появою нових проінфляційних факторів, як-то більш активне відновлення споживчого попиту, стрімке збільшення пенсійних виплат з ІV кварталу 2017 року, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати та акцизів на тютюнові вироби на початку 2018 року тощо.

Інфляції буде знижуватися з поточного рівня внаслідок поступового вичерпання впливу цьогорічного різкого підвищення цін на продовольчі товари та помірної волатильності обмінного курсу гривні на прогнозному горизонті. Відповідно, уповільнюватимуться як темпи зростання цін на сирі продовольчі товари, так і базова інфляція, яка відчутно від них залежить. Загалом, фундаментальний інфляційний тиск на прогнозному горизонті залишатиметься стриманим.

[Smooth Pimp]

Практика підвищення заробітних плат і пенсій в Україні продовжиться, - Павло Розенко (Служба Віце-прем'єр-міністра України)

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко наголошує, що підвищення заробітних плат і пенсій має лише позитивні наслідки для економіки, тому Уряд продовжуватиме таку практику.

«Практика підвищення заробітних плат і пенсій в Україні продовжиться. Це ідеологія нашого Уряду, це ідеологія влади в цілому, щоб рівень життя українців зростав. Це наша мета і наша амбіція. Ми обіцяли людям це робити, і ми це робимо», - сказав він в ефірі телеканалу «Прямий».

«Зараз деякі експерти кажуть, що зростання інфляції в 2017 році нібито пов’язане з підвищенням мінімальної зарплати. Це неправда. Це не відповідає дійсності. Я в тому числі не сприймаю і позицію Національного банку, який зв’язав ці два процеси. І ніхто не звернув увагу на те, що найбільше підвищення цін, якщо подивитися структуру інфляції, у нас відбулося в житлово-комунальному секторі. Це було важке політичне рішення, але воно було прийняте - щодо підвищення цін на газ і на житлово-комунальні послуги. Саме це стало ланцюгом трошки вищої інфляції, а не підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. Ні зарплати, ні зараз пенсійні виплати – вони жодним чином не є фактором зростання цін», - пояснив Павло Розенко.

Як тільки позитивні наслідки? Більше грошей - українці почнуть більше жерти!

[sergk1 ♔]

Як тільки позитивні наслідки? Більше грошей - українці почнуть більше жерти!

Ну в экономике эно называется "рост внутреннего потребительского спроса". 
Для готовности продпредприятий для выхода по готовой продукции на дорогие рынки надо обкатка на своем, где можно постепенно поднимать требования. 

[Smooth Pimp]

Ціни ростуть через те, що уряд збільшив мінімальну заробітну плату (Тексти.org.ua)

[Аля]

Да и дочка дорывается до Ибей и может на 30 баксов назаказывать десяток итемов у пяти продавцов.

Ну так это и не 450 эвро в месяц.

У нас масса серой техники почти в лююом магазине. С более низким гарантийным сроком.